Денис Метсавас (4 серпня 1980, м. Таллінн, Естонська РСР) — майор Збройних сил Естонії, офіцер Генерального штабу Естонії.

Денис Метсавас
ест. Deniss Metsavas
рос. Денис Петрович Волин
Майор
Загальна інформація
Народження 4 серпня 1980(1980-08-04) (43 роки)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Громадянство Естонія Естонія
Військова служба
Роки служби 1998—2018
Приналежність Естонія Естонія
Вид ЗС Збройні сили Естонії

У вересні 2018 року звинувачений у державній зраді в інтересах російського ГРУ, засуджений на початку 2019 року до понад 15 років в'язниці.

Життєпис ред.

Народився 4 серпня 1980 року у м. Таллінн, Естонська РСР.[1][2] Батько — Петро Волін (рос. Пётр Волин), 1953 року народження, прикордонник, офіцер КДБ СРСР.[3]

Після розпаду СРСР, у 1990-х роках набув громадянства Естонії через процедуру натуралізації.[4]

Денис Метсавас служив з 1998 року у лавах Збройних сил Естонії.[5]

У чині майора служив у Генеральному штабі Естонії. До його обов'язків входила розробка планів оборони Естонії.[6]

У 2016 році Денис став одним з головних героїв книги естонського військового історика Ігоря Копитіна «Строкаті біографії», виданої на замовлення міністерства оборони Естонії. У книзі офіцери російського походження розповідали про своє життя.[6][7]

Звинувачення у шпигунстві ред.

3 вересня 2018 року затриманий естонською контррозвідкою, службою Внутрішньої безпеки Естонії (ест. Kaitsepolitsei),[8] разом із батьком, Петром Воліним. Обидва мають громадянство Естонії, їм інкримінується державна зрада. Денис Метсавас підозрюється у передачі інформації російському Головному розвідувальному управлінню, що тривало вже понад 5 років.[3][5]

За словами прокурора Інни Омблер, Денис Метсавас передавав дані за винагороду.[5]

У 2019 році суд Естонії визнав Дениса Метсаваса і його батька Петра Воліна винними у державній зраді, шпигунстві і засудив їх до 15,5 та 6 років позбавлення волі відповідно.[7][9][10]

Діяльність ред.

Футбол ред.

З 2016 року грав у складі футбольної команди ест. Maarjamäe FC Igiliikur як захисник.[2][11]

Звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. Подозреваемый в госизмене Денис Метсавас – кто он?. Rus.Postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  2. а б Mängija. jalgpall.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  3. а б Estonia Suspects Former Officer, Father Spied for Russia (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  4. Эстонский офицер и его отец задержаны за шпионаж в пользу РФ. Interfax.ru (ru-RU) . 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  5. а б в ERR (5 вересня 2018). В Эстонии по подозрению в работе на ГРУ задержаны офицер Сил обороны Денис Метсавас и его отец. ERR (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  6. а б В Эстонии задержаны работавшие на ГРУ офицер Сил обороны Денис Метсавас и его отец. Они нанесли Генштабу Эстонии "серьезный удар". NEWSru.com. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  7. а б Антоненко, Оксана (11 лютого 2019). "Зразкового офіцера" естонської армії засудили за шпигунство на користь Росії (брит.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  8. Что на самом деле знал Метсавас?. Rus.Postimees.ee (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  9. ERR (11 лютого 2019). Денис Метсавас получил более 15 лет тюрьмы за измену родине. ERR (рос.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  10. Головного контррозвідника Бельгії затримали на шпигунстві для Росії. Український мілітарний портал (укр.). 14 лютого 2019. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019.
  11. Deniss Metsavas - Player Profile (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  12. Webmedia. Sõjaväeliste auastmete andmine – Riigi Teataja. www.riigiteataja.ee (ест.). Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  13. Webmedia. Sõjaväeliste auastmete andmine – Riigi Teataja. www.riigiteataja.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  14. Webmedia. Sõjaväeliste auastmete andmine – Riigi Teataja. www.riigiteataja.ee (ест.). Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2018.
  15. Webmedia. Sõjaväeliste auastmete andmine – Riigi Teataja. www.riigiteataja.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  16. Webmedia. Sõjaväeliste auastmete andmine – Riigi Teataja. www.riigiteataja.ee (ест.). Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.

Посилання ред.