Даріуш Лавринович

литовський баскетболіст

Даріуш Лавринович (лит. Darjuš Lavrinovič; нар. 1 листопада 1979, Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — литовський баскетболіст, виступав на позиції центрового за низку клубів, зокрема за «Реал» (Мадрид) та київський «Будівельник», а також національну збірну Литви.

Даріуш Лавринович
Лавринович у грі за Литву
Особисті дані
Дата народження 1 листопада 1979(1979-11-01)[1] (44 роки)
Місце народження Вільнюс, Литва
Країна  Литва
 Республіка Польща
Зріст 212 см
Вага 110 кг
Інформація про клуби
Поточний клуб Завершив кар'єру
Номер 7
Позиція Центровий
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (очки)
1996—2003
2003—2006
2006—2008
2008—2009
2009—2010
2010—2011
2011—2012
2012—2013
2013—2014
2014—2016
2016—2018
2018—2019
2019—2020
2020—2022
Литва «БК Алитус»
Литва «Жальгіріс»
Росія «БК Унікс»
Росія «Динамо М»
Іспанія «Реал Мадрид»
Туреччина «Фенербахче»
Росія «ЦСКА»
Литва «Жальгіріс»
Україна «Будівельник»
Італія «Реджана»
Литва «Літкабеліс»
Литва «Прєнай»
Англія «Лондон Сіті Роялс»
Литва «БК Витіс»

* Ігри та очки за професіональні клуби
враховуються лише в регулярному чемпіонаті.


Ігрова кар'єра ред.

Починав професійну кар'єру баскетболіста на батьківшині виступами за «БК Алитус», де виступав з 1996 по 2003 рік. 2003 року перейшов до складу флагмана литовського баскетболу Жальгіріса. За підсумками сезону 2005—2006 був включений до Другої збірної Євроліги. Тоді ж став лідером чемпіонату Литви та Балтійської ліги за підпираннями, збираючи 9,8 відскоків за гру. Також став дворазовим чемпіоном Литви та чемпіоном ББЛ.

З 2006 по 2009 рік виступав у Росії, граючи спочатку за «Унікс», а потім за московське «Динамо».

2009 року підписав контракт з мадридським «Реалом».[2] Наступного року перейшов до турецького «Фенербахче», де провів один сезон та став чемпіоном і володарем Кубка країни. 2011 року переїхав до Москви, де один рік виступав у складі місцевого «ЦСКА». За той час завоював золоті нагороди російського чемпіонату. Наступного року повернувся до складу "Жальгіріса. Сезон 2013—2014 провів у складі київського «Будівельника», з яким став чемпіоном та завоював Кубок України.[3][4] Також допоміг команді отримати історичну першу перемогу в матчі Євроліги.[5]

31 липня 2014 року підписав контракт з італійською «Реджаною».[6] 22 листопада 2016 року перейшов до «БК Прєнай».[7] 21 вересня 2019 приєднався до складу англійського «Лондон Сіті Роялс».[8]

19 січня 2020 року перейшов до складу «БК Витіс».[9]

Виступи за збірну ред.

Лавринович — гравець національної збірної Литви. У її складі брав участь в Євробаскеті 2005, Чемпіонаті світу 2006, Євробаскеті 2007, Олімпійських іграх 2008, Євробаскеті 2009, 2013 та Чемпіонаті світу 2014. 2013 року виграв з командою срібну медаль чемпіонату, а 2007 року — бронзову.

Особисте життя ред.

 
Брати Лавриновичі на нагородженні

Лавринович є етнічним поляком. Має брата-близнюка Кшиштофа, з яким разом виступав у декількох командах, включаючи збірну Литви.

18 жовтня 1998 року Даріуш, Кшиштоф та їхній двоюрідний брат згвалтували 17-річну дівчину. 25 червня 1999 року суд засудив близнюків до п'яти років, а третього учасника — до шести років ув'язнення.[10][11][12]

Статистика виступів ред.

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Лідер ліги

Євроліга ред.

Рік Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG PIR
2003–04 Жальгіріс 2 1 17.5 .571 .333 1.000 2.5 1.0 .0 1.5 11.5 12.5
2004–05 Жальгіріс 14 2 15.3 .536 .316 .692 4.1 .1 .4 1.4 7.0 8.1
2005–06 Жальгіріс 20 15 27.3 .516 .379 .681 8.3 1.9 .8 2.1 14.7 18.7
2009–10 Реал Мадрид 20 10 20.0 .577 .412 .739 4.5 1.2 1.0 .9 11.1 14.5
2010–11 Фенербахче 16 16 21.7 .426 .226 .778 4.4 1.3 .8 .9 8.0 9.6
2011–12 ЦСКА 15 1 12.4 .434 .300 .857 2.7 .5 .5 .3 4.7 4.5
2012–13 Жальгіріс 21 10 19.7 .511 .333 .707 3.8 1.0 .7 .4 8.9 9.9
2013–14 Будівельник 10 10 30.0 .557 .406 .882 5.4 1.8 1.0 1.4 15.1 19.5
Усього за кар'єру 118 67 20.8 .516 .342 .751 4.8 1.2 .7 1.0 10.0 12.0

Примітки ред.

  1. Чемпіонат Литви з баскетболу — 1993.
  2. Real Madrid C.F. - Web Oficial | Official Web Site — Official announcement. web.archive.org. 29 червня 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 25 травня 2020.
  3. Київський «Будівельник» – володар Кубка України з баскетболу. zik.ua (uk-UK) . Процитовано 25 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. «Будівельник» – володар золотих медалей Чемпіонату України | