Вікіпедія

Джаявіджая (хребет)

гірський хребет

Джаявіджая, раніше відомий як хребет Оранж (індонез. Pegunungan Jayawijaya, англ. Jayawijaya Mountains, Orange Range) — гірський хребет в східній частині гір Маоке, на острові Нова Гвінея, у провінції Папуа Індонезії.

Джаявіджая

Pegunungan Jayawijaya
Пунчак-Мандала з північного заходу
Пунчак-Мандала з північного заходу
Пунчак-Мандала з північного заходу
Країна Індонезія Індонезія
Регіони Австралія і Океанія,
острів Нова Гвінея
Область провінція Папуа
Є частиною гір Маоке,
в Центральному хребті
Довжина 370 км, (з З-ПнЗ на С-ПдС)
Найвища точка гора Пунчак-Мандала
 - координати 4°42′30″ пд. ш. 140°17′21″ сх. д. / 4.70833° пд. ш. 140.28917° сх. д. / -4.70833; 140.28917
 - висота 4760[1] м
Вершини Пунчак-Мандала (4760 м),
Яамін (Принц Гендрік) (4540 м)
Корнеліс Спельман (4540 м),
Коен (4500 м),
Валентин (4453 м),
Зааґтоппен (4380 м)
Джаявіджая (Індонезія)
Джаявіджая
Джаявіджая
Джаявіджая (Західна Нова Гвінея)
Джаявіджая
Джаявіджая
CMNS: Джаявіджая
 у Вікісховищі

Географія ред.

Довжина хребта до 370 км. Висота вершин 4000—4500 м. Найвища вершина — гора Пунчак-Мандала (4760 м), друга за висотою самостійна гора — Яамін (Принц Гендрік) (4540 м). Гори являють собою східний гірський масив гір Маоке, в Центральному нагір'ї, в районі індонезійської частини острова Нової Гвінеї. На заході хребет переходить у хребет Судірман, на сході — у гори Стар.

У 1997 році в горах були помічені тварини, які відповідали опису вимерлих австралійських сумчастих тасманійських вовків — Тилацинів.

У горах беруть початок річки Дігул, Пулау, Тарітату[en] (права складова Мамберамо), Балієм, ліві притоки верхів'я річки Сепік.

Вершини ред.

Ранг Назва В.р.м.
(м) 		Координати [2] ВВ,
(м)
1 Пунчак-Мандала 4760 04°42′31″ пд. ш. 140°17′22″ сх. д. / 4.70861° пд. ш. 140.28944° сх. д. / -4.70861; 140.28944 2760
2 Яамін (Принц Гендрік) 4540 04°40′59″ пд. ш. 140°04′52″ сх. д. / 4.68306° пд. ш. 140.08111° сх. д. / -4.68306; 140.08111 700
3 Корнеліс Спельман 4540 04°34′28″ пд. ш. 140°08′14″ сх. д. / 4.57444° пд. ш. 140.13722° сх. д. / -4.57444; 140.13722 700
4 Коен 4500 04°18′16″ пд. ш. 139°37′53″ сх. д. / 4.30444° пд. ш. 139.63139° сх. д. / -4.30444; 139.63139 820
5 Валентин 4453 04°25′12″ пд. ш. 139°44′08″ сх. д. / 4.42000° пд. ш. 139.73556° сх. д. / -4.42000; 139.73556 640
6 Зааґтоппен 4380 04°33′01″ пд. ш. 139°55′06″ сх. д. / 4.55028° пд. ш. 139.91833° сх. д. / -4.55028; 139.91833 680
7 Пік 4260 4300 04°38′10″ пд. ш. 140°17′27″ сх. д. / 4.63611° пд. ш. 140.29083° сх. д. / -4.63611; 140.29083 540
8 Еліт 3960 03°59′34″ пд. ш. 139°11′09″ сх. д. / 3.99278° пд. ш. 139.18583° сх. д. / -3.99278; 139.18583 720
9 Пік 3960 3960 04°19′34″ пд. ш. 139°26′26″ сх. д. / 4.32611° пд. ш. 139.44056° сх. д. / -4.32611; 139.44056 660
10 Пік 3900 3900 04°16′35″ пд. ш. 139°18′58″ сх. д. / 4.27639° пд. ш. 139.31611° сх. д. / -4.27639; 139.31611 640

Льодовики ред.

Найвищий масив хребта — гора Пунчак-Мандала, зберігала стійкий крижаний покрив до 1989 року, який до 2003 року повністю розтанув[3].

Геологія ред.

Гірський хребет відноситься до відносно молодого тихоокеанського поясу альпійської складчастості. Гори утворилися і їх висота продовжує зростати, у зв'язку з тектонічними процесами, які викликані рухом Австралійської плити на північний схід, і її стиканням з Тихоокеанською плитою, яка, своєю чергою, пірнає під край Австралійської. Тектонічна мікроплита Маоке, яка зазвичай асоціюється з Австралійською плитою і розташована на границі зіткнень із Тихоокеанською плитою, одночасно є фундаментом для гір Маоке, в тому числі і хребта Джаявіджая.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ «Mountains of the Indonesian Archipelago» Peaklist.org. Оновлено: 16-08-2005 Процитовано: 11-10-2016. (англ.)
  2. ↑ Дані з Google карти місцевості.
  3. ↑ Puncak Mandala, Indonesia. Peakbagger.com[d], (англ.).

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джаявіджая_(хребет)&oldid=36599250