Джеймс МакКлелланд (психолог)
| Джеймс МакКлелланд | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
1 грудня 1948 (75 років) Кембридж, Массачусетс, США |
| Країна |
 США |
| Національність |
США |
| Діяльність | викладач університету, інформатик, науково-педагогічний працівник |
| Галузь | психологія |
| Alma mater |
Колумбійський університет Пенсильванський університет |
| Науковий керівник | Paul Rozind |
| Заклад | Стенфордський університет, Університет Піттсбурга, Університет Карнегі-Меллон і Стенфордський університет[1] |
| Членство | Національна академія наук США, Американська психологічна асоціація і Society of Experimental Psychologistsd |
| Нагороди |
Grawemeyer Award in Psychology (2002) Rumelhart Prize (2010) |
| Сайт | www-psych.stanford.edu/~jlm/ |
Джеймс Ллойд «Джей» МакКлелланд (1 грудня 1948) — стипендіат фонду Люсі Стерн, професор Стенфордського університету, колишній завідувач кафедри психології.[2] Найвідомішою його роботою є дослідження статистичного навчання та паралельно розподіленої обробки даних, застосовуючи конекціоністські моделі (моделі нейронних мереж), щоб пояснити когнітивні явища, такі як розпізнавання усного мовлення і письма. МакКлелланд зробив грандіозний внесок стосовно «революції конекціонізму» 1980-х років, що спричинила неабиякий зріст наукової зацікавленості у конекціонізмі.
Юнісь та освіта ред.
МакКлелланд народився 1 грудня 1948 у сім'ї Волтер Мура і Френсіс (Шаффер) МакКлелландів. Він отримав ступінь бакалавра в області психології в Колумбійському університеті в 1970 році, і докторський ступінь з когнітивної психології в Пенсильванському університеті в 1975 році. 6 травня 1978 одружився з Хейді Марша Фельдман, має двох дочок.[3]
Кар'єра ред.
У 1986 році МакКлелланд з Девідом Румельхартом[en] опублікували «Паралельно розподілена обробка: Дослідження з мікроструктури пізнання», яку деякі досі розглядають як біблію для когнітивних вчених. Зараз його робота здебільшого фокусується на навчанні, процесах пам'яті, і психолінгвістиці, як і раніше в рамках коннекціоністських моделей. Він є колишнійм головою комітету премії Румельхарта, у співпраці з Румельхартом, що тривала багато років, і сам отримав нагороду в 2010 році на щорічній конференції спілки когнітивістів.
МакКлелланд і Девід Румельхарт відомі своєю дискусією зі Стівеном Пінкером і Аланом Принцом про необхідність мовно-сецифічного модуля навчання.
Восени 2006 року МакКлелланд переїхав до Стенфордського університету з Університету Карнегі-Меллона, де він був професором психології та когнітивної нейронауки. Він також має неповне призначення консультуючого професора неврології та афазії дослідницького підрозділу (Нару) в Школі психологічних наук Манчестерського університету.
Нагороди ред.
- Премія «Розум і мозок»[4]
- Премія Гравемайєра Університету Луїсвілля в галузі психології, 2002[3]
- Премія Вільяма У. Каммінга від Колумбійського університету, 1970[3]
- Нагорода за Професійний розвиток науковця від Національного інституту психічного здоров'я, 1981-86, 1987-97[3]
- Науковий співробітник Національного наукового фонду, 1970-73[3]
- Премія Румельхарта 2010[5]
- Премія Ш. де Карвальо-Хайнекена 2014[6]
Див. також ред.
- Штучна нейронна мережа
- Когнітивна наука
- TRACE[en] модель сприйняття мови
Примітки ред.
- ↑ https://orcid.org/0000-0002-8217-405X
- ↑ James L. McClelland VITA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- ↑ а б в г д Profile details: James Lloyd McClelland. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 7 серпня 2012.
- ↑ УМ & МОЗОК ПРИЗ — Центр когнітивної науці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2017. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ Одержувачі. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
- ↑ [1][недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання ред.
- Персональний сайт
- Персонал сайт університету Манчестера [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]