Денисов Микола Віталійович
Мико́ла Віта́лійович Дени́сов (нар. 27 жовтня 1990 — 22 березня 2019) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Микола Денисов | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження |
27 жовтня 1990 Чернігів |
Смерть |
22 березня 2019 (28 років) Костянтинівка |
Поховання | Чернігів |
Громадянство | Україна |
Військова служба | |
Роки служби | 2014—2019 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Військова служба правопорядку |
Формування | Чернігівський зональний відділ ВСП |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1990 року в місті Чернігів.
На фронті з 2014 року, доброволець, 13-го батальйону «Чернігів-1», був начальником станції служби зв'язку батальйону. Пройшов бої за Дебальцеве.
З 2015-го проходив службу за контрактом у ВСП; старший сержант, начальник групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Чернігівського зонального відділу ВСП у ЗС України.
22 березня 2019 року трагічно загинув під час відрядження до військової комендатури міста Костянтинівка[2].
28 березня 2019-го похований у Чернігові на кладовищі Яцево.
Без Миколи лишились батьки, старший брат і наречена[3].
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 47/2016 від 16 лютого 2016 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
Примітки ред.
- ↑ Загинув на Донеччині Микола Денисов. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Сумнівні суїциди серед військових: «Є дитина, якій в потилицю стріляли, а кажуть — самогубство»
- ↑ У Чернігові попрощалися з героєм. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 16 лютого 2016 року № 47/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Денисов Микола Віталійович [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті