Деньє́ (фр. denier від лат. denarius — денарій) — французька назва монет типу каролінгського денарія, що карбувались у середньовічному та новочасному Французькому королівстві, а також у франкомовних державах хрестоносців в Східному Середземномор'ї.

Деньє

фр. denier

Деньє Гуго Капета (987–996)
Деньє Гуго Капета (987–996)
Територія обігу
Емітент Французьке королівство

Історія ред.

 
Денарій імператора Людовика Благочестивого (814—840)
 
Турнський денарій (деньє) Карла II (843—877)

Назва наслідувала римський денарій. З одного фунта чистого срібла випускали 240 денаріїв (деньє) вагою близько 1,3 грама.

12 деньє становили рахункову одиницю солід (соль). Найдрібнішою монетою був обол = 1/2 деньє.

За Карла Великого (768—814 роки) вага деньє збільшилася до 1,7 г. Але потім поступово вага і якість деньє стали знижуватися. В кінці Х століття він знову важив близько 1,2-1,3 грама, але проба срібла впала до 416-ї — деньє став білонною монетою.

У XII—XIII століттях у Франції існували відповідно дві різні монетні системи, що були засновані на паризькому і турському ліврах. Їм відповідали паризький і турський деньє.

Карбували також монету подвійну деньє, а в XIV столітті з'явилася монета номіналом 3 деньє — Ліард.

У XVI столітті випущено перші мідні монети деньє і подвійний деньє. Мідний деньє важив трохи більше ніж 1,5 г (діаметр 18 мм), подвійний деньє — понад 3 г (діаметр 20 мм). Номінал був позначений на реверсі: DENIER TOVRNOIS, DOVBLE TOVRNOIS. Мідний деньє на той час став найдрібнішою монетою Франції.

У другій половині XVII століття з міді стали карбувати також Ліард (= 3 деньє) і монету 4 деньє. У роки Семирічної війни (17561763 роки) мідний деньє випустили востаннє, цього разу в герцогстві Брауншвейг-Люнебург в 1758 році: це була монета для виплати платні французьким військам.

Див. також ред.

Галерея ред.

Джерело ред.

  • 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.