Деландр (місячний кратер)
Кра́тер Дела́ндр (лат. Deslandres) — залишки гігантського стародавнього ударного кратера в екваторіальній материковій зоні видимого боку Місяця. Назву присвоєно в честь французького астронома Анрі-Александра Деландра (1853—1948) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1948 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді[2].
Деландр | |
---|---|
Світлина Девіда Кемпбелла, обсерваторія Університету Гатфордшира | |
Координати | 32°33′00″ пд. ш. 5°34′12″ зх. д. / 32.55000000002777227336991928° пд. ш. 5.57000000002777806° зх. д. |
Діаметр | 227 км |
Глибина | 1,580[1] км |
Довгота ранкового термінатора |
5° |
Епонім | Анрі Деландр |
Опис кратера ред.
Найближчими сусідами кратера є: кратер Гауріко[en] на заході; кратер Пітат на північному заході; кратер Регіомонтан[en] на північному сході; кратер Вальтер[en] на сході; кратер Міллер[en] на південному сході; кратер Оронцій[en] на півдні і кратер Сассерід[en] на півдні південному заході. В західній частині чаші кратера знаходиться кратер Гелл[en], в південно-східній — кратер Лексель[en], південно-західну частину валу перекриває кратер Болл[en]. На північний захід від кратера Деландр лежить Море Хмар[3]. Селенографічні координати центру кратера 32°33′ пд. ш. 5°34′ зх. д. / 32.55° пд. ш. 5.57° зх. д., діаметр 227,02 км[4], глибина 1,58 км[5]. За своїми розмірами кратер є другим на видимому боці Місяця, поступаючись лише кратеру Байї.
За тривалий час свого існування кратер Деландр зазнав настільки сильних руйнувань, що до XX століття не вважався кратером, власну назву кратеру було запропоновано лише у 1942 році французьким астрономом грецького походження Еженом Мішелем Антоніаді. Вал кратера зберігся тільки в окремих місцях, висота залишків валу над навколишньою місцевістю сягає 2060 м[6]. Північна і східна частини чаші кратера є відносно рівними, поцятковані безліччю дрібних кратерів. У північно-східній частині чаші знаходиться зона заповнена темним базальтом місячних морів. У східній частині чаші знаходиться зона з альбедо значно вищим ніж у навколишньої місцевості. Під час повні дана частина поверхні є однією із найяскравіших на видимому боці Місяця, що є ознакою того, що вона сформована відносно недавно. Іноді цю зону називають «яскравою плямою Кассіні», так як вперше вона була нанесена на мапи Місяця у 1672 році італійсько-французьким астрономом Джованні Кассіні. На дні чаші кратера Деландр знаходяться декілька цікавих ланцюжків кратерів. У центрі чаші розташовані слабко видимі залишки кратера діаметром приблизно 70 км. Від центру чаші у південно-східному напрямі відходить схожа на бороду формація довжиною близько 110 км і шириною 10 км. Сателітні кратери відсутні.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ John E. Westfall Atlas of the Lunar Terminator. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 2000, ISBN 0-521-59002-7.
- ↑ Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
- ↑ Кратер Деландр на мапі LAC-112 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
- ↑ Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Деландр (місячний кратер) - Цифровий фотографічний атлас Місяця
- Світлина кратера Деландр зроблена Весом Гіґґінсом
- Якісна світлина кратера зроблена Весом Гіґґінсом
- Hell plain // Lunar Picture of the day
- A floorful of History // Lunar Picture of the day
- Deslandres South // Lunar Picture of the day
- The left side of the hell // Lunar Picture of the day
- Кратер Деландр на мапі LAC-112
- Селенологічна мапа околиць кратера
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.