Джин Вулф

американський письменник-фантаст

Джин Вулф
англ. Gene Wolfe
Джин Вулф на церемонії вручення премій «Неб'юла» (Чикаго, 2005)
Ім'я при народженні Джин Родмен Вулф
Народився 7 травня 1931(1931-05-07)[1][2][3]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 14 квітня 2019(2019-04-14)[4][2] (87 років)
Піорія, Іллінойс
·серцеві хвороби[5]
Поховання St. Mary's Cemeteryd[6]
Громадянство США США
Місце проживання Баррінгтон · Піорія, Іллінойс
Діяльність письменник
Сфера роботи наукова фантастика[7] і науково-фантастична літератураd[7]
Alma mater Х'юстонський університет
Мова творів англійська
Роки активності 1956—дотепер
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus The Book of the New Sun
Конфесія католицтво
Нагороди
  • Зал слави наукової фантастики 2007

CMNS: Джин Вулф у Вікісховищі

Джин Вулф (англ. Gene Wolfe; 7 травня 1931(19310507), Нью-Йорк, США — 14 квітня 2019, Піорія, Іллінойс) — американський письменник-фантаст, лауреат багатьох премій у галузі фантастики, зокрема премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2013)[8].

Біографія ред.

Вулф народився 7 травня 1931 року в Брукліні, Нью-Йорк, у родині Марії Олівії Айерс та Емерсона Лероя Вулфа. У дитинстві переніс поліомієліт[9]. Його дитинство та юність пройшли в Техасі[10][11]

У 1949—1952 роках Джин Вулф відвідував Техаський університет A&M, найдешевший коледж, що спеціалізувався на тваринництві й механіці. 1952 року він полишив навчання і, втративши відстрочку від призову, був мобілізований для участі в Корейській війні. Вулф перебував на військовій службі в армії США 1952—1954 роки, служив у 7-й піхотній бригаді, брав безпосередню участь у боях, про що свідчить почесний Знак бойового піхотинця.[11]

Після повернення додому, завдяки пільгам на навчання у вищій школі для ветеранів війни (так званий G.I. Bill), Вулф вступив до Х'юстонського університету. 1956 року він закінчив навчання, здобувши ступінь бакалавра в галузі машинобудування (англ. BSME). До того ж року, за його власними спогадами, належать перші письменницькі спроби.[10][11]

У листопаді 1956 року Джин одружився з подругою дитинства Розмарі Френсіс Дітч, з нею прожив до 2013 року, коли вона померла.[10] У шлюбі вони народили двох синів і двох дочок.

Зі шлюбом Вулфа пов'язана важлива подія, що надалі відбилася на його творчості: він перейшов у католицтво. За словами Вулфа, його батько не мав твердих релігійних переконань, але мати була пресвітеріанкою і Джин виріс з відповідними поглядами. Але майбутня дружина була католичкою, весілля мало бути католицьким, і Вулф повинен був ознайомитися з певними догмами, що врешті викликали його глибоку зацікавленість.[12] Згодом у цьому шлюбі народилося четверо дітей: Рой, Мадлен, Тереза, Метью. Подружжя прожило разом майже шістдесят років, до смерті Розмарі, яка страждала на хворобу Альцгеймера, 2013 року.[13]

Вулф працював інженером проєкту в Procter & Gamble в 1956—1972 роках. Наступним місцем його роботи був технічний журнал Plant Engineering, де він в 1972—1984 роках обіймав посаду старшого редактора і керував напрямком робототехніки.[14]

У вільний час Джин Вулф писав оповідання. Ще у студентські роки оповідання The Case of the Vanishing Ghost (1951) з'явилося в студентському часописі The Commentator. Перша комерційна публікація сталася в еротичному журналі Sir!, де 1965 року надруковано The Dead Man.[9][11]

1984 року Джин Вулф звільнився і присвятив себе виключно письменницькій кар'єрі.

Помер у Піорії (Іллінойс) 14 квітня 2019 року[15] після тривалої боротьби з серцевими захворюваннями[16].

Творчість ред.

Вулф вказує на Джека Венса та Г. К. Честертона, як на письменників, що мали на нього перший та найважливіший вплив.[14]

Наприкінці 60-х років оповідання Джина Вулфа почали з'являтися в різних фантастичних журналах та антологіях, зокрема в часописі Orbit Деймона Найта. Згодом Вулф із вдячністю відзначав допомогу, що Найт надав йому з редагуванням перших творів.

Перший зі створених Вулфом романів, «Операція „Арес“» (1970), був невиразним і лишився непоміченим.[17] Наступні роботи, «П'ята голова Цербера» (1972) та «Мир» (1976), мали дуже позитивну критику і принесли авторові справжній успіх. «Мир» — це некваплива історія Денніса Олдена Віра, людини багатьох секретів, що оглядається на своє колишнє життя в загадкових обставинах.[18] «П'ята голова Цербера» — це збірка з трьох сюжетно пов'язаних, але хронологічно непослідовних повістей, присвячена колонізації, пам'яті та природі усвідомлення ідентичності. Повісті створені як фолкнерівський роман: кожна наступна частина розкриває черговий аспект великого пазлу, досягаючи повної ясності тільки в цілому.[17][9] 1973 року перша повість номінувалася на премії «Г'юго» та «Неб'юла».

Найвідоміший з творів Вулфа — тетралогія «Книга Нового Сонця». Сюжет розгортається в похмурому майбутньому і має схожість із серією «Вмираюча Земля» Джека Венса і розповідає історію життя Северіана, учня, а згодом підмайстра Гільдії катів, якого виключено з гільдії за виявлене співчуття до однієї з жертв тортур. У чотирьох книгах Северіан викладає свою історію від першої особи («Тінь ката» (1980), «Пазур миротворця» (1981), «Меч ліктора» (1982) і «Цитадель автарха» (1983). Книга «Урд Нового Сонця» (1987) завершує деякі з розпочатих раніше сюжетних ліній, але зазвичай вважається самостійною роботою. У 1990-х роках Вулф випустив ще дві серії книг, події в яких відбуваються у тому ж всесвіті. Перша, «Книга Довгого Сонця», складається з романів Nightside of the Long Sun (1993), Lake of the Long Sun (1994), Caldé of the Long Sun (1994) і Exodus From the Long Sun (1996). Ці історії присвячені священнику невеликої спільноти, залученому в політичні інтриги та махінації в місті-державі. Ще один сиквел, написаний Вулфом, має назву «Книга Короткого Сонця» і складається з On Blue's Waters (1999), In Green's Jungles (2000) і Return to the Whorl (2001). Всі чотири романи (три «Книги…» і «Урд…») критики об'єднують у «Сонячний цикл».[19]

1986 року Джин Вулф створив роман «Солдат туману» (Soldier of the Mist), історію найманця в армії царя Ксеркса у 479 році до н. е. на ім'я Латро, та його пригод після поразки перського вторгнення до Греції. Покараний богами Латро страждає на амнезію і через це пам'ятає події лише попередньої доби, проте може бачити богів і спілкуватися з ними. Автор роману виступає в ролі перекладача записаних Латро спогадів-сувоїв. Латро розповідає лише те, що він може пригадати в дні, коли він здатен згадувати, або коли пам'ятає, як писати. Художній засіб «ненадійного оповідача» дозволяє Вулфу занурювати читача в події, причини яких стають зрозумілими кількома главами пізніше, а важливі сюжетні розробки відбуваються поза межами оповіді й виявляються лише через деякий час після того, як вони сталися.[20] Роман був відзначений премією «Локус» 1987 року за найкращий фентезійний роман[21] і номінувався на Всесвітню премію фентезі та «Неб'юла». Цикл був продовжений Soldier of Arete (1989) і, після сімнадцятирічної перерви, романом Soldier of Sidon (2006), переможцем Всесвітньої премії фентезі 2007 року.

Стилістичні особливості ред.

«Ненадійний оповідач» широко присутній у творчості Вулфа. Іноді такий оповідач — це людина просто наївна (Pandora by Holly Hollander, The Knight), або не дуже розумна (There Are Doors), або не завжди чесна із читачем («Книга Нового Сонця»).[22] Герой «Книги Нового Сонця» Северіан, на відміну від Латро, пам'ятає все, але це не робить його більш надійним оповідачем. Вулф каже, що «той факт, що він пам'ятає все, не означає, що він не висвітлюватиме події згідно із власними уявленнями та уподобаннями». Северіан вільно обирає те, що, на його думку, має знати читач, інколи він втрачає довіру до власного судження, в якийсь момент він навіть визнає, що він може бути божевільним.[13] Хоча цей стилістичний засіб вимагає більшої уваги з боку читача, він відкриває більш широкий і глибокий простір для інтерпретації історій. «Справжні люди завжди ненадійні оповідачі, навіть намагаючись ними бути», — пояснює Вулф.[14]

Особливість творів Вулфа, відзначає Ларрі Маккафері, частково полягає у винахідливості та інтелектуальності, які він привносить до кожного великого та малого питання, але ще більше вона пов'язана з чудовим даром стиліста. У його найкращих творах — «Спокій», «Острів Доктора Смерть та інші оповідання» та чотиритомній «Книзі Нового Сонця» — проза Вулфа зачаровує, вражає та спокушає своїм ліризмом, ексцентричним словником та дивовижною метафоричністю.[9]

Джин Вулф — найвидатніший з англомовних письменників сьогодення. [...] Шекспір ​​був кращим стилістом, Мелвілл був важливіший для американської літератури, а Чарльз Дікенс зіграв більшу роль у створенні персонажів. Але серед живих письменників ніхто не може навіть наблизитися до Джина Вулфа у яскравості прози, ясності думки і глибині змісту.
Оригінальний текст (англ.)
Gene Wolfe is the greatest writer in the English language alive today. Let me repeat that: Gene Wolfe is the greatest writer in the English language alive today! I mean it. Shakespeare was a better stylist, Melville was more important to American letters, and Charles Dickens had a defter hand at creating characters. But among living writers, there is nobody who can even approach Gene Wolfe for brilliance of prose, clarity of thought, and depth in meaning..

Бібліографія ред.

Сонячний цикл (Solar Cycle) ред.

«Книга Нового Сонця» (The Book of the New Sun) ред.

  • «Тінь ката» (англ. The Shadow of the Torturer, 1980)
  • «Пазур миротворця» (англ. The Claw of the Conciliator, 1981)
  • «Меч ліктора» (англ. The Sword of the Lictor, 1982)
  • «Цитадель автарха» (англ. The Citadel of the Autarch, 1983)
  • Оповідання «Мапа» (англ. The Map, 1984)
  • Оповідання «Кіт» (англ. The Cat, 1983)

«Урд Нового Сонця» (англ. The Urth of the New Sun, 1987) ред.

«Книга Довгого Сонця» (The Book of the Long Sun) ред.

  • Nightside of the Long Sun, 1993
  • Lake of the Long Sun, 1994
  • Caldé of the Long Sun, 1994
  • Exodus From the Long Sun, 1996

«Книга Короткого Сонця» (The Book of the Short Sun) ред.

  • On Blue's Waters, 1999
  • In Green's Jungles, 2000
  • Return to the Whorl, 2001

Цикл «Солдат» (The Soldier series) ред.

  • Soldier of the Mist, 1986
  • Soldier of Arete, 1989
  • Soldier of Sidon, 2006

Цикл «Лицар-чарівник» (The Wizard Knight) ред.

  • The Knight, 2003
  • The Wizard, 2004

Окремі романи ред.

  • Operation Ares, 1970
  • Peace, 1975
  • The Devil in a Forest, 1976
  • Free Live Free, 1984
  • There Are Doors, 1988
  • Castleview, 1990
  • Pandora, By Holly Hollander, 1990
  • Pirate Freedom, 2007
  • An Evil Guest, 2008
  • The Sorcerers House, 2010
  • Home Fires, 2011
  • The Land Across, 2013
  • A Borrowed Man, 2015

Збірки оповідань ред.

