Вікіпедія

Девід Прайс

Девід Прайс (англ. David Price, 6 липня 1983) — британський професійний боксер, виступає у важкій вазі, олімпійський медаліст.

David Price
Загальна інформація
Прізвиська Dynamite[1]
Національність британець
Громадянство  Велика Британія
Народження 6 липня 1983(1983-07-06) (40 років)
Ліверпуль
Зріст 203 см
Вага 108 кг
Alma mater Cardinal Heenan Catholic High Schoold
Вебсторінка davidprice.co.uk
Спорт
Країна Велика Британія
Вид спорту бокс
Дисципліна надважка вага і важка вага у боксі
Клуб Salisbury
Участь і здобутки
CMNS: Девід Прайс у Вікісховищі
Нагороди
Олімпійські ігри
Бронза Пекін 2008 надважка категорія
Девід Прайс
Загальна інформація
Народився 6 липня 1983(1983-07-06) (40 років)
Ліверпуль, Англія, Велика Британія
Alma mater Cardinal Heenan Catholic High Schoold
Вагова категорія важка
Стійка правша
Зріст 203
Розмах рук 208
Професіональна кар'єра
Перший бій 28 березня 2009
Останній бій 26 жовтня 2019
Боїв 32
Перемог 25
Перемог нокаутом 20
Поразок 7

Аматорська кар'єра ред.

У 2003 році у віці 19 років став самим молодим чемпіоном Аматорської асоціації боксу (англ. - ABA) Англії у надважкій вазі. Загалом вигравав титул ABA тричі.

У 2004 році у чвертьфіналі чемпіонату Європи програв італійцю Роберто Каммарелле, що не дозволило Девіду взяти участь у Олімпійських іграх 2004.

У 2006 році здобув перемогу над співвітчизником майбутнім чемпіоном світу Тайсоном Ф'юрі — 22-8.

На Іграх Співдружністі 2006 року у Мельбурні завоював золоту медаль, здолавши по ходу змагань у драматичному напівфіналі досвідченого індійця Варгізе Джонсона. Джонсон тричі надсилав Прайса в нокдаун, але знесилів у останньому раунді і сам тричі опинявся у нокдаунах, перш ніж бій був зупинений.

Виступи на Олімпіаді 2008 ред.

У 1/8 фіналу переміг чемпіона Європи 2006 року Іслама Тимурзієва (Росія)

У 1/4 фіналу переміг Ярослава Якшто (Литва)

У 1/2 фіналу програв Роберто Каммарелле (Італія)

Олімпіада Дисципліна Місце
Пекін 2008 надважка категорія =3

Професіональна кар'єра ред.

Перший бій в профікар'єрі провів 28 березня 2009 року.

21 січня 2012 року в бою за вакантний титул чемпіона Англії за версією BBBofC і за статус обов'язкового претендента на титули чемпіона Великої Британії за версією BBBofC і чемпіона Співдружності нокаутував у 1 раунді Джона МакДермотта і мав зустрітися з Тайсоном Ф'юрі.[2][3] Але Ф'юрі відмовився від зустрічі з Прайсом і звільнив титули.[4]

19 травня 2012 року відбувся бій за вакантні титули чемпіона Великої Британії (BBBofC) і чемпіона Співдружності Девід Прайс - Сем Секстон. Прайс впевнено переміг, нокаутувавши співвітчизника у 4 раунді.

13 жовтня 2012 року в першому захисті титулів Прайс вийшов проти колишнього володаря цих титулів і олімпійського чемпіона 2000 40-річного Одлі Гаррісона. Бій закінчився перемогою Прайса і важким нокаутом для Гаррісона в 1 раунді.[5]

Вже через місяць 30 листопада 2012 року Прайс вийшов на бій проти ще одного ветерана рингу 45-річного Метта Скелтона і знов здобув швидку перемогу нокаутом у 2 раунді.[6]

Враховуючи 4 вражаючі перемоги Прайса з численними нокдаунами і нокаутами за неповні 8 раундів у 2012 році канал ESPN назвав Девіда "проспектом року".

Прайс проти Томпсона ред.

23 лютого 2013 року Прайс вийшов на бій проти чергового члена клубу "тих, кому за 40" американця Тоні Томпсона, який в попередньому бою поступився нокаутом Володимиру Кличко, і над яким Девід хотів здобути перемогу яскравішу, ніж Кличко. Але бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у скроню британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[7][8] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

Дострокова поразка Прайса стала першою у його кар'єрі і була такою неочікуваною, що промоутер Прайса Френк Мелоні опинився після бою в лікарні з серцевим нападом.[9]

Прайс проти Томпсона II ред.

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[10][11] Томпсон здобув перемогу технічним нокаутом, і Прайс, якого фахівці до боїв з Томпсоном вважали загрозою для братів Кличко, втратив статус одного з самих перспективних важковаговиків світу.

