Вікіпедія

Денні Гальм

(Перенаправлено з Денні Хальм)

Деніс Клайв «Денні» Гальм (англ. Denis Clive Hulme), (нар. 18 червня 1936 — пом. 4 жовтня 1992) — новозеландський автогонщик. Єдиний гонщик з Нової Зеландії, що отримав титул чемпіона світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1967). Двократний чемпіон з перегонів спортивних машин серії Can-Am (1968, 1970). Учасник Тасманійських серій (1964, 1967—1968), Формули-2 (1966) та 500 миль Індіанаполісу (1967—1969, 1971).

Денні Гальм
Громадянство Нова Зеландія Нова Зеландія
Народився 18 червня 1936(1936-06-18)[1]
Motuekad, Тасман, Нова Зеландія
Помер 4 жовтня 1992(1992-10-04)[1] (56 років)
Mount Panorama Circuitd, Новий Південний Вельс, Австралія
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Монако 1965
Остання гонка США 1974
Сезони 1965—1974
Команди Brabham, McLaren
Гран-прі (старти) 113 (113)
Чемпіон світу 1 (1967)
Перемоги 8
Подіуми 33
Поули 1
Найшвидші кола 9
Очки 248
Перша перемога Гран-прі Монако 1967
Остання перемога Гран-прі Аргентини 1974
Перший поул Гран-прі ПАР 1973

У доформульну кар'єру мав прізвисько «Босоногий хлопець з Те Пуке», за звичку керувати болідом босоніж. Згодом через зовнішню схожість та важкий характер преса охрестила його «Ведмедем»[2].

Занесений до Міжнародного залу Слави автоспорту (2002).[3] Офіцер Ордену Британської імперії.

Молоді роки ред.

Денні Гальм народився 18 червня 1936 у Нельсоні, на Південному острові Нової Зеландії в родині працівника ферми Альфреда Клайва Гальма та його дружини Рони Марджорі Меркотт. Його батько народився в Данідіні, у віці десяти років переїхав з родиною до Веллінгтону, а згодом переселився до Нельсону. Там він і одружився з Роною Марджорі.[4] У подружжя народилося двоє дітей: син Деніс та дочка Аніта.[5]

3 вересня 1939 року Нова Зеландія оголосила війну Німеччині разом із Великою Британією. Альфред Гальм був зарахований до військових сил у січні 1940 року, а 1 травня залишив територію батьківщини у складі 23 піхотного батальйону Другої Новозеландської дивізії. У складі своєї військової частини він захищав Грецію, а згодом був евакуйований на Крит, що залишався останнім прихистком британських військ в Середземному морі. Вирішальна битва за Крит почалася у травні 1941 року. Гальм проявив себе з найкращого боку: мужньо захищав аеродром Малем, вів за собою товаришів в контратаку за Галатос, знищував німецьких снайперів. Оточуючі вважали його чи не сповна розуму, чи фантастично хоробрим. Та 26 травня він дізнався про смерть від поранення[6] свого молодшого брата Гарольда.[7][8]Клайв попросив взяти участь у прикритті відходу військ, а після цього, пішовши у ворожий тил, ліквідував ще кількох ворожих снайперів, доки не був поранений в плече. За «лідерство, ініціативність, витривалість та яскраво проявлені хоробрість і відданість обов'язку» Альфред Клайв Гальм був нагороджений Хрестом Вікторії. [9][10]

Весь цей час малий Денні з сестрою знаходилися на тютюновій фермі дідуся та бабусі в містечку Мотуеко. Батько повернувся додому 10 липня 1941. Після реабілітації на базі Роторуа, його визнали недієздатним до військової служби через стан здоров'я. Та у травні 1942 сержанта Гальма знов покликали до армії, на це раз, в межах рідного острова. Демобілізувався він лише у вересні 1943. Після цього родина Гальмів переселилася на Північний острів Нової Зеландії до селища Понгакава, що біля містечка Те Пуке. Там Гальм-старший придбав бізнес з автоперевезень.[11]Малий Денні вчився керувати автівкою, сидячи на колінах у батька.

Закінчивши школу, він пішов працювати до батьківського гаражу. Його першою автівкою стала MG TF 1500[en].

 
модель MG TF 1500

З 1956 року він почав брати на ній участь в перегонах на пагорб.

