Джордж дю Мор'є (англ. George du Maurier; повне ім'я Джордж Луїс Палмелла Бюссон дю Мор'є англ. George Louis Palmella Busson du Maurier; 6 березня 1834, Париж — 8 жовтня 1896, Лондон) — британський художник та письменник. Найбільш відомий за романом «Трільбі» (1894).

Джордж дю Мор'є
фр. George Louis Palmella Busson du Maurier
Ім'я при народженні фр. George Louis Palmella Busson du Maurier
Народився 6 березня 1834(1834-03-06)[4][5][…]
Париж[1]
Помер 8 жовтня 1896(1896-10-08)[1][2][…] (62 роки)
Лондон, Сполучене Королівство[1]
Поховання St John-at-Hampsteadd
Країна  Франція
 Сполучене Королівство
Діяльність письменник, ілюстратор, прозаїк-романіст, карикатурист
Знання мов англійська[6][7]
Magnum opus Трільбі (роман)
Батько Луї Метьюрин Буссон дю Мор'є
Мати Елен Кларк
У шлюбі з Емма Вайтвік
Діти 6
IMDb ID 0238900

Життєпис ред.

Джордж дю Мор'є народився 6 березня 1834 року у Парижі в родині Луї Метьюрина Буссона дю Мор'є та Елен Кларк, дочки куртизанки Мері Енн Кларк. У 1850-х роках вивчав хімію в Лондоні, потім мистецтво в Парижі. Деякий час жив у Антверпені. З 1865 року співпрацював з журналом «Панч», малював карикатури для цього видання. Часткова втрата зору змусила його відмовитися від кар'єри художника. 1891 року він припинив співпрацю з «Панчем». За підтримки свого друга Генрі Джеймса почав займатися літературою. З під його пера вийшло три романи з елементами фантастики, починаючи з 1896 року вони багато разів перевидавалися та були неодноразово екранізовані. Особливої популярності зазнав його роман «Трільбі» з центральним образом гіпнотизера Свенгалі (під впливом цього роману Гастон Леру написав свій роман «Привид Опери»). Також на сюжет роману «Трільбі» було написано однойменну оперу (1919, прем'єра у 1924) Олександра Юрасовського.

1878 року ілюструючи в «Панчі» новий винахід Томаса Едісона телефоноскоп, дю Мор'є практично зобразив майбутній телевізор та відеоконференцію.

1863 року одружився з Еммою Вайтвік. У подружжя народились п'ятеро дітей: Беатріс (1864—1913), Гай (1865—1915, офіцер, автор п'єси «Englishman's Home»), Сільвія (1866—1910), Марі-Луїза (1868—1925) та Джеральд (1873—1934, актор). В числі його онуків дочки Джеральда — письменниці Анджела дю Мор'є (1904—2002) та Дафна дю Мор'є (1907—1989), а також художниця Жанна дю Мор'є (1911—1997), та п'ятеро синів Сільвії, відомі тим, що стали прототипами персонажів повісті Джеймса Баррі «Пітер Пен».

Джордж дю Мор'є помер 8 жовтня 1896 року у Лондоні в 62-річному віці[8].

Твори ред.

  • Пітер Іббетсон (1891).
  • Трільбі (1894).
  • Марсіанка (1897).

В мистецтві ред.

Джордж дю Мор'є та Генрі Джеймс стали персонажами романа «Автора, автора!» (2004) Девіда Лоджа.

Екранізації ред.

Найбільш відомі екранізації творів дю Мор'є — «Свенгалі» (1931) з Джоном Беррімором та Меріен Марш, та «Пітер Іббетсон» (1935) з Гері Купером та Енн Гардінг у головних ролях.

Примітки ред.

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118672673 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  4. Georges Du Maurier
  5. Encyclopædia Britannica
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. George du Maurier, Illustrator and Novelist. www.victorianweb.org. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 13 червня 2020.

Посилання ред.