Дельта Дунаю
Дельта Дунаю (рум. Delta Dunării вимовляється [ˈdelta ˈdunərij] (
прослухати)) — друга за площею у Європі річкова дельта після Волги, центр біорізноманіття світового масштабу, важливе місце гніздування та сезонних скупчень птахів, розмноження цінних промислових та рідкісних видів риб, найбільше в Європі місцепроживання багатьох охоронюваних видів земноводних.
 Біосферні заповідники у дельті Дунаю | |
| 45°19′48″ пн. ш. 29°30′00″ сх. д. / 45.33000000002777341° пн. ш. 29.500000000028° сх. д.Координати: 45°19′48″ пн. ш. 29°30′00″ сх. д. / 45.33000000002777341° пн. ш. 29.500000000028° сх. д. | |
| Країна |
 Румунія |
|---|---|
| Розташування |
Румунія,  Україна |
| Найближче місто | Ізмаїл, Тульча, Кілія, Вилкове, Сулина |
| Водні об'єкти | Дунайський біосферний заповідник |
| Площа | 5640 км2 |
| Висота над р. м. | 2 м |
| Засновано | 1998 |
| Оператор | НАН України |
| Світова спадщина ЮНЕСКО | |
| Назва ЮНЕСКО: | англ. Danube Delta |
| Країна: | Румунія |
| Тип: | Природний |
| Критерії: | x,xi,xii |
| Об'єкт №: | 588 |
| Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1991 (15 сесія) |
| Статус: | світова спадщина ЮНЕСКО і Рамсарське угіддяd |
  | |
  Дельта Дунаю (Румунія) | |
 | |
 Дельта Дунаю у Вікісховищі | |
Опис ред.
Площа дельти становить 5640 км², з яких 4340 км² розташовані в Румунії і 1200 км² в Україні, при цьому протяжність дельти постійно змінюється: через наносні відкладення збільшується на 40 м/рік.
- Основна частина дельти розташована в Румунії і перебуває під національною охороною з 1938 року, а 1991 року була визнана ЮНЕСКО як Всесвітній природний спадок.
- Вздовж Кілійського гирла, що протікає в Одеській області України, розташований Дунайський біосферний заповідник, де росте понад 20 видів рослин, занесених у Червону книгу України, та трапляється понад 125 видів тварин, які включені у національний і міжнародний червоні списки[1].
У 1999 році українська частина дельти — ДБЗ (46 403 га) був об'єднаний з румунським біосферним резерватом (580 тис. га) у біосферний резерват «Дельта Дунаю», що підтверджує відповідний сертифікат ЮНЕСКО.
Водні об'єкти ред.
Дельта Дунаю болотиста, прорізана щільною сіткою рукавів і озер. Вершина дельти знаходиться біля мису Ізмаїльский Чатал за 80 км від гирла, де основне русло Дунаю спочатку розпадається на Кілійське і Тульчинське. Через 17 км нижче за течією Тульчинське гирло розділяється на Георгієвське та Сулинське гирла, які впадають у Чорне море поокремо.
- Гирла (у % від витрати води Дунаю):
- Кілійське — 58 %
- Тульчинське — 42 %, з них
- Сулинське — 19 %
- Георгіївське — 23 %
- Озера
Геологія ред.
Сучасна дельта Дунаю почала формуватися 6000 р. тому в затоці Чорного моря, коли його рівень наблизився до нинішнього стану. Піщаний бар'єр заблокував Дунайську затоку і річка почала створення дельти. Після заповнення затоки алювіальними відкладами у 5 500 р. тому річка стала текти декількома гирлами[2]: Георгієвське I (5,500-3,600 тому), Сулінське (3,600-2000 р. тому), Георгієвське II (2000-0 років тому) та Кілійське (1600-0 років тому).
Екологія ред.
Кілійське гирло в межах території України створює так звану Кілійську дельту, котра є найшвидшою частиною дельти Дунаю. Більша частина дельти Дунаю — заплава, другий за площею масив подібного ландшафту в Європі.
Загрозу унікальній природі дельти можуть становити українські та румунські судноплавні канали (Канал Дунай-Чорне море (Україна) і Канал Дунай-Чорне море (Румунія)) при недотриманні положень міжнародних конвенцій, у тому числі Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті (Конвенція Еспоо), недостатній взаємодії з міжнародними природоохоронними організаціями, без моніторингу і оцінки впливу на довкілля.
Фауна ред.
На заповідних територіях дельти Дунаю трапляються 63 % птахів, зареєстрованих на території України та 42 види птахів, занесених до Червоної книги України і Європейського Червоного списку[3].
Клімат ред.
Клімат у дельті Дунаю помірний континентальний з сильним впливом Чорного моря. Це сухий і сонячний регіон (70 безхмарних днів, 2500 сонячних годин/рік). Середньорічна температура становить 11 ° C (-1 ° C у січні і 22 ° С в липні), середньорічна кількість опадів 300 — 400 мм, зменшуючись з заходу на схід. Випаровування становить близько 1000 мм/рік, підсилюючись сильними і частими вітрами, а також тривалими періодами посухи влітку. Північно-західний вітер є причиною частих штормів навесні та восени.
Галерея ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Так що ж ми будуємо в дельті Дунаю? [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Giosan et al., 2006, Young Danube delta documents stable Black Sea level since the middle Holocene: Morphodynamic, paleogeographic, and archaeological implications. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 20 липня 2009.
- ↑ Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2012 році // [[Одеська обласна державна адміністрація]]. Департамент екології та природних ресурсів. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2015.
Посилення ред.
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |