Джинчарадзе Ісрафіл Кемалович
Ісрафіл Кемалович Джинчарадзе[1] (1916—1943) — молодший лейтенант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Ісрафіл Кемалович Джинчарадзе | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження |
26 квітня 1916 Махінджаурі, Батумська область Російської імперії (нині Хелвачаурський муниципалитет, в Аджарії) | ||||
| Смерть | 15 жовтня 1943 (27 років) | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР | ||||
| Приналежність |
 СРСР | ||||
| Вид збройних сил | Військово-повітряні сили СРСР | ||||
| Рід військ |
 | ||||
| Роки служби | 1939—1943 | ||||
| Звання |
 Молодший лейтенант | ||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Джинчарадзе Ісрафіл Кемалович у Вікісховищі | |||||
Біографія ред.
Ісрафіл Джинчарадзе народився 13 (за новим стилем — 26) квітня 1916 року в селі Махинджаурі Батумської області (нині — селище в Хелвачаурському муніципалітеті Аджарії) в сім'ї селянина . Отримав середню освіту. У 1939 році Джинчарадзе мобілізований на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1941 році він закінчив Балашовську військову авіаційну школу. З 1943 року — на фронтах німецько-радянської війни. Брав участь у Курській битві, робив по кілька бойових вильотів в день[1].
До жовтня 1943 року молодший лейтенант Ісрафіл Джинчарадзе був старшим льотчиком 673-го штурмового авіаполку 266-ї штурмової авіадивізії 1-го штурмового авіакорпусу 5-ї повітряної армії Степового фронту. На той час він зробив 92 бойових вильотів, знищивши велику кількість живої сили і бойової техніки супротивника. 15 жовтня 1943 року Джинчарадзе при поверненні з бомбардування вогневих позицій противника був збитий і загинув. Похований в братській могилі в селі Правобережне Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Української РСР[1].
Пам'ять ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» молодший лейтенант Ісрафіл Джинчарадзе посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[2]. Також був нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки[1].
Бюст Джинчарадзе був встановлений в його рідному селі, там же в його честь названі школа, вулиця і площа. Також в його честь названа вулиця в Батумі і провулок у місті Дніпро[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Герои страны". Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 10 січня 2021.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1
Література ред.
- Калінін В. В., Макаренко Д. Г. Герої подвигів на Харківщині. — Харків, 1970.