Дельміра Аґустіні
| Дельміра Аґустіні | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Delmira Agustini | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. Delmira Agustini Murtfeldt | |||
| Народилася |
24 жовтня 1886 Монтевідео, Уругвай | |||
| Померла |
6 липня 1914 (27 років) Монтевідео, Уругвай | |||
| Поховання | Центральний цвинтар (Монтевідео)d | |||
| Громадянство | Уругвай | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Сфера роботи | поезія[1] і модерністська література[1] | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Напрямок | модернізм | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | The Empty Chalicesd | |||
|
| ||||
 Дельміра Аґустіні у Вікісховищі | ||||
Дельміра Аґустіні (ісп. Delmira Agustini 1886 — 1914) — уругвайська поетеса.
Життєпис ред.
Народилася 24 жовтня 1886 в уругвайській столиці Монтевідео, в багатій родині. Її батько — уругваєць Сантьяго Аґустіні (пом. 8 липня 1925), мати — аргентинка Марія Муртфельд Тріака (1859 — 1934)[2].
Дельміра отримала домашню освіту і була дуже обдарованою дитиною: вже в 10 років почала писати вірші, займаючись також французькою мовою, музикою і живописом.
14 серпня 1913 одружилася з Енріке Рейесом (ісп. Enrique Job Reyes) але вже через місяць пішла від нього.
5 червня 1914 відбулося офіційне розлучення, а через місяць Енріке вбив Дельміру в їхньому будинку двома пострілами в голову, після чого наклав на себе руки. Похована вона була на Центральному цвинтарі Монтевідео.
Творчість ред.
Аґустіні писала для журналу «La Alborada» («Світанок»). Вона відносилася до т. зв. «Покоління 1900» — поряд з латиноамериканськими поетами-модерністамиХуліо Еррерою, Леопольдо Лугонесом, Рубеном Даріо, якого вважала своїм учителем.
Даріо порівнював Аґустіні з Терезою Авільською, відзначаючи, що Дельміра — перша іспаномовна письменниця з часів тієї святої.
Поетеса зосередилася на темі жіночої сексуальності, хоча в той час в літературному світі панували чоловіки. Її стиль творчості можна найкраще охарактеризувати як першу фазу модернізму з темами, заснованими на фантастичних і екзотичних предметах.
Ерос, бог кохання, символізує еротизм і він є надихаючим началом для її поезії про плотські задоволення.
Ерос — головний герой багатьох літературних творів Аґустіні. Вона навіть присвятила йому свою третю свою книжку під назвою «Порожні келихи» (1913), яка сповістила її перехід в новий літературний рух — La Vanguardia (Авангард).
Поетичні збірки ред.
За життя Аґустіні вийшло три збірки її поезії:
- «Біла книжка» (ісп. El libro blanco 1907)
- «Ранкові пісні» (ісп. Cantos de la mañana 1910)
- «Порожні келихи» (ісп. Los cálices vacíos 1913)
Неопубліковані за життя її вірші увійшли до збірників, що побачили світ у 1924:
У культурі і в кіно ред.
- Ім'я Дельміри Аґустіні набуло популярності в латиноамериканських країнах. «Від неї пішли ми всі, поетеси Америки», — писала про неї чилійська поетеса Ґабріела Містраль[3].
- Американська письменниця Джуді Вераменді написала роман і п'єсу «Порожні келихи» (англійською та іспанською) за мотивами життя і творчості Аґустіні. Прем'єра вистави відбулася в Чикаго у квітні-травні 2003[4].
- У 2012 вийшов франко-португальський фільм «Завтра?»( фр. Demain?) режисера Крістін Лоран за мотивами біографії Дельміри Аґустіні [5] [6].
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Clara Silva. Pasiyn y Gloria de Delmira Agustini; Su Vida y su Obra. — Editorial Losada, 1972.(ісп.)
- ↑ Краткая литературная энциклопедия
- ↑ judyveramendi.com(англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 13 вересня 2012.
- ↑ [Internet Movie Database(англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 14 січня 2021. Internet Movie Database(англ.)]
- ↑ [Demain? — Elegiac story of the passionate life of Uruguayan poet Delmira Agustini(англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2021. Demain? — Elegiac story of the passionate life of Uruguayan poet Delmira Agustini(англ.)]
Посилання ред.
Література ред.
- Clara Silva. Pasiyn y Gloria de Delmira Agustini; Su Vida y su Obra. — Editorial Losada, 1972.(ісп.)
- Cathy L. Jrade. [1] — Yale University Press, 2012. — ISBN 978-0-300-16774-0. Архівовано з джерела 27 серпня 2016(англ.)
- Agustini, Delmira. Poesías completas. Ediciones Catédra. Madrid, 1993.
- Girón Alvarado, Jacqueline. Voz poética y máscaras femeninas en la obra de Delmira Agustini . Peter Lang. New York, 1995.
- Modernization, Feminism, and Delmira Agustini
- The Empty Chalices by Judy Veramendi, a novel and play based on the life and writings of Delmira Agustini