Джон Джеремая Біґсбі
Джон Джерема́я Бі́ґсбі (англ. John Jeremiah Bigsby; 14 серпня 1792 — 10 лютого 1881) — англійський геолог і лікар.
| Джон Джеремая Біґсбі | |
|---|---|
| Народився |
14 серпня 1792 Ноттінгем, Ноттінгемшир, Англія, Королівство Велика Британія |
| Помер |
10 лютого 1881 (88 років) Лондон, Сполучене Королівство |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Велика Британія.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | лікар, геолог, палеонтолог, ботанік |
| Alma mater | Единбурзький університет |
| Заклад | Royal Infirmary of Edinburghd |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Американське філософське товариство |
| Magnum opus | Медаль Біґсбі |
| Посада | мер міста |
| Нагороди | |
| Систематик живої природи | |
|---|---|
 | |
|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Bigsby».
Персональна сторінка на сайті IPNI |
Життєпис ред.
Джон народився 14 серпня 1792 року у Ноттінгемі у сім'ї лікаря Джона Біґсбі (1760—1844) та його дружини Мері (пом. 1821). У сім'ї було ще два сини Томас і Чарлз.
Вищу освіту здобув в Единбурзькому університеті, де згодом (1814) отримав ступінь доктора медицини. Того ж року він став працювати лікарем у Королівському лазареті Единбурга[en].
Потім Біґсбі вступив медиком на військову службу і в 1817 році був направлений на Мис Доброї Надії. Приблизно через рік, він вирушив до Квебека у Британській Північній Америці як полковий лікар[1], де в нього проявився великий інтерес до геології і він навіть підготував доповідь про геологію Верхньої Канади. Біґсбі став першою людиною, яка дослідила і описала регіон Оук-Ріджес Морейн[en], геологічну форму рельєфу на рівнинах Мікседвуд[en] південно-центрального Онтаріо.
З 1822 протягом кількох років Бігсбі провів великі й важливі геологічні дослідження, публікуючи їх результати в «American Journal of Science» та інших наукових журналах, а у 1850 році побачила світ його книжка «The Shoe and Canoe», де він живописно описав своє життя та подорожі у Британській Північні Америці.
Після повернення до Англії у 1827 році Біґсбі займався медичною практикою в Ньюарк-он-Тренті аж до свого переїзду до Лондона у 1846 році, де він залишався до кінця свого життя. Він брав активну участь у житті Лондонського геологічного товариства, членом якого його було обрано у 1823 році. З 1925 року він був членом Американського філософського товариства[2].
У 1869 році Біґсбі став членом Лондонського королівського товариства, а у 1874 році був удостоєний медалі Мерчісона від Геологічного товариства Лондону.
Останні двадцять років свого життя він постійно працював над таблицями та списками викопних палеозойських порід. Його працю «Thesaurus Siluricus» було опубліковано під патронажем Королівського товариства у 1868 році, а у 1878 році було опубліковано працю: «Thesaurus Devonico-Carboniferus».
У 1877 році він заснував наукову нагороду «Медаль Біґсбі», якою раз на два роки нагороджуються члени Геологічного товариства Лондону, з умовою, що лауреат повинен мати не більше сорока п'яти років[3].
Джон Джеремая Біґсбі помер 10 лютого 1881 року в Лондоні[4].
Примітки ред.
- ↑ Obituary of Dr J.J. Bigsby
- ↑ APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 6 квітня 2021.
- ↑ Chisholm 1911
- ↑ BIGSBY, JOHN JEREMIAH. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 29 жовтня 2021.
Джерела ред.
- Chisholm, Hugh Bigsby John Jeremiah [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica. — 3 (11th ed.). — Cambridge University Press, 1911.
- Иностранные члены Российской академии наук XVIII−XXI вв.: Геология и горные науки. / Отв. редактор И. Г. Малахова. М.: ГЦ РАН, 2012. — 504 с. — ISBN 978-5-904509-08-8.
Посилання ред.
- Anthony W. Rasporich Bigsby, John Jeremiah [Архівовано 5 червня 2013 у Wayback Machine.] // Dictionary of Canadian Biography Online