День визволення тибетців із кріпацтва

День визволення кріпаків (спрощ.: 西藏百万农奴解放纪念日; кит. трад.: 西藏百萬農奴解放紀念日; піньїнь: Bàiwàn Nóngnú Jiěfàng Jìnìan Rì), 28 березня є щорічним святом у Тибетському автономному районі Китаю, яке відзначає визволення кріпаків у Тибеті. Свято було закріплене тибетським законодавством 19 січня 2009 року і зміни оприлюднені того ж року. У сучасній історії Тибету 28 березня 1959 був днем, коли Тибетський уряд був оголошений поза законом Китаєм,[1] який, відповідно до офіційної китайської історіографії, визволив тибетців із феодалізму та теократії. Голова уряду, Далай-лама XIV, назвав це свято відволіканням від поточних проблем у Тибеті.

День визволення із кріпацького рабства
Офіційна назва Bàiwàn Nóngnú Jiěfàng Jìnìan Rì (西藏百万农奴解放纪念日)
Інші назви День визволення кріпаків
Місце Тибет Тибет
Ким святкується 1 день
Засновано 19 січня 2009 року
Тип Культурне, державне
Дата 28 березня

Історія

ред.

Свято було оголошене для того, щоб відзначити 50-ту річницю початку «демократичних реформ» Тибетської феодальної теократичної соціальної структури суспільства 28 березня 1959 року, коли відповідно до точки зору Китаю один мільйон людей було визволено з кріпацтва.[2] Китайська Народна Республіка була проголошена у 1949 році й отримала контроль над Тибетом у 1951. Мао Цзедун вступив у переговори з Далай-ламою XIV для того, щоб розпочати земельну реформу, але отримав у 1957 році відповідь, що будь-яка реформа має бути схвалена Тибетською знаттю. Мао був здивований Тибетським повстанням, яке китайські історики називають спробою феодальних лордів продовжити цю систему назавжди.[3] but the Dalai Lama calls a «national uprising».[2] У ретроспективі Далай-лама також віддавав перевагу терміну «бідні люди» для Тибетців, для яких, як він сказав, визначення «кріпак» є сумнівним. Він також стверджує, що урядом Тибету було складено план поступового погашення спадкових боргів, але центральний уряд не наважувався, воліючи робити речі по-своєму.[4]

28 березня у тому, що China Daily назвала одночасним «кінцем кріпацтва і ліквідацією ієрархічної соціальної системи, що характеризується теократією», Чжоу Еньлай видав наказ Державної ради, що оголошував «розпуск» уряду Тибету.[5] Наказ також направляв Народно-визвольну армію для придушення повстання,[6] конфіскації майна повстанців і передачі його кріпакам, кількість яких Китай оцінював у 90% складу населення Тибету. Повідомлялося, що кріпаки палили свої феодальні контракти та танцювали на вулицях.[3] Анна Луїза Стронг назвала 17 липня визначною датою, коли феодальні повинності були скасовані Підготовчим комітетом Тибетського автономного району.[7] Воррен У. Сміт погоджується і вважає, що уряд, натомість, обрав 28 березня як «контрпропаганду» для заворушень у Тибеті у 2008 році.[8]

Законопроєкт

ред.

У поданні тибетської законодавства, Пан Бойонг, Заступник Генерального секретаря Тибетського регіонального Постійного комітету Конгресу заявив, що законопроєкт покликаний «нагадати усім китайцям, включаючи тибетців, відправну точку „демократичних реформ“ розпочатих 50 років тому; відтоді мільйони рабів феодалів стали господарями власного життя».[9] 19 січня 2009 року,[10] на другій щорічній сесії дев'ятого регіонального Народного Конгресу у 2009 році, 382 законодавців одностайно проголосували за законопроєкт, визначивши 28 березня щорічним Днем визволення кріпаків.[3]

Виконання

ред.

День визволення кріпаків святкували в місті Лхаса 28 березня 2009 року. Хода розпочалась о 10 годині ранку біля палацу Потала, і тодішній губернатор К'янгба Пунког головував на заході, одягнутий у традиційне тибетське вбрання. Місцевий секретар Комуністичної партії Чжан Цінлі також був присутній.[11] «Представники колишніх кріпаків», студенти і солдати виступали тибетською та мандаринською мовами. Тибетські студенти та пастухи зібралися і майоріли китайськими національними прапорами. Було присутньо приблизно 13 280 людей.[10]

Реакція

ред.

Офіс Далай-лами засудив свято, заявивши, що Китай намагається оголосити нове свято для «уникнення ситуації» у Тибеті. Кент Юінг, журналіст Asia Times, назвав це свято «нагадуванням феодальної системи, яка існувала в Тибеті до китайського вторгнення у 1950 році», але вважає, що свято буде дратувати тибетців.[12] Тсерінг Шак'я перегукується із засудженнями Далай-лами, і також називає це святкування «Хореографічною постановою» для «демонстрації публічної масової підтримки керівництву у Пекіні» у відповідь на «широке поширення протестів, які сталися на тибетському плато у березні-квітні 2008 року» (див. Тибетські заворушення 2008 року).[13] Групи підтримки Тибету відкинули «День визволення кріпаків» як інструмент пропаганди.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Rossetti, Lorenzo. History of Tibet from the origins to 1959. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 липня 2012.
  2. а б Leitsinger, Miranda (20 січня 2009). Date for Tibetan 'Serfs Emancipation Day' set. CNN. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  3. а б в Tibet sets 'Serfs Emancipation Day'. Local Governments News. China Internet Information Center. 19 січня 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  4. Laird, Thomas. The Story of Tibet: Conversations with the Dalai Lama (2006) Grove Press. ISBN 0-8021-1827-5 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] p317-319
  5. National Uprising. The Government of Tibet in Exile. 2 лютого 1996. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 2 серпня 2010.
  6. Shakya, Tsering (1999). The dragon in the land of snows: a history of modern Tibet since 1947. Columbia University Press. с. 242. ISBN 978-0-231-11814-9.
  7. Strong, Anna Louise (1976). 8. When serfs stood up in Tibet. Beijing: New World Press. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  8. Norbu, Jamyang (20 березня 2009). Warren Smith on "Serf Emancipation Day". Shadow Tibet. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 серпня 2010.
  9. Dasgupta, Saibal (11 січня 2001). China to celebrate Dalai Lama's exit from Tibet with a public holiday. The Times of India. Times News Network. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 2 серпня 2010.
  10. а б Celebration for Serfs Emancipation Day starts in Tibet. China Daily. Xinhua. 28 березня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  11. Grand celebration of Serfs Emancipation Day. Xinhua. 28 березня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2010.
  12. Ewing, Kent (26 лютого 2009). China closes the door on Tibet. Asia Times. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 2 серпня 2010.
  13. Shakya, Tsering (22 березня 2009). Tsering Shakya on "Serf Emancipation Day". Shadow Tibet. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.