Вікіпедія

Джонні Мак Браун

Джон Браун (англ. John Brown, 1 вересня 1904 — 14 листопада 1974) — американський футболіст та кіноактор. Відомий в першу чергу, як зірка вестернів Джонні Мак Браун.[2]

Джонні Мак Браун
Ім'я при народженні англ. Johnny Mack Brown
Народився (1904-09-01)вересня 1, 1904
Дотан (Алабама), США
Помер листопада 14, 1974(1974-11-14) (у віці 70 років)
Вудленд-Гіллс (Каліфорнія), США
Поховання Форест-Лаун
Країна  США
Діяльність кіноактор, гравець в американський футбол
Alma mater Dothan High Schoold
Знання мов англійська[1]
Роки активності з 1927
Жанр вестерн
Вага 73 кг
Нагороди

зірка на голлівудській Алеї слави[d]

IMDb ID 0113902

Біографія ред.

Браун народився та виріс у Дотані, штат Алабама, у родині Еда та Метті Браун, та був одним з восьми дітей подружжя. Його батьки працювали крамарями.[3] Браун був зіркою футбольної команди середньої школи, отримавши футбольну стипендію в Університеті Алабами.[4] Після закінчення коледжку, Браун працював страховим агентом, а пізніше — тренером футбольної команди першокурсників Університету Алабами.[5]

Університет Алабами ред.

Перебуваючи в Університеті Алабами, Браун став посвяченим членом братства Каппа Сігма. Браун був видатним півзахисником у футбольній команді свого університету, яку тренував Воллес Вейд. Він отримав прізвисько «Антилопа Дотан» та був представлений у Залі слави коледжу.

Разом з Брауном, його футбольна команда взяла участь у національному чемпіонаті 1925 року. У тому році Браун отримав нагороду «Найцінніший гравець» після того, як забив два з трьох тачдаунів своєї команди.[6]

Кінокар'єра ред.

Гарний зовнішність та потужна статура Брауна у 1927 році привели його на перші кінокастинги. Того ж року він підписав п'ятирічний контракт з Metro–Goldwyn–Mayer.[7] Він зіграв любовний інтерес зірки німого кіно Мері Пікфорд у її першому звуковому фільмі Кокетка (1929), за який Пікфорд отримала «Оскар».

Браун з'являвся у другорядних ролях до 1930 року, поки не отримав першу роль у вестерні під назвою Біллі Кід (1930) режисера Кінга Відора. Також у 1930 році Браун зіграв з Джоан Кроуфорд у Місяці Монтани. Браун зіграв ще кілька ролей під ім'ям «Джон Мак Браун», включаючи ролі у фільмах Таємничу шістку (1931) та Останній політ (1931). MGM вирішили замінити Брануа на Кларка Гейбла у фільмів Усміхнені грішники (1931), в результаті чого всі сцени з ним були перезняті. MGM та режисер Вуді Ван Дайк також розглядали Брауна на роль Тарзана у Тарзан, людина-мавпа (1932) але Ван Дайк вирішив, що Браун не настільки високий, наскільки потрібно для ролі.[8]

 
З Лоїс Дженьюарі у 1936 році

Після цього, в кар'єри Брауна почався спад. У титрах він став з'являться під іменем «Джонні Мак Браун» та з'являтись лише в малобюджетних вестернах. Згодом він став одним із найвідоміших зірок вестернів категорії B, а в 1937 році Браун став популярною зіркою Universal Pictures. Після головної ролі в чотирьох серіях фільмів, у 1939 році Браун з'явився у серії з 29 вестернів протягом наступних чотирьох років. В цих фільмах Фуззі Найт грав роль його комічного товариша, а в останніх 7 стрічках він об'єднався з Тексом Ріттером. Цей період вважається піком кар'єри Брауна у малобюджетних вестернах, таких як Син ревучого Дена (1940), Рейдери Сан-Хоакіна (1943) та Стежка самотньої зірки (1943). Браун також знявся в серіалі для Mascot Pictures Бій з Кітом Карсоном (1933) та в чотирьох кіносеріалах для Universal Pictures: Викрадачі Ред Дога (1935), Дні на Дикому Заході (1937), Пилаючи кордони (1938) та Орегонська стежка (1939).

