Джон Гопфілд

американський біофізик
(Перенаправлено з Джон Хопфілд)

Джон Джозеф Гопфілд
англ. John Joseph Hopfield
Файл:Hopfieldbeach4-1.jpg
Народився 15 липня 1933(1933-07-15) (90 років)
США Чикаго, Іллінойс, США
Країна  США
Діяльність фізик, біолог, молекулярний біолог, викладач університету, дослідник штучного інтелекту, біофізик
Alma mater Корнелльський університет (1958)[1]
Свортмор-коледж (1954)[1]
Галузь біологія
Заклад Принстонський університет
Науковий керівник Albert Overhauserd
Аспіранти, докторанти Девід МакКейd
Bertrand Halperind
Террі Сейновськийd
Erik Winfreed[2]
Maneesh Sahanid
Oliver B. Downsd[3]
Eric Mjolsnessd[3]
Steven Mark Girvind[3]
John Carlton Plattd[3]
Gayle Marie Wittenbergd[3]
Thomas Mark Annaud[3]
Ronald Gary Bensond[3]
Brooke Paul Andersond[3]
José Onuchicd
Sam T. Roweisd
Francis Alloteyd[4]
Carlos Brodyd[5]
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство
Відомий завдяки: Нейронна мережа Гопфілда
Нагороди
Особ. сторінка genomics.princeton.edu/hopfield/Index.html

Джон Джозеф Гопфілд (нар. 15 липня 1933, Чикаго, штат Іллінойс) — американський науковець, широко відомий своїм винаходом асоціативних нейронних мереж в 1982 році. Наразі більш відома як нейронна мережа Гопфілда.

Наукова діяльність ред.

Джон Гопфілд отримав ступінь бакалавра в коледжі Swarthmore, і доктора філософії в галузі фізики в Університеті Корнелла у 1958 році. Він провів два роки в теоретичній групі у Bell Laboratories, а потім був викладачем в Університеті Каліфорнії, Берклі (викладав фізику), Принстонському університеті (фізика), Каліфорнійському технологічному інституті (хімія і біологія). Наразі працює професором кафедри молекулярної біології в Принстоні. Упродовж 35 років продовжував співпрацювати з Bell Laboratories. У 1986 році був одним із засновників нейронних обчислень системи PhD у Каліфорнійському технологічному інституті. Його нагородили медаллю ім. Дірака в 2002 році, за внесок у міждисциплінарне розуміння біології як фізичного процесу, в тому числі процес коректури в біомолекулярних синтезах та опис колективної динаміки і обчислень з атракторами в нейронних мережах, також він отримав премію Олівера Баклі (Американського фізичного товариства) для роботи над взаємодію між світлом і твердими тілами.

Він є членом Національної академії наук, Американського філософського товариства та Американської академії мистецтв і наук. Був президентом Американського фізичного товариства в 2006 році.

Одні з його найвпливовіших робіт це «Вклад екситонів у комплексну діелектричну проникність кристалів» (1958), «Перенесення електрона між біологічними молекулами термічно активованого тунелювання» (1974), «Кінетичне редагування: новий механізм для скорочення помилок у біосинтетичних процесах, що вимагають високої специфічності» (1974), «Нейронні мережі і фізичні системи з виникаючими колективними обчислювальними здібностями» (1982) (відомий як мережі Гопфілда), «Нейронні обчислення рішення в задачах оптимізації» (1985). Наразі його дослідження і останні публікації зосереджені на тому, яким чином дії тимчасових потенціалів і їхня синхронність можуть бути використані в нейробіологічних обчисленнях.

Дослідження у молекулярній біології ред.

Дослідження Джона Гопфілда показали, як моделювання біологічних процесів у головному мозку може бути використане для вирішення складних обчислювальних задач. Початок сучасної епохи нейронних мереж пов'язано з піонерськими роботами доктора Гопфілда початку 1980-х років. Вони досліджують розуміння електричної і клітинної активності, що відбувається в мозку, доктор Гопфілд описує зворотний зв'язок тісно взаємопов'язаних нейронів, які могли б відновлювати спогади-ключі (асоціативна пам'ять) і показав, як стійкі за станом мережевої активності можуть представляти спогади. Велика частина всіх досліджень, що стосуються нейронних ланцюгів, базується на концепції Гопфілда і використання атракторів для обчислень. Крім користі для обчислювальної техніки, робота доктора Гопфілда також слугує основною парадигмою в неврології для розуміння того, як мозок виконує свої завдання.

Вплив на інші галузі ред.

Ідею використання нейронних мереж для вирішення складних завдань можна побачити в таких програмах, як системи ідентифікації і контролю транспортних засобів; гра та прийняття рішень, розпізнавання образів для радіолокаційних систем й ідентифікації осіб, мови, розпізнавання рукописного тексту, медична діагностика, діагностика фінансових застосувань, таких як автоматизовані системи торгівлі тощо.

Дослідницькі роботи ред.

Нагороди ред.

Допоміжна діяльність ред.

  • 1965—1967 член NASA «Тихо» Дослідницька група з природою місячної поверхні
  • 1971—1973 член Військово-стратегічна Група PSAC
  • 1977—1978 член дослідницької APS на Сонячні Фотоелектрика
  • 1978—1989 член дослідницької програми нейронаук
  • 1980—1982 член сонячної фотоелектричної енергії Консультативного комітету
  • 1982 — куратор, Battelle Memorial Institute
  • 1986—1987 куратор, Науково-дослідний інститут неврології
  • 1990—1996 куратор коледжу Harvey Mudd
  • 1991—1996 куратор, Гантінґтон Інституту медичних досліджень
  • 1995—1998 Голова Комітету з публікації, NAS
  • 1997—2001 Консультативна рада в Інституті прикладних наук про життя, Кек
  • 1997—1999 голова відбіркового комітету, Burroughs-Wellcome Фонд програмних інтерфейсів
  • 2000—2002 NAS комітет Bio 2010: вища освіта біології для майбутніх вчених

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. а б https://www.gf.org/fellows/all-fellows/john-j-hopfield-2/
  2. http://www.dna.caltech.edu/~winfree/
  3. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. (unspecified title)doi:10.1103/PhysRev.157.467
  5. https://resolver.caltech.edu/CaltechETD:etd-01182008-092108