Прайс проти Тепера ред.

17 липня 2015 року Прайс здійснив спробу повернутися на вершини рейтингів, провівши бій за вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU проти німецького турка Еркана Тепера, але втретє в кар'єрі зазнав дострокової поразки нокаутом у 2 раунді[12] і перестав сприйматися, як претендент на чемпіонські титули.

Таблиця боїв ред.

25 Перемог (20 Нокаутом) , 7 Поразок, 0 Нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Дата Місце проведення Примітки
Поразка 25-7   Дерек Чісора TKO 4 (12) 26 жовтня 2019   O2 Arena, Лондон Бій за вакантний титул WBA inter-Continental
Перемога 25-6   Девід Аллен RTD 10 (12) 20 липня 2019   O2 Arena, Лондон Бій за вакантний титул WBA Continental
Перемога 24-6   Кеш Алі DQ 5 (10) 30 березня 2019   Echo Arena, Ліверпуль
Перемога 23-6   Том Літл TKO 4 (8) 22 грудня 2018   O2 Arena, Лондон
Поразка 22-6   Сергій Кузьмін RTD 4 (10) 22 вересня 2018   Wembley Stadium, Лондон Бій за вакантний титул WBA Inter-Continental
Поразка 22-5   Олександр Повєткін KO 5 (12) 31 березня 2018   Principality Stadium, Кардіфф Бій за титули WBA Inter-Continental (1-й захист Повєткіна) і WBO International(2-й захист Повєткіна)
Перемога 22-4   Каміл Соколовський PTS 6 (6) 2 грудня 2017   Brentwood Centre, Ессекс
Поразка 21-4   Крістіан Хаммер TKO 7 (12) 4 лютого 2017   Olympia, Лондон Бій за титул чемпіона Європи WBO (1-й захист Хаммера)
Перемога 21-3   Івіца Перкович TKO 2 (6) 1 жовтня 2016   Jahnsportforum, Нойбранденбург
Перемога 20-3   Вацлав Пейсар TKO 2 (8) 29 травня 2016   Goodison Park Stadium, Ліверпуль
Поразка 19-3   Еркан Тепер KO 2 (12) 17 липня 2015   Ludwigsburg MHP Arena, Людвігсбург Бій за вакантний титул чемпіона EBU
Перемога 19-2   Ірінеу Беато Кошта молодший TKO 6 (10) 21 лютого 2015   O2 World Arena, Берлін
Перемога 18-2   Ярослав Заворотній UD 12 (12) 7 червня 2014   Spotr and Congress Center, Шверін
Перемога 17-2   Ондрей Пала KO 3 (8) 12 квітня 2014   Blue Water Dokken, Есб'єрг
Перемога 16-2   Іштван Ружинський TKO 1 (8) 25 січня 2014   HMS Halle, Штутгарт
Поразка 15-2   Тоні Томпсон TKO 5 (12) 7 липня 2013   Echo Arena, Ліверпуль
Поразка 15-1   Тоні Томпсон TKO 2 (12) 23 лютого 2013   Echo Arena. Ліверпуль
Перемога 15-0   Метт Скелтон KO 2 (12) 30 листопада 2012   Aintree Equestrian Centre, Ліверпуль 2-й захист титулів чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 14-0   Одлі Гаррісон KO 1 (12) 13 жовтня 2012   Echo Arena, Ліверпуль Захистив титули чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 13-0   Сем Секстон KO 4 (12) 19 травня 2012   Aintree Equestrian Centre, Ліверпуль Завоював вакантні титули чемпіона Великої Британії BBBofC і Співдружності
Перемога 12-0   Джон МакДермотт KO 1 (12) 28 березня 2009   Olympia, Ліверпуль Завоював вакантний титул чемпіона Англії BBBofC

Примітки ред.

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ Прайс и МакДермотт оспорят право на бой против Тайсона Фьюри - Мировой бокс - Новости бокса - BOXNEWS.com.ua. www.boxnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  3. ↑ Девід Прайс побив Джона Макдермотта | Sportanalytic.com | спортивні новини. sportanalytic.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  4. ↑ Бокс. Фьюри избежал встречи с Прайсом. news.sportbox.ru (рос.). 10 лютого 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Дэвид Прайс уничтожил Одли Харрисона. fightnews.ru (рос.). Процитовано 24 грудня 2019.[недоступне посилання]
  6. ↑ Прайс побеждает Скелтона нокаутом. Советский спорт (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  7. ↑ Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  8. ↑ Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  9. ↑ Промоутер Прайса попал в больницу с сердечным приступом. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  10. ↑ Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  11. ↑ "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. ↑ iSport.ua (18 липня 2015). Тепер наглухо вырубил Прайса +ВИДЕО. iSport.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про боксера чи боксерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Девід_Прайс&oldid=39128943