Джон Керр (фізик)

шотландський фізик, один з перших дослідників у галузі магнітооптики

Джон Керр (англ. John Kerr; 17 грудня 1824, Ардроссан, Шотландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії — 15 серпня 1907 Глазго, там же) — британський шотландський фізик, один з піонерів електрооптики. Найбільше відомий як першовідкривач ефекту, названого його іменем.

Джон Керр
Народився 17 грудня 1824(1824-12-17)[1][2][3]
Ардроссан, Ardrossand, Ершир, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер 15 серпня 1907(1907-08-15)[3] (82 роки)
Глазго, Шотландія, Сполучене Королівство
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність фізик, клерик
Alma mater Університет Глазго
Галузь Оптоелектроніка
Заклад Університет Глазго
Членство Лондонське королівське товариство
Нагороди

Біографія ред.

Джон Керр народився 17 грудня 1824 року у шотландському місті Ардроссані. Керр був сином продавця риби і отримав початкову освіту в селі на острові Скай, де на той час рибальство було основним промислом.

З 1841 до 1846 року навчався в Університеті Глазго. Будучи студентом університету Д.Керр розпочав свої наукові дослідження під керівництвом його однолітка Вільяма Томсона, відомого у подальшому як Лорд Кельвін. Вони тісно співпрацювали і залишались друзями до смерті обох у 1907 році. На додаток до науки, Керр цікавився релігією, і він опанував релігійні науки у Богословському коледжі Вільної Церкви Шотландії, в Единбурзі до 1849 року. З 1857 і до 1901 року викладав математику у званні професора у Навчальному коледжі Вільної церкви (англ. Free Church Training College) у Глазго. У 1864 році став почесним доктором права Університету Глазго. З 1890 року був членом Лондонського королівського товариства.

Наукова діяльність ред.

Наукова діяльність Керра була присвячена майже виключно оптиці. У 1875 році він спостерігав в ізотропній речовині, поміщеній в електричне поле, явище подвійного променезаломлення, та описав його у науковій статті[4][5], а згодом експериментально довів існування такого ж явища стосовно до магнітного поля[6][7]. Відкритий ним ефект, названий на честь науковця, у подальшому, уже після його смерті науковця, почав активно застосовуватись в оптичних затворах, що отримали назву «комірка Керра[en]». У 1876 році він відкрив також магнітооптичний ефект[6][7].

Працював з рідинними діелектриками, вивчаючи вплив на них електричного поля, в ході чого описав явище оптичної анізотропії, що, як вважається, стало науково обґрунтованим підтвердженням зв'язку між оптичними та електричними явищами.

Окрім роботи в галузі оптики займався також запровадженням метричної системи у Великій Британії.

Джон Керр помер 15 серпня 1907 року у місті Глазго.

Примітки ред.

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  4. John Kerr LL.D. (1875). A new relation between electricity and light: Dielectrified media birefringent. Philosophical Magazine. Series 4. 50 (332): 337—348. doi:10.1080/14786447508641302.
  5. John Kerr LL.D. (1875). A new relation between electricity and light: Dielectrified media birefringent (Second paper). Philosophical Magazine. Series 4. 50 (333): 446—458. doi:10.1080/14786447508641319.
  6. а б Kerr, John (1877). On Rotation of the Plane of the Polarization by Reflection from the Pole of a Magnet. Philosophical Magazine. 3 (19): 321. doi:10.1080/14786447708639245.
  7. а б Weinberger, P. (2008). John Kerr and his Effects Found in 1877 and 1878 (PDF). Philosophical Magazine Letters. 88 (12): 897—907. Bibcode:2008PMagL..88..897W. doi:10.1080/09500830802526604. Архів оригіналу (PDF) за 18 July 2011. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)

Джерела ред.

Посилання ред.