  • The Fifth Head of Cerberus, 1972
    • The Fifth Head of Cerberus, 1972
    • «A story» by John V. Marsch, 1972
    • V.R.T., 1972
  • The Island of Doctor Death and Other Stories and Other Stories, 1980
    • The Island of Doctor Death and Other Stories, 1970
    • Alien Stones, 1972
    • La Befana, 1973
    • The Hero as Werwolf, 1975
    • Three Fingers, 1976
    • The Death of Dr. Island, 1973
    • Feather Tigers, 1973
    • Hour of Trust, 1973
    • Tracking Song, 1975
    • The Toy Theater, 1971
    • The Doctor of Death Island, 1978
    • Cues, 1974
    • The Eyeflash Miracles, 1976
    • Seven American Nights, 1978
  • Gene Wolfes Book of Days, 1981.
    • Against the Lafayette Escadrille, 1972
    • The Adopted Father, 1980
    • Car Sinister, 1970
    • How I Lost the Second World War and Helped Turn Back the German Invasion, 1973
    • La Befana, 1973
    • Of Relays and Roses, 1970
    • An Article About Hunting, 1973
    • Beautyland, 1973
    • The Blue Mouse, 1971
    • Forlesen, 1974
    • How the Whip Came Back, 1970
    • Many Mansions, 1977
    • Melting, 1974
    • Paul's Treehouse, 1969
    • St. Brandon (Excerpt), 1975
    • Three Million Square Miles, 1971
    • The War Beneath the Tree, 1979
    • The Changeling, 1968
  • The Wolfe Archipelago, 1983
    • Death of the Island Doctor, 1983.
    • The Island of Doctor Death and Other Stories, 1970
    • The Death of Dr. Island, 1973
    • The Doctor of Death Island, 1978
  • Plan(e)t Engineering, 1984.
    • In Looking-Glass Castle, 1980
    • The Rubber Bend, 1974
    • The Marvelous Brass Chessplaying Automaton, 1977
    • When I Was Ming the Merciless, 1975
    • The HORARS of War, 1970
    • A Criminal Proceeding, 1980
    • The Detective of Dreams, 1980
    • British Soldier Near Rapier Antiaircraft Missile Battery Scans for the Enemy, 1984
    • Last Night in the Garden of Forking Tongues, 1984
    • The Computer Iterates the Greater Trumps, 1977
  • Storeys from the Old Hotel, 1988
    • The Green Rabbit from S'Rian, 1985
    • Beech Hill, 1972
    • Sightings at Twin Mounds
    • Continuing Westward, 1973
    • Slaves of Silver, 1971
    • The Rubber Bend, 1974
    • Westwind, 1973
    • Sonya, Crane Wessleman, and Kittee, 1970
    • The Packerhaus Method, 1970
    • Straw, 1975
    • The Marvelous Brass Chessplaying Automaton, 1977
    • To the Dark Tower Came, 1977
    • Parkroads: A Review, 1987
    • The Flag, 1988
    • Alphabet, 1988
    • A Criminal Proceeding, 1980
    • In Looking-Glass Castle, 1980
    • Cherry Jubilee, 1982
    • Redbeard, 1984
    • A Solar Labyrinth, 1983
    • Love, Among the Corridors, 1984
    • Checking Out, 1986
    • Morning-Glory, 1970
    • Trip, Trap, 1967
    • From the Desk of Gilmer C. Merton, 1983
    • Civis Lapvtvs Svm, 1975
    • The Recording, 1972
    • Last Day, 1982
    • Death of the Island Doctor, 1983
    • On the Train, 1983
    • In the Mountains, 1983
    • At the Volcanos Lip, 1983
    • In the Old Hotel, 1983
    • Choice of the Black Goddess, 1986
  • For Rosemary, 1988
    • To Melville, 1985
    • The Traveler, 1985
    • The Computer Iterates the Greater Trumps, 1977
    • Last Night in the Garden of Forking Tongues, 1984
    • British Soldier Near Rapier Antiaircraft Missile Battery Scans for the Enemy, 1984
    • Rosa Gallica Officinalis
    • Rosa Centifolia
    • Persian Yellow
    • Rosa Damascena Bifera
    • How Beautiful with Springs, 1986
    • On An Album Cover
    • Science-Fiction Poem
    • The Riddle
    • Why Private War, or Why They Pinned This Name On My Progenitor
    • To Be Continued
    • Our Speaker Tonight
    • Old People Die Like Toads
    • Letters
    • Connect The Dots
    • To My Wife
    • After The Runaway
    • Solar Myth
    • A Flash of Insight
    • On The Bus
    • Markets
    • The Talent
    • Oh God Mother I Want to Ride the Turtles Back Again, 1978
    • Maybe Weve Been Doing It Wrong, or You Cant Turn the Clock Back, But If You Put Off Winding It Long Enough Its The Same Thing
    • Mondays Class
    • For The Strawberry Girl
    • Looking Over The Valley
    • Book Report With Dragons
    • Six A.M.
    • May Ninth
    • February Twenty-Eighth
    • January Nineteenth
    • December Twenty-Fourth Nineteen Fifty-Five
