Джеймс Вільям Слессор Марр (англ. James William Slessor Marr; 9 грудня 1902 — 30 квітня 1965) — шотландський морський біолог і полярний дослідник, керівник операції «Табарин».

Джеймс Марр
англ. James Marr
Ім'я при народженні англ. James William Slessor Marr
Народився 1902[1][2]
Абердиншир, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер 30 квітня 1965(1965-04-30)[1]
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність мандрівник-дослідник, морський біолог, біолог
Alma mater Абердинський університет
Війна Друга світова війна
Нагороди

Біографія ред.

 
«Квест» проходить Тауерський міст 17 вересня 1921 року

Джеймс Марр народився в шотландському Кушні (Абердиншир) 9 грудня 1902 року в родині фермера Джона Джорджа Марра та його дружини Джорджини Сазерленд Слессор.

Під час навчання в Абердинському університеті Джеймса Марра і Нормана Муні відібрали з десятка добровольців-бойскаутів для супроводу Ернеста Шеклтона в експедиції Шеклтона-Роветта 1921 року на борту корабля «Квест». Муні зійшов на берег на Мадейрі, не витримавши морської хвороби, а 18-річний Марр пропрацював до кінця експедиції і заслужив схвальні відгуки Е. Шеклтона і Ф. Вайлда[3]. У зв'язку зі смертю Шеклтона 5 січня 1922 року мета експедиції досягти моря Ведделла провалилася.

Повернувшись додому, Марр закінчив магістратуру з напрямку класичної освіти і бакалаврат із зоології. Крім навчання, йому доводилося брати участь в заходах зі збору коштів, організованих для покриття боргів експедиції. Він змушений був вистоювати тривалий час у скаутської уніформі перед кінотеатром, де виставлявся корабель «Квест». У 1926 році Марр працював у морській лабораторії Карнегі в Абердині, потім взяв участь в Британо-Австралійсько-Новозеландській дослідницькій антарктичній експедиції (BANZARE) під керівництвом Дугласа Моусона. У якості морського біолога Марр також пізніше брав участь у декількох полярних експедиціях, спеціалізуючись на антарктичному крилі[4].

У 1943 році лейтенант Джеймс Марр отримав звання капітан-лейтенанта й очолив операцію «Табарин» в період Другої світової війни. Це була секретна британська кампанія з облаштування баз і зміцнення своїх позицій в регіоні. У 1944 році Марр вирішив перезимувати в Порт-Локрої, але в грудні повернувся додому за станом здоров'я. У 1949 році він, як старший науковий співробітник, розпочав свою наукову діяльність у Національному інституті океанографії, пропрацювавши в ньому до своєї смерті в 1965 році. Його 460-сторінкову працю «Natural History and Geography of Antarctic Krill» було опубліковано через три роки після його смерті[4].

Виявлена експедицією BANZARE в січні 1930 року гора Марр названа на його честь[5].

Нагороди ред.

Державні:
  • Пряжка до Полярної медалі (7 вересня 1941) — «за хорошу службу в 1925—1939 роках на королівських дослідних кораблях Discovery II і William Scoresby»[6].
  • Полярна медаль (30 листопада 1954) — «за хорошу службу в антарктичних експедиціях»[7].
Громадські:

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б SNAC — 2010.
  2. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  3. Frank Wild, Alexander Hepburn Macklin. {{{Заголовок}}}. — London Cassell, 1923. — С. 32.
  4. а б Haddelsey, Stephen. {{{Заголовок}}}. — Stroud, UK : The History Press, 2014. — С. 31–35, 223–224. — ISBN 978-0-75249-356-5.
  5. Mount Marr. Geographic Names Information System (англ.). United States Geological Survey: geonames.usgs.gov. Процитовано 5 листопада 2019.
  6. Issue 35300, page 5785. The London Gazette. 3 октября 1941. Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 ноября 2019.
  7. Supplement 40339, page 6790. The London Gazette. 26 ноября 1954. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 12 ноября 2019.
  8. W. S. Bruce Medal (PDF). Школа геологических наук Эдинбургского университета[en]. Архів оригіналу (PDF) за 20 октября 2016. Процитовано 12 ноября 2019.
  9. W. S. Bruce Medal. Королевское шотландское географическое общество[en]. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 12 ноября 2019.

Посилання ред.