Джармо
Джармо — неолітична археологічна пам'ятка, виявлені в Іракському Курдистані приблизно посередині між Кіркуком (на захід) і Сулейманією (на схід). Більшість знахідок датовано 7 тис. до Р. Х. [1] Час існування поселення приблизно відповідає Чатал-Гуюку та ранньому Єрихону.
| Джармо | |
| Дата створення / заснування | 7090-ті до н. е. |
|---|---|
,_late_8th_century_BCE_to_late_6th_century_BCE._Sulaymaniyah,_Iraq,_March_2021._Aftermaths_of_1948-1955_excavations_conducted_by_the_Oriental_Institute_of_Chicago.jpg) | |
| Культура | Неоліт |
| Країна |
.svg){kind=small} Ірак |
| Адміністративна одиниця | Чамчамаль |
| Час/дата припинення існування | 4950 до н. е. |
| Керівник розкопок | Robert John Braidwoodd |
 | |
 Джармо у Вікісховищі | |
Координати: 35°33′20″ пн. ш. 44°55′49″ сх. д. / 35.55579722224999983° пн. ш. 44.93029166669444407° сх. д.
Археологічна пам'ятка розташована в передгір'ях Загросу на висоті 800 м над рівнем моря на площі 12—16 тис. м², серед лісів дуба та фісташки, у сточищі річки Адгайм[en]. Досліджений в 1948 — 1955 роках американським археологом Р. Брейдвудом[en] з університету Чикаго. Найцінніші знахідки експонуються в музеї Східного інституту[en].
Поселення ред.
Джармська культура змінила шанідар-карим-шахірську культуру[ru], що також виникла в Курдистані. На думку Н. О. Бадера, Джармо та пам'ятники типу Тель-Сотто — Умм-Дабагія становлять два варіанти найдавнішої керамічної культури Месопотамії. Саме тут було виявлено найдавніший на заході Азії глиняний посуд.
За даними радіовуглецевого аналізу, селище було засноване близько 7090 до Р. Х. і збезлюдніло після 4950 до Р. Х. Період розквіту відповідає 6200 - 5800 р.р. до Р. Х. Складалося приблизно з 25 глинобитних споруд на кам'яній основі, які часто реставрувались або перебудовувалися. Постійне населення складалося з прибл. 150 осіб.
Знаряддя праці кам'яні, у тому числі з обсидіану, який видобувся за 300 км на берегах озера Ван. Наявність у громади знарядь праці з віддаленої місцевості та прикрас із черепашок, що мешкали в Перській затоці, вказує на торгівлю із сусідніми племенами. На пізньому етапі з'являється багато інструментів із кістки — зокрема, голки, гудзики та ложки. Кременеві вироби з Джармо аналогічні знахідки із шару 4 (низ) гроту Дамдамчешме II у Східному Прикаспії [2].
Культура ред.
На ранньому етапі для рідин мешканці використовували плетені кошики, оброблені смолою місцевого походження. Пізніше з'являється кераміка, рання на Близькому Сході, дуже проста, ручної роботи, з товстими стінками. Крім посуду з глини виготовляли зооморфні та антропоморфні фігурки, у тому числі зображення вагітної жінки, імовірно, Богині-матері.
Використовували кам'яні серпи та інші землеробські знаряддя, а також гравіровані мармурові ящики для зберігання врожаю. Вирощували одомашнену пшеницю, ячмінь, бобові а також збирали дикорослі жолуді, фісташки та злаки, що вживалися в їжу та на корм худобі: козам, вівцям та собакам. В останні роки існування селища розводили також свиней.
Примітки ред.
- ↑ Braidwood, Robert. The Agricultural Revolution // Scientific American. — 1960. — № 9. — С. 131—148.
- ↑ Сверчков Л. М. Тохары. Древние индоевропейцы в Центральной Азии. — Т.: SMI-ASIA, 2012, 240 с. // Глава II. Культурно-исторические области Средней Азии по данным археологии: происхождение и взаимодействие // II.1. Мезолит (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2016. Процитовано 8 травня 2016.
Література ред.
- Braidwood, Robert J.; Braidwood, Linda (1950). Jarmo: A Village Early Farmers in Iraq. Antiquity (англ.). 24 (96): 189—195. doi:10.1017/S0003598X00023371. ISSN 0003-598X. S2CID 162520880.
- Adovasio, James M. (1975). The Textile and Basketry Impressions from Jarmo. Paléorient. 3 (1): 223—230. doi:10.3406/paleo.1975.4198.