  • Endangered Species, 1989
    • A Cabin on the Coast, 1981
    • All the Hues of Hell, 1987
    • Eyebem, 1970
    • From the Notebook of Doctor Stein, 1974
    • House of Ancestors, 1968
    • In the House of Gingerbread, 1987
    • Kevin Malone, 1980
    • Lukora, 1988
    • My Book, 1982
    • Our Neighbour by David Copperfield, 1978
    • Peritonitis, 1973
    • Procreation, 1983
    • Silhouette, 1975
    • Suzanne Delage, 1980
    • Sweet Forest Maid, 1971
    • Thag, 1975
    • The Cat, 1983
    • The Dark of the June, 1974
    • The Death of Hyle, 1974
    • The Detective of Dreams, 1980
    • The God and His Man, 1980
    • The Headless Man, 1972
    • The HORARS of War, 1970
    • The Last Thrilling Wonder Story, 1982
    • The Map, 1984
    • The Most Beautiful Woman on the World, 1987
    • The Nebraskan and the Nereid, 1985
    • The Other Dead Man, 1987
    • The Peace Spy, 1986
    • The Tale of the Rose and the Nightingale, 1988
    • The War Beneath the Tree, 1979
    • The Woman the Unicorn Loved, 1981
    • The Woman Who Loved the Centaur Pholus, 1979
    • When I Was Ming the Merciless, 1975
  • Young Wolfe, 1992
    • Mountains Like Mice, 1966
    • The Dead Man, 1965
    • The Last Casualty of Cambrai
    • The Largest Luger
    • Volksweapon, 1967
    • Screen Test, 1967
    • The Green Wall Said, 1967
    • The Grave Secret, 1951
    • The Case of the Vanishing Ghost, 1951
    • Orbital Thoughts
  • Bibliomen, 1994
    • John K. (Kinder) Price, 1984
    • Mary Beatrice Smoot Friarly, SPV, 1984
    • Captain Roy C. Mirk, B.A., M.A., Ph.D., 1984
    • Seaman, 1984
    • The Woman Who Resigned, 1984
    • Skeeter Smyth, 1984
    • Rishi, 1984
    • Paul Rico, 1984
    • Adam Poor, 1984
    • Anne Parsons, 1984
    • Lieutenant James Ryan OMurphy, NYPD, 1984
    • Xavier McRidy, 1984
    • John J. Jons, Jr., 1984
    • Peter O. Henry, 1984
    • Kopman Goldfleas, 1984
    • John Glaskin, 1984
    • Sir Gabriel, 1984
    • Bernard A. French, 1984
    • Gertrude S. Spinning Jenny Deplatta, 1984
    • Hopkins Dalhousie, 1984
    • Kirk Patterson Arthurs, Ph.D., 1984
    • Untitled Letter from the author to Mr. Hiroshi Hayakawa of Hayakawa Publishing Inc., Tokyo, Japan, 1984
  • Strange Travelers, 2000
    • Bluesberry Jam, 1996
    • One-Two-Three for Me, 1996
    • Counting Cats in Zanzibar, 1996
    • The Death of Koshchei the Deathless, 1995
    • No Planets Strike, 1997
    • Bed & Breakfast, 1996
    • To the Seventh, 1996
    • Queen of the Night, 1994
    • And When They Appear, 1993
    • Flash Company, 1997
    • The Haunted Boardinghouse, 1990
    • Useful Phrases, 1993
    • The Man in the Pepper Mill, 1996
    • The Ziggurat, 1995
    • Ain't You 'Most Done?, 1996
  • Innocents Aboard, 2004
    • The Tree Is My Hat, 1999
    • The Old Woman Whose Rolling Pin Is the Sun, 1991
    • The Friendship Light, 1989
    • Slow Children at Play, 1989
    • Under Hill, 2002
    • The Monday Man, 1990
    • The Waif, 2002
    • The Legend of Xi Cygnus, 1992
    • The Sailor Who Sailed After the Sun, 1992
    • How the Bishop Sailed to Inniskeen, 1989
    • Houston, 1943, 1988
    • A Fish Story, 1999
    • Wolfer, 1997
    • The Eleventh City, 2000
    • The Night Chough, 1998
    • The Wrapper, 1998
    • A Traveler in Desert Lands, 1999
    • The Walking Sticks, 1999
    • Queen, 2001
    • Pocketsful of Diamonds, 2000
    • Copperhead, 2001
    • The Lost Pilgrim, 2003
  • Starwater Strains, 2005
    • Viewpoint, 2001
    • Rattler, 2004
    • In Glory Like Their Star, 2001
    • Calamity Warps, 2003
    • Graylord Mans Last Words, 2003
    • Shields of Mars, 2002
    • From the Cradle, 2002
    • Black Shoes, 2003
    • Has Anybody Seen Junie Moon?, 1999
    • Pulp Cover, 2004
    • Of Soil and Climate, 2004
    • Petting Zoo, 1997
    • The Dog of the Drops, 2002
    • Mute, 2002
    • Castaway, 2003
    • The Fat Magician, 2000
    • Hunter Lake, 2003
    • Golden City Far, 2004
    • The Boy Who Hooked the Sun, 1985
    • Try and Kill It, 1996
    • Game in the Popes Head, 1988
    • Empires of Foliage and Flower, 1987
    • The Arimaspian Legacy, 1987
    • The Seraph From Its Sepulcher, 1991
    • Lord of the Land, 1995
  • Strange Birds, 2006
    • On a Vacant Face a Bruise
    • Sob in the Silence

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Каталог фантастичної літератури Вежетті
  4. Author and Grand Master Gene Wolfe, 1931-2019 // Tor.com — 2019.
  5. https://www.nytimes.com/2019/04/19/obituaries/gene-wolfe-dead.html
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б Czech National Authority Database
  8. SFWA Grand Master Award. The Encyclopedia of Science Fiction. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 15 квітня 2015.
  9. а б в г McCaffery, Larry (листопад 1988). On Encompassing the Entire Universe: An Interview with Gene Wolfe (англ.). Т. 15, Part 3, № #46. Science Fiction Studies. Архів оригіналу за 14 серпня 2006.
  10. а б в Reginald, R.; Burgess, Mary A.; Menville, Douglas (2010). Science Fiction and Fantasy Literature Vol 2 (англ.). Wildside Press. с. 1133. ISBN 978-0-9410-2878-3.
  11. а б в г Wolfe, Gene (жовтень 2006). Gene Wolfe. Autobiographical sketch (англ.). № 3 Vol 1 Num 3: October 2006. Jim Baen's Universe. Архів оригіналу за 21 жовтня 2006. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  12. Wright, 2007, с. 102.
  13. а б Bebergal, Peter (24 квітня 2015). Sci-Fi’s Difficult Genius (англ.). The New Yorker. Архів оригіналу за 25 квітня 2015.
  14. а б в Person, Lawrence (1988). Suns New, Long, and Short: An Interview with Gene Wolfe (англ.). Reprinted from Nova Express Vol. 5 Num. 1, Fall/Winter 1988. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 29 жовтня 2018.
  15. Gene Wolfe (1931—2019) [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. Gene Wolfe, wybitny pisarz fantastyki, nie żyje [Архівовано 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
  17. а б Wright, 2003, с. 5-8.
  18. Borski, 2006, с. 17.
  19. Gevers, Nick (7 квітня 2002). Could a former engineer who helped invent Pringles be our greatest living writer? Reviewed by Nick Gevers (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 29 жовтня 2018.
  20. Keen, Tony (29 жовтня 2007). Soldier of Sidon by Gene Wolfe. Strange Horizons (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2017. {{cite magazine}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  21. The Locus Index to SF Awards: Locus Awards Winners by Category (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2008.
  22. Wright, 2007, с. 112.
  23. Вулф, Джин (2007). On Blue's Waters (англ.). Macmillan. ISBN 978-1-4299-8248-1. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
  24. 1973 Nebula Awards. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  25. Locus Awards 1974. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 29 жовтня 2018.
  26. Rhysling Award Winners. Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 29 жовтня 2018.
  27. 1981 Nebula Awards. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  28. а б в г д World Fantasy Award Winners. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 жовтня 2018.
  29. BSFA Awards. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 29 жовтня 2018.
  30. Locus Awards 1982. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  31. The British Fantasy Award Winners. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  32. Locus Awards 1983. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 29 жовтня 2018.
  33. Locus Awards 1987. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  34. 1985 : Denoël rafle tous les prix (фр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018.
  35. The E. E. Smith Memorial Award [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] NESFA
  36. Evans, Lawrence Watt (1994). The 1st Annual Deathrealm Awards (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2018.
  37. Premio Italia. 1999 — Italcon 25 — Fantàsia 1999 [Архівовано 29 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (it)
  38. 2005 Locus Awards Winners. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  39. Science Fiction and Fantasy Hall of Fame. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.
  40. 2010 Locus Awards Winners. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2018.
  41. 2012 Damon Knight Memorial Grand Master Awarded to Gene Wolfe. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 29 жовтня 2018.

Література ред.

Посилання ред.