Джордже Джорджеску (рум. George Georgescu; 12 вересня 1887, Сулина, Румунія — 1 вересня 1964, Бухарест, Румунія) — румунський диригент, віолончеліст і педагог. Член-кореспондент Румунської академії.

Джордже Джорджеску
Основна інформація
Дата народження 12 вересня 1887(1887-09-12)[1][2][3]
Місце народження Сулина, Тульча, Румунія
Дата смерті 1 вересня 1964(1964-09-01)[1][2][3] (76 років)
Місце смерті Бухарест, Румунія
Громадянство Румунія
Професії диригент
Освіта Бухарестський національний університет музики і Берлінський університет мистецтв
Вчителі Serafim Antropovd
Інструменти віолончель
Жанри класична музика
Лейбли Electrecordd[4], Апрелєвський завод грамплатівок[4], Supraphon[4], Polskie Nagrania Muzad[4], Editura Casa Radiod[4] і Мелодія[4]
Нагороди
Order of Labour
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в сім'ї портового митника. У 1910 році закінчив Бухарестську консерваторію по класу віолончелі (професор Костянтин Дімітреску) і в 1910—1912 роках продовжив навчання в Берлінській вищій школі музики у Гуґо Беккера (клас віолончелі), а також по класах композиції і диригування. З 1911 року виступав як сольно, так і в складі струнного «Марто-квартету»Марто, Беккером і Канблаєм), але травма не дозволила далі займатися виконавською діяльністю. У 1916—1918 роках удосконалювався в диригентському мистецтві у Ріхарда Штрауса і Артура Нікіша. У 1918 році вперше виступив як диригент з Берлінським філармонічним оркестром. У 1920 році заснував Бухарестський філармонічний оркестр (нині Симфонічний оркестр ім. Джордже Енеску); в 1921—1944 і в 1953—1964 роках — головний диригент. В репертуар входили Шоста симфонія Чайковського, «Веселі пустощі Тіля Ейленшпігеля» Штрауса, Фортеп'янний концерт Гріга, Друга симфонія Брамса, Сьома симфонія Бетховена, твори Джордже Енеску й інші твори румунських і світових композиторів. Диригував в багатьох країнах світу, в тому числі і в СРСР, де був на гастролях 4 рази (вперше в 1952 році). Виступав разом з такими виконавцями, як Пабло Касальс, Ежен д'Альбер, Едвін Фішер, Вальтер Ґізекінґ, Вільгельм Кемпф, Жак Тібо, Енріко Майнарді, Давид Ойстрах, Артур Рубінштейн, Клара Гаскіл і багатьма іншими. У 1950—1953 роках — професор Бухарестської консерваторії.

Нагороди ред.

  • 1954 — Народний артист СРР
  • 1949 — Державна премія СРР
  • 1957 — Державна премія СРР
  • Кавалер ордена Праці 1 ступеня

Література ред.

  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1991. — С. 171—172 — ISBN 5-85270-033-9
  • Voiculescu L., George Georgescu. — Buc., 1957.
  • Breazul G., Muzica românească // Pagini din istoria muzicii româneşti. — Buc., 1966.
  • Сучасні диригенти. — М., 1969.
  • Хофман А., диригентський мистецтво Д. Джорджеску // Сторінки історії румунської музики. (Пер. З рум.). — М., 1979. — с. 295—307.

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. а б в г д е Discogs — 2000.

Посилання ред.