Браун перейшов у Monogram Pictures у 1943 році, а замінив ковбойську зірку цієї студії Бака Джонса, який помер кілька місяців тому. Протягом наступних 10 рокі у Monogram Pictures Браун знявся у більш ніж 60 вестернах, включаючи 20-фільмовий серіал, про маршала «Неваду» Джека Маккензі. Браун також знявся у двох високобюджетних драмах Назавжди твій (1945) та Полум'я Заходу (1945), де в титрах він знову був вказаний, як «Джон Мак Браун».

Після того, як Monogram Pictures відмовились від своєї торгової марки у 1952 році, Джонні Мак Браун пішов з екрану. Більше ніж через 10 років він зіграв ще кілька другорядних ролей у вестернах. Загалом, за свою майже 40-річну кар'єру, Браун знявся в більш ніж 160 фільмах між 1927 та 1966 роками, а також у кількох телевізійних шоу .

Особисте життя ред.

У 1926 році Браун одружився з Корнелією «Конні» Фостер, з якою вони прожили разом до його смерті у 1974 році. У них було четверо дітей.[9]

Визнання ред.

За внесок у кіноіндустрію Браун потрапив на Голлівудську Алею слави в 1960 році, та отримав власну зірку на Голлівудському бульварі.[10]

У рідному місті Брауна щорічно проводиться «Johnny Mack Brown Western Festival», тому що «якщо хтось і звернув увагу на існування міста Дотан, то це все через Джонні Мак Брауна», — казав міський чиновник.[11]

У масовій культурі ред.

Брауна згадують в романі Звідси до вічності. У сцені в казармі, де солдати обговорюють вестерни, один із них запитує: «Пам'ятаєш Джонні Мак Брауна?».

З березня 1950 по лютий 1959 року Dell Comics випустили серію коміксів «Johnny Mack Brown».[12]

Смерть ред.

Джонні Мак Браун помер у Вудленд-Гіллз,[13] від серцевої недостатності у віці 70 років. Його прах поховано у відкритому Колумбарії на кладовищі Меморіального парку Форест-Лон в Глендейлі.

Вибрана фільмографія ред.

  • Against the Law (1934)
  • Between Men (1935)
  • Valley of the Lawless (1936)
  • Everyman's Law (1936)
  • Silver Range (1946)
  • Trailing Danger (1947)
  • Flashing Guns (1947)
  • Overland Trails (1948)
  • Crossed Trails (1948)
  • Hidden Danger (1948)
  • Over the Border (1950)

Джерела ред.

  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ Obituary Variety, November 20, 1974.
  3. ↑ Beidler, Philip. Johnny Mack Brown. Encyclopedia of Alabama. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  4. ↑ Fiery-Topped Trio Plays Big Role At Alabama U. The Post-Crescent. Wisconsin, Appleton. 28 вересня 1926. с. 13. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 8 червня 2017.  
  5. ↑ Matherne, Bob (7 січня 1929). Johnny Mack Brown, Dixie Grid Hero, Landed Film Job through Loyalty to College. Santa Ana Register. California, Santa Ana. Newspaper Enterprise Association. с. 6. Процитовано 8 червня 2017.  
  6. ↑ Rielly, Edward J. (2009). Football: An Encyclopedia of Popular Culture (англ.). U of Nebraska Press. с. 45—46. ISBN 978-0803226302. Процитовано 9 червня 2017. Johnny Mack Brown.
  7. ↑ Motion Picture Idol. Shamokin News-Dispatch. Pennsylvania, Shamokin. 9 березня 1927. с. 6. Процитовано 8 червня 2017.  
  8. ↑ Weissmuller Jr., Johnny Tarzan, My Father ECW Press, February 1, 2008
  9. ↑ Alabama Grid Star Downed By Cupid. Altoona Tribune. Pennsylvania, Altoona. Central Press. 16 червня 1926. с. 12. Процитовано 8 червня 2017.  
  10. ↑ Johnny Mack Brown. Hollywood Walk of Fame. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 7 червня 2017.
  11. ↑ Brackin, Elaine (20 квітня 2009). Johnny Mack Brown Western Festival brings Old West to Landmark Park. Dothan Eagle. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  12. ↑ Hoffmann, Henryk (2012). Western Movie References in American Literature (англ.). McFarland. с. 23. ISBN 9780786493241. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 7 червня 2017.
  13. ↑ Johnny Mack Brown. The Chillicothe Constitution-Tribune. Missouri, Chillicothe. Associated Press. 19 листопада 1974. с. 16. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 8 червня 2017.  

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джонні_Мак_Браун&oldid=41107603