Гонки у Новій Зеландії ред.

9 січня 1960 року Гальм узяв участь у сьомому Гран-прі Нової Зеландії, незаліковій гонці чемпіонату світу. Його болідом був популярний тоді дволітровий Cooper-Climax T45. На такому самому виступав Брюс МакЛарен, місцевий автогонщик, який вже два роки брав участь у «королівських» автоперегонах. Досвід узяв своє: Брюс фінішував другим, Денні — десятим. Та сміливий стиль пілотування дебютанта Гальма був помічений. Його вже тоді назвали фантастичним.[12] Десятим Гальм був кваліфікований на наступних змаганнях — Lady Wigram Trophy[en], але дістатися фінішу не зміг, зійшовши на останніх колах через тиск масла.[13] У травні він узяв участь у XII змаганні BRDC International Trophy, що проходив на колі Сільверстоун у Великій Британії, діставшись фінішу дванадцятим.[14] А у вересні на першому Lombank Trophy[en] у Норфолку став четвертим, стартувавши з восьмої позиції. Та цього разу його «залізним конем» був Cooper-Climax T51[14] На ньому ж Гальм став сьомим у незаліковому Гран-прі Нової Зеландії 1961. 1960-го Денні став переможцем за стипендію для водіїв, що відправляли до Європи.

Європейська доформульна кар'єра ред.

Гальм виїхав до Британії, де працював у гаражі іншого легендарного гонщика Джека Бребгема у Чессінґтоні. 1961 на Cooper T56 за команду New Zealand Grand Prix Racing Team він узяв участь у заїздах європейської юніорської формули[15] у Копенгагені,[16] в Руані,[17] Казерті,[18] Реймсі,[19]. В Мессіні він став другим,[20] у Швеції, на трасі Карлскоґа,[21] та в Данії — четвертим.[22] Також був учасником кількох перегонів британської юніорської формули.

10—11 червня Хальм брав участь у 24 годинах Ле-Ману за команду Abarth разом із співвітчизником Анґусом Хайслопом на Fiat Abarth 850 S. У загальному заліку вони були 14-ми, виборовши перемогу у класі спортивних машин з об'ємом двигуна 701—850 см³.[23]

Наступного року Кен Тірелл, що вже був помітною фігурою у гоночному світі,[24] запросив Денні до своєї команди. У тому ж європейському юніорському чемпіонаті із Ken Tyrrell Racing на Cooper T59 Гальм став другим у Копенгагені, четвертим — у Реймсі та третім — на автодромі д'Альбі.[25]

Цікаві факти ред.

  • На початку 2009 року у Новій Зеландії вийшла серія поштових марок, присвячена героям автоперегонів. Марка із зображенням Денні Галма коштує два долари.[26]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Люди з Нової Зеландії. Денні Гальм [1] [Архівовано 27 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Офіційний сайт Міжнародного залу Слави автоспорту [2] [Архівовано 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Musselburgh School. Alfred Clive Hulme V.C.[3] [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Official Bruce McLaren movie website [4] [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
  6. ↑ 19 Battalion and Armoured Regiment. Roll of Honour [5] [Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Corporal Harold Charles Hulme [6] [Архівовано 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Hulme, Harold Charles [7]
  9. ↑ The Victoria Cross. Sergeant Clive Alfred Hulme [8] [Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Наказ від 7 жовтня 1941 року [9] [Архівовано 2 листопада 2005 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Dictionary of New Zealand Biography [10]
  12. ↑ Сьоме гран-прі Нової Зеландії [11] [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ 9th Lady Wigram Trophy [12] [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ а б Незалікові гран-прі 1960-го [13] [Архівовано 6 жовтня 2000 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ Яка замінювала Формулу-2 у 1961—1963
  16. ↑ V Кубок Копенгагена [14] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ IX Гран-прі Руана [15] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  18. ↑ XI Гран-прі Казерти [16] [Архівовано 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. ↑ [17] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. ↑ III Гран-прі Мессіни [18] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  21. ↑ [19] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  22. ↑ [20] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  23. ↑ Ле-Ман 1961 [21] [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  24. ↑ Кен Тірелл [22] [Архівовано 24 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ [23] [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  26. ↑ NZ Champions of World Motorsport [24] [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Денні Гальм
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Денні_Гальм&oldid=40196185