Джей Бре́ннан (англ. Jay Brannan;нар.29 березня 1982, Х'юстон, штат Техас, США) — американський музикант, співак, автор пісень, актор.

Джей Бреннан
англ. Jay Brannan
Зображення
Jay Brannan
Jay Brannan
Основна інформація
Дата народження 29 березня 1982(1982-03-29) (42 роки)
Місце народження Х'юстон, Техас, США
Роки активності 2006 — донині
Громадянство США США
Професія вокаліст
композитор
актор
Освіта Університет Цинциннаті
Співацький голос тенор
Інструменти гітара
Мова англійська
Жанр інді-рок
акустична музика
фолк
Лейбл Great Depression Records
JayBrannan.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Джей народився і виріс в Техасі.

Після закінчення школи один семестр провчився в Університеті Цинциннаті. Недовчившись, Джей переїхав у Каліфорнію, щоб спробувати вдачу і знайти роботу актора.[1] В Лос-Анджелесі він вирішив присвятити себе своїй новій пристрасті — музиці. У віці 20 років він уперше взяв до рук гітару і почав писати пісні. Для цього він не навчався і не користувався чиєюсь допомогою. Джерелом натхнення для початкового автора-виконавця стали пісні «самотніх співачок» із його музичної колекції.[2] Після двох років у Каліфорнії Джей переїхав до Нью-Йорка, де живе і зараз.

У 2002 році один із друзів Джея показав йому оголошення в журналі BackStage про кастинг на фільм «Клуб „Shortbus“» і Джей відправив своє відео-резюме.[1] У 2006 році він зіграв роль Сета в цьому фільмі, режисером якого був Джон Кемерон Мітчелл. Одна з пісень Джея Soda Shop увійшла в саундтрек до фільму.

Музична кар'єра ред.

 
Бреннан в Гамбурзі (2009)

Кінематографічний дебют Джея Бреннана, що був доброзичливо сприйнятий пресою, відкрив йому шлях до музичного успіху: за кількістю скачувань в Інтернеті пісня Soda Shop, виконувана ним по ролі, стала найпопулярнішим треком фільму.[3] Презентації кінострічки, на яких він почав представляти свої пісні, відкрили доступ до міжнародної аудиторії і сприяли його популярності як музиканта. З цього часу Джей почав регулярно давати концерти. Свої виступи він поєднував з роботою коректора в перекладацькому бюро.

Прихильність Джея Бреннана до DIY-етики допомогла йому досягти в короткий період часу неабиякої популярності в Інтернеті. Багато своїх пісень він робив загальнодоступними для скачування або онлайн-стріммінгу відразу ж після їх написання. Популярність здобули і відео, зроблені ним самим і які він виставляв в інтернет. На Myspace, Facebook і YouTube їх переглянули близько 4 мільйонів шанувальників.[3]

Літом 2007 року Джей Бреннан випустив міні-диск Unmastered на своєму власному лейблі Great Depression Records. Лімітоване видання в 1000 екземплярів - кожний компакт-диск з іншим полароідним зображенням Джея - розійшлися за один день.[4]

Літом 2008 року вийшов альбом Goddamned. Потім почалися гастролі в США, Європі і Австралії. Альбом був записаний в Лос-Анджелесі разом з продюсером Will Golden. Мелодійні фолк-пісні в класичній північно-американській традиції авторського виконання мають акустичне аранжування з частковим використанням смичкових інструментів. За своєю образно-тематичною спрямованістю вони похмурі, песимістичні. З прямою відвертістю і без остраху зачепити чуттєві душі Бреннан розповідає про охоплений брехнею світ, зруйновані відносини, релігійне лицемірство і розчарування. Літом 2009 року Джей Бреннан випустив новий міні-диск In Living Cover. Поряд з двома власними композиціями він включає сім кавер-версій, в тому числі Blowing In The Wind Боба Ділана і Zombie групи The Cranberries.

27 березня 2012 року вийшов другий студійний альбом співака Rob Me Blind. 6 квітня він дебютував на 17-му місці чарту Top Heatseekers і на 11-му місці в Folk Albums.

Музичний стиль ред.

Джей Бреннан поєднує у своїй творчості стиль північно-американського авторського виконання з елементами поп-музики. Для його пісень характерні досить просте звучання з переважно акустичним аранжуванням і мінімальною інструментовкою. Стилістично він орієнтується на таких авторів пісень і виконавців, як Трейсі Чепмен і Джоні Мітчелл, так як йому подобається «the sound of the angry, sad women».[1] Деякі критики вбачають музичну близькість до таких співачок, як Ані ДіФранко, Ліза Лоб, Шинейд О’Коннор та Ліз Фер.[5]

Дискографія ред.

  • Unmastered (2007)
  • Goddamned (2008)
  • In Living Cover (2009)
  • Rob Me Blind (2012)
  • Live at Eddie’s Attic (2012)

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. а б в Living Small, Thinking Large — New York Times. Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 23 листопада 2012.
  2. SydneyUnleashed.com. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
  3. а б Jay Brannan In Living Cover. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 23 листопада 2012.
  4. Off the bus — The Boston Globe
  5. allmusic. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 листопада 2012.

Посилання ред.