Десяткін Тарас Гаврилович
Тарас Гаврилович Десяткін (26 квітня 1928, Тюнгюлю, Якутська АРСР — 14 лютого 2018) — начальник об'єднання «Якутзолото», Герой Соціалістичної Праці.
| Десяткін Тарас Гаврилович | |
|---|---|
| Народився |
26 квітня 1928 Мегіно-Кангаласький улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР, СРСР |
| Помер | 14 лютого 2018 (89 років) |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | металург |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
| Знання мов | російська |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Біографія ред.
Народився 26 квітня 1928 року в селі Тюнгюлю Мегіно-Кангаласького району в селянській родині. Саха за національністю. Ріс і навчався у Якутську, тут закінчив середню школу. Продовжив навчання в Магаданському гірничому технікумі. У 1948 році після закінчення з відзнакою технікуму направлений для продовження навчання в Ленінградський гірничий інститут, який успішно закінчив у 1953 році.
Трудову діяльність розпочав на підприємствах вугільної промисловості. Був помічником начальника, начальником підземної дільниці шахти «Капітальна» тресту «Кизелуголь» (Пермська область), працював в Іркутській області на Черемховському вугільному розрізі.
Надалі працював у вугільній промисловості Якутської республіки: гірничим майстром, головним інженером Кангаласького вугільного рудника, головним інженером паливного управління при Раді Міністрів Якутської АРСР, начальником шахтоуправління Джебарики-Хая, головним інженером рудника Ельконка комбінату «Алданслюда».
У липні 1961 року переведений в алмазодобувну галузь, призначений головним інженером рудника Мирний тресту «Якуталмаз». Провів технічне переоснащення підприємства, що дозволило значно підвищити видобуток дорогоцінних каменів. Став лауреатом Державної премії за розробку алмазного родовища трубки «Мир».
У серпні 1969 року Десяткін висунутий на посаду заступника директора виробничого об'єднання «Якуталмаз», створеного в результаті реорганізації тресту. З січня 1972 року — начальник об'єднання «Якутзолото», найбільшого золотодобувне підприємства республіки. З цього часу майже чверть століття керує золотодобувною галуззю Республіки Саха. Взяв участь у становленні алмазної промисловості, першим, хто реорганізував і підняв на нові висоти золоту галузь.
До часу приходу Десяткина до керівництва підприємством там переважав старательський спосіб видобутку і все, що з ним пов'язано: низький технічний рівень, невисокі обсяги видобутку, варварське ставлення до природи. За короткий термін він зумів провести повну реконструкцію галузі, отримання і впровадження нової техніки, залучити фахівців, розгорнути освоєння нових родовищ корисних копалин, будівництво великих виробничих комплексів і соціальних об'єктів. Як результат: якщо в 1973 році золота було видобуто 31,9 тонни (у тому числі з рудних родовищ — 6,4 тонни), то в 1975-му — 36,5 тонни (з рудних родовищ — 7,4 тонни). Таких темпів зростання виробництва золотодобувна галузь республіки не знала за всю свою історію.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 березня 1976 року «за видатні успіхи у виконанні прийнятих на дев'яту п'ятирічку соціалістичних зобов'язань по збільшенню виробництва продукції і підвищення продуктивності праці» Десяткіну Тарасу Гавриловичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
З 1976 року — генеральний директор виробничого об'єднання «Якутзолото». За 20 років під керівництвом Десяткіна «Якутзолото» стало передовою компанією зі світовим ім'ям. Якутія стала займати друге місце в країні після Магаданської області. З його ім'ям пов'язані апогей видобутку золота в республіці, становлення оловодобувної і сурм'яної промисловості. По видобутку олова Якутія була основним постачальником в країні і єдиним постачальником сурми.
У 1991 році призначений генеральним директором акціонерної ювелірно-виробничої компанії «Золото Якутії»[1]. За період його роботи, більш чверті століття, отримано 760 тонн золота.
Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради республіки, був делегатом XXV з'їзду КПРС.
Помер 14 лютого 2018 року.
Бібліографія ред.
- «Золото, алмазы и моя жизнь» (1998)
- «Люди, золото, алмазы…» (2008)
Нагороди та звання ред.
- Медаль «Серп і молот» (1976 рік)
- Два ордени Леніна (1971; 1976)
- Орден Жовтневої Революції (1983)
- Два ордена Трудового Червоного Прапора (1969; 1981)
- Медалі
- Знак «Шахтарська слава» 1-го, 2-го і 3-го ступеня
- Заслужений гірник Якутської АРСР (1974)
- Заслужений металург РРФСР (1988)
- Почесний громадянин Алданського району
- Почесний громадянин Мегіно-Кангаласького улусу (1998)[2]
- Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія) (1998)[3]
- Почесний громадянин Томпонського району (2003)[4]
- Почесний громадянин міста Якутська (2013)[5]
Примітки ред.
- ↑ нині — ВАТ Виробничо-ювелірна компанія «Золото Якутії»
- ↑ Именем Тараса Десяткина назван алмаз. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
- ↑ Почётные граждане Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
- ↑ Почётные граждане. Официальный информационный портал Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
- ↑ Народний депутат Якутії, заступник голови Парламенту республіки Андрій Кривошапкин привітав з 85-річчям Тараса Десяткина. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.