Джованні Караччолі
Джованні III Караччолі дель Соль (*Jean Caraccioli, 1480 —†1550) — італійський аристократ, військовик, маршал Франції.
| Джованні Караччолі | |
|---|---|
| фр. Jean Caraccioli | |
| Народився |
1480 Неаполь, Неаполітанське королівство |
| Помер |
1550 Суза, Провінція Турин, П'ємонт, Італія |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | військовий очільник |
| Знання мов | французька |
| Титул | князь |
| Військове звання | Маршал Франції |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Караччолі |
| Батько | Джованні II Караччоло |
| У шлюбі з | Елеонора Сан-северино |
| Діти | 3 сини |
 | |
Життєпис ред.
Походив з аристократичного роду Караччоло, найбільш впливової його гілки — дель Соль. Був сином Джованні II Караччоло, князя Мелфі, герцога Веноза, Алколі та Соріа, та Елеонори Сан-северино. Про молоді роки мало відомостей. У 1495 році приєднався до короля Карла VIII при захопленні Неаполя. У 1512 році брав участь у битві при Равенні. Після чого перейшов на бік імператора Карла V Габсбурга.
У 1528 році потрапляє у полон у м. Мельфі до французького військовика Оде де Фуа, віконта Лотрека. Імператор відмовився викупити Караччоло. Тому він повернувся на службу до короля Франції. тут змінив прізвище на Караччолі. Франциск I надав йому орден Святого Михайла, звання генерал-лейтенанта та численні маєтки в омін на втрачені в Італії.
у 1536 році звитяжив при обороні П'ємонту від військ імператора Карла V. У 1543 році відзначився при облозі Люксембургу та Ландерсі. У 1544 році стає маршалом, а у 1545 році призначається губернатором П'ємонту. Помер на цій посаді у 1550 році.
Джерела ред.
- Johannes Baptist Rietstap, Armorial général : contenant la description des armoiries des familles nobles et patriciennes de l'Europe : précédé d'un dictionnaire des termes du blason, G.B. van Goor, 1861, 1171 p.