Вікіпедія

Джозеф Пакстон

английський архітектор, садівник та ботанік

Джозеф Пакстон (англ. Joseph Paxton, 3 серпня 1803, Мілтон Брайан, Бедфордшир — 8 червня 1865, Сіднем, Лондон) — англійський архітектор, садівник та ботанік.

Джозеф Пакстон
англ. Joseph Paxton
Народився 3 серпня 1803(1803-08-03)
Бедфорд, Англія, Сполучене Королівство або Milton Bryand, Центральний Бедфордшир, Бедфордшир, Англія, Сполучене Королівство[1]
Помер 8 червня 1865(1865-06-08) (61 рік)
Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство або Лондон, Сполучене Королівство[1]
Місце проживання Велика Британія Велика Британія
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність ботанік, помолог, архітектор, політик, ландшафтний архітектор, ілюстратор
Галузь ботаніка, архітектура
Посада Член 18-го парламенту Сполученого Королівства[d][2], Член 17-го парламенту Сполученого Королівства[d][2] і Член 16-го парламенту Сполученого Королівства[d][2]
Партія Ліберальна партія
Діти Rosa Paxtond[3]
Нагороди
Лицар-бакалавр
CMNS: Джозеф Пакстон у Вікісховищі
Paxton є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Джозеф Пакстон.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [4]
Енні Пакстон, донька архітектора, стоїть на листку Вікторії амазонської; ідею проекту Кришталевого палацу Пакстон узяв, вивчаючи будову цієї рослини.
Jacaranda jasminoides, ілюстрація Пакстона в його журналі «Magazine of Botany»

Біографія ред.

Був сьомим сином небагатого фермера. Після закінчення школи допомагав братові, але через погане поводження пішов від нього та, додавши два роки до свого віку, вступив на навчання до садівника садівничого товариства в Чизіку. Незабаром молодого фахівця переманив до себе герцог Девонширський та зробив головним садівником Чатсворт-хаусу. Увійшовши в довіру до наймача, Пакстон заклав дендрарій, побудував великий фонтан та скляні оранжереї. У ті часи вже знали, що на розвиток рослин впливає кут нахилу сонячних променів, і садівник застосував ці відомості на практиці. Крім того, він вигадав складну систему жолобів для відведення води. Головною перевагою теплиць Пакстона була їх портативність.

У 1837 році він побудував Велику оранжерею, на той час найбільшу скляну споруду у світі. Терморегуляцію забезпечували вісім котлів та 11 кілометрів труб. Недоліком споруди була дорожнеча обслуговування (у 1923 році оранжерею знесли). Пакстон також займався вивченням будови величезних листків водної рослини Вікторія амазонська (Victoria amazonica), ці заняття підказали йому деякі ідеї для будівництва Кришталевого палацу.

У 1850 році на конкурс проектів палацу для Всесвітньої виставки було подано понад 200 проектів, більшість із яких вимагало великих часових та грошових затрат. Дізнавшись про це, Пакстон на засіданні правління залізничної компанії намалював ескіз, підказаний будівництвом теплиці для вікторії амазонської. Проект зустрів схвалення в суспільстві та, хоча і не без опору, був прийнятий комісією. Конструкція з чавуну та листового скла як би втілювала свіжі досягнення британської науки та промисловості, коштувала відносно недорого та могла бути розібрана після закінчення виставки.[5] За свою роботу архітектор був посвячений у лицарі.

В останні роки життя Пакстон планував міські сади у багатьох місцях Англії, будував заміські будинки для баронів де Ротшильд, співпрацював із Королівськими ботанічними садами в К'ю, займався політикою та видавав журнали.

Архітектор був одружений та мав 8 дітей.

Джозеф Пакстон помер 8 червня 1865 року у своєму будинку у Сіднемі в Лондоні.[6]

Публікації ред.

У 1831 році Пакстон почав видавати щомісячний журнал The Horticultural Register, у 1834 році — Magazine of Botany. Кишеньковий ботанічний словник (англ. Pocket Botanical Dictionary) вийшов у 1840 році, Квітниковий сад (англ. The Flower Garden) у 1850 та Календар садових подій (англ. Calendar of Gardening Operations). У 1841 році він став співзасновником одного з найпопулярніших журналів з садівництва Хроніка садівників (англ. The Gardeners' Chronicle) разом із Джоном Ліндлі, Чарлз-Вентвортом Дільком та Вільямом Бредбері, а згодом став його редактором.

Див. також ред.

Список ботаніків за скороченням

Примітки ред.

  1. ↑ а б http://arch-pavouk.cz/index.php/architekti/1516-paxton-joseph
  2. ↑ а б в Hansard 1803–2005
  3. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ IPNI,  Paxton
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 7 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Paxton, Joseph (DNB00) in: Dictionary of National Biography, 1885-1900, Volume 44 by George Simonds Boulger, retrieved 11 May 2014.

Посилання ред.

Джерела ред.


  Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про британського науковця чи науковицю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джозеф_Пакстон&oldid=38979126