Джиммі Макілрой
Джиммі Макілрой (англ. Jimmy McIlroy, нар. 23 жовтня 1931, Ламбег — 20 серпня 2018) — колишній північноірландський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Джеймс Макілрой | |||||||||||||||||||||
| Народження | 23 жовтня 1931 | |||||||||||||||||||||
| Ламбег, Північна Ірландія | ||||||||||||||||||||||
| Смерть | 20 серпня 2018[1] (86 років) | |||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Північна Ірландія
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Виступав на батьківщині за «Гленторан» та в англійських клубах «Бернлі», «Сток Сіті» і «Олдем Атлетик», а також національну збірну Північної Ірландії. Вважається одним з найвидатніших гравців в історії «Бернлі», зігравши за «бордових» 497 матчів, в яких забив 131 гол[2][3].
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1949 року виступами за «Гленторан», в якому провів один сезон, взявши участь у 18 матчах чемпіонату, в яких забив 8 голів.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Бернлі», до складу якого приєднався в березні 1950 року за 7 тис. фунтів. Дуже швидко Макілрой став одним з лідерів команди і допоміг «бордовим» стати чемпіонами Англії сезону 1959/60 та дійти до фіналу Кубка Англії в 1962 році, де команда Джиммі поступилася 3:1 «Тоттенгему». Всього Макілрой відіграв за клуб з Бернлі дванадцять сезонів своєї ігрової кар'єри.
На початку 1963 року футболіст за 25 тис. фунтів перейшов у «Сток Сіті», якому того ж сезону допоміг виграти Другий дивізіон та повернутись в еліту, а наступного — вийти у фінал Кубка Англії. Проте і другий свій фінал Макілрой програв, цього разу поступившись 3:4 за сумою двох матчів «Лестер Сіті».
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Олдем Атлетик» з Третього дивізіону, де працював граючим тренером протягом 1965—1967 років.
Виступи за збірну ред.
1951 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Північної Ірландії.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1958 року у Швеції, де ірландці несподівано змогли пройти груповий етап, а Кейт зіграв в усіх п'яти матчах збірної на турнірі.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 15 років, провів у формі головної команди країни 55 матчів, забивши 10 голів.
Кар'єра тренера ред.
1 січня 1966 року Макілрой став граючим тренером клубу «Олдем Атлетик», який боровся за збереження прописки в Третьому дивізіоні. Майже відразу Джиммі підписав кількох колишніх одноклубників зі «Стоку», в тому числі Білла Еспрі, Алана Філпотта, Джорджа Кіннела і Кейта Беббінгтона. Однак Макілрой так і не зміг покращити результати команди і подав у відставку після поразки з рахунком 4-0 проти «Лутон Тауна» 1 серпня 1968 року, в день відкриття сезону 1968-69 років.
Після відставки Макілрой повернувся в «Сток Сіті», де протягом короткого часу працював помічником менеджера Тоні Воддінгтона, після чого перебрався до «Болтон Вондерерз», де став тренером і помічником менеджера Нета Лофтгауса. Після звільнення Лофтгауса Макілрой в литопаді 1970 року став новим менеджером клубу, але подав у відставку вже через 18 днів через незгоду з продажем основних гравців.
Вшанування ред.
З 1996 року східна трибуна домашнього стадіону «Бернлі» Терф Мур названа на честь Макілроя.
2011 року Макілрой був нагороджений Орденом Британської імперії (MBE) за заслуги у футболі і благодійності[4][5].
Титули та досягнення ред.
- Чемпіон Англії: 1959/60
- Переможець Другого дивізіону Футбольної Ліги: 1962/63
- Фіналіст Кубка Англії: 1961/62, 1963/64
- Володар Суперкубка Англії: 1960
Примітки ред.
- ↑ а б https://www.national-football-teams.com/player/20127.html
- ↑ Matthews, Tony (1994). The Encyclopaedia of Stoke City. Lion Press. ISBN 0-9524151-0-0.
- ↑ Stoke City 101 Golden Greats. Desert Islands Books. 2002. ISBN 1-874287554.
- ↑ The London Gazette: (Supplement) no. 59647. p. 19. 31 грудня 2010.
- ↑ BBC News. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 18 серпня 2014.
Посилання ред.
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |