Детюк Сергій Володимирович
Сергій Володимирович Детюк (нар. 26 квітня 1973, Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український кіно-, теле- та театральний актор.
| Детюк Сергій Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
26 квітня 1973 (51 рік) Павлоград, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 УРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Дніпропетровське театральне училище (1996) і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 1996 — донині | |||
| Дружина | Ольга Максимішина | |||
| Діти | Іван Детюк, Анна Детюк | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Сергій Детюк народився 26 квітня 1973 року в Павлограді. Закінчив у 1996 році акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища. Після закінчення навчання — актор Чернігівського обласного молодіжного театру в 1996-1999 роках.
З 1999 по 2013 роки Сергій Детюк працював актором Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру.
У 2007 — 2008 роках — актор Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.
З 2007 по 2012 роки працював актором Запорізького муніципального театру-лабораторії «VIE».
Закінчив кафедру організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
З 2013 по 2021 роки актор Київського театру драми та комедії на лівому березі Дніпра.
З 2021 року актор Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
Особисте життя ред.
Сергій Детюк одружений з акторкою Ольгою Максимишин.
Доробок ред.
Ролі у театрі ред.
- 2018 — Дені Дідро — «Гульвіса» за п'єсою «Le Libertin» Еріка-Емманюеля Шмітта[1]
- 2018 — Андрій Карпович — «Брехня» за п'єсою Володимира Винниченка[2]
- 2017 — Месьє Аміль — «Життя попереду» за романом Ромена Ґарі
- 2015 — Ларрі — «Близькість» Патріка Марбера[3]
- 2015 — Олег — «20 років без повітря» за п'єсою Ганни Яблонської «Язичники»[4]
- 2014 — Петро Максимович — «Радість сердечна, або Кепка з карасями» за оповіданнями Юрія Коваля[5]
- 2014 — Бертран — «Корсиканка» Іржі Губача[6]
- 2014 — Бахчеєв — «Опискин. Фома!» Федора Достоєвського
- 2014 — Явір — «Даринка, Гриць та Нечиста сила» Вадима Бойка
- Запорізький театр-лабораторія «VIE»
- 2010 — Фелікс — «Сич і Кішечка» Білла Маноффа[8]
- 2009 — Чоловік — «Все, нарешті» Петера Турріні
- 2008 — Бомбіла — «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова[9]
- 2008 — Володимир — «Годо приходить» Алана Тітлі[10]
- 2008 — Бертрам — «Все добре, що кінчається гаразд» Вільяма Шекспіра
- 2008 — Михайло — «Земля» Ольги Кобилянської
- 2013 — Християн-Теодор — «Тінь» Євгена Шварца
- 2006 — Джордж Пігден — «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні
- 2005 — Саша — «Квітень в новорічну ніч»
- 2004 — Відьма — «Івасик Телесик», народна казка
- 2004 — Джек-Бойовий коник — «Тринадцята зірка» Віктора Ольшанського
- 2003 — Мікеле — «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо
- 2003 — Кіт Філофей — «Геть! Або історії кота Філофея» Валерія Зиміна
- 2002 — Датан — «Мойсей» Івана Франка
- 1999 — Кавалер — «Трактирниця» Карла Ґольдоні
- 1999 — Брандахлистова — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна
- 1998 — Леандро — «Любов до трьох апельсинів» Леоніда Філатова
- 1998 — Верблюд — «Ганчір'яна лялька» Вільяма Ґібсона
- 1998 — Лаерт — «Гамлет» Вільяма Шекспіра
- 1997 — Петя Трофімов — «Вишневий сад» Антона Чехова
- 1997 — Тіберій — «Зачароване коло» Миколи Гоголя
- 1997 — Стів — «Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса
- 1996 — Граф Альмавіва — «Севільський цирульник» П'єра Бомарше
- 1996 — Служитель бібліотеки / боксер / німецький солдат / поліціянт — «Неймовірний ілюзіон Ерні» Алана Ейкборна[11]
- 1996 — Сільва — «Старший син» Олександра Вапилова
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2019 | ф | Іловайськ 2014. Батальйон Донбас | Beshoot | учитель |
| 2019 | ф | Танк | Рівний, молодший брат | |
| 2019 | с | Мама моєї доньки | Мама моей дочери | лікар акушер-гінеколог |
| 2019 | с | Я тебе знайду | Я тебя найду | епізодична роль |
| 2019 | с | Сонячний листопад | Солнечный ноябрь | |
| 2018 | с | Сліди в минуле | Следы в прошлое | епізодична роль |
| 2018 | с | Доглядальниця | Сиделка | епізодична роль |
| 2018 | с | Рідна кров | Родная кровь | Валентин |
| 2018 | с | За законами воєнного часу-2 | По законам военного времени-2 | епізодична роль |
| 2018 | с | Пес-4 | Пёс-4 | свідок |
| 2018 | с | Опер за викликом | Опер по вызову | бомж |
| 2018 | с | На самій межі | На самой грани | епізодична роль |
| 2018 | с | Хто ти? | Кто ты? | епізодична роль |
| 2018 | с | Повернення до себе | Возвращение к себе | епізодична роль |
| 2017 | с | Той, хто не спить | Тот, кто не спит | Савушкін |
| 2017 | с | Що робить твоя дружина? | Что делает твоя жена? | скульптор |
| 2017 | с | Свєтка | Светка | Олександрович |
| 2017 | с | Веселка в небі | Радуга в небе | робітник |
| 2017 | с | Невиправні | Неисправимые | звукорежисер |
| 2017 | с | Ментівські війни. Одеса | Ментовские войны. Одесса | «Сєрий» |
| 2017 | с | Лінія світла | Линия света | епізодична роль |
| 2017 | с | Клянусь кохати тебе вічно | Клянусь любить тебя вечно | ювелір |
| 2017 | с | Догори дриґом | Вверх тормашками | епізодична роль |
| 2017 | с | Акторка | Артистка | епізодична роль |
| 2016 | с | Село на мільйон | епізодична роль | |
| 2016 | с | Пес-2 | Пёс-2 | інформатор |
| 2016 | с | Центральна лікарня | Центральная больница | Семен Кузьмін, пацієнт |
| 2016 | с | Мереживо долі | Нити судьбы | епізодична роль |
| 2016 | с | На лінії життя | На линии жизни | Дорошин |
| 2016 | с | Недотуркані | Депутатики | епізодична роль |
| 2016 | ф | 8 кращих побачень | 8 лучших свиданий | епізодична роль |
| 2014 | с | Брат за брата-3 | Брат за брата-3 | Паштет |
| 2014 | с | Будинок з ліліями | Дом с лилиями | нотаріус |
| 2014 | с | Пляж | Пляж | Чекмарьов / Марченко |
| 2015 | с | Щоб побачити веселку | Чтобы увидеть радугу | Хриплий |
| 2013 | с | Шулер | Шулер | харківчанин |
| 2012 | с | Пристрасті за Чапаєм | Страсти по Чапаю | Сидоров |
| 2010—2013 | с | Єфросинія | Ефросинья | Сєня |
| 2009 | ф | Мелодія для катеринки | Мелодия для шарманки | міліціонер |
| 2009 | с | Розлучниця | Розлучница | епізодична роль |
| 2009 | с | Легенди зачарованого кохання | Легенды колдовской любви | епізодична роль |
| 2006 | с | Дякую тобі за все-2 | За всё тебя благодарю-2 | охоронець |
| 2006 | с | Дев'ять життів Нестора Махна | Девять жизней Нестора Махно | епізодична роль |
Премії ред.
- 2011 — Міжнародний фестиваль «Homo Ludens» (м. Миколаїв) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
- 2011 — Міжнародний фестиваль «Арт-Окраїна» (м. Санкт-Петербург) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
- 2011 — Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» (м. Херсон) — «Найкраща чоловіча роль» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні[12][13];
- 2009 — Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» — «Найращий актор фестивалю» за моновиставу «Все, нарешті» Петера Турріні;
- 2008 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1999 або Карма успішності» Леоніда Андронова;
- 2006 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм та майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена у виставі «№13 або божевільна ніч Джорджа Пігдена» Рея Куні;
- 2003 — Вища театральна нагорода Придніпров'я «Надія Січеславни» у номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле у виставі «Філумена Мартурано» Едуардо Де Філіппо;
Примітки ред.
- ↑ Дідро потрапить у жіночий полон на київській сцені «Вечірній Київ»
- ↑ «Брехня» [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] «Театр»
- ↑ Гра за правилами і без [Архівовано 26 травня 2022 у Wayback Machine.] «День»
- ↑ Хто ми такі та куди йдемо? [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
- ↑ «Зараз те, що відбувається на вулиці, набагато важливіше ніж те, що ми показуємо зі сцени» [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
- ↑ Корсиканка [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Театр»
- ↑ Психологічно-емоційний «трансформер» [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] «День»
- ↑ «Сич і кішечка»: Історія одного кохання ... [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Запорізька Мельпомена
- ↑ Запорізька Мельпомена. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2019.
- ↑ «Неймовірний ілюзіон Ерні» [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.] «Чернігівський обласний молодіжний театр»
- ↑ Роксоляна Свято. Таврійські театральні традиції[недоступне посилання] «Кіно-Театр». 2011. № 5
- ↑ «Мельпомена 12 + 1» фінішувала[недоступне посилання] «Вгору»
Посилання ред.
- Сергій Детюк на сайті Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра
- Сергій Детюк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
- Сергій Детюк [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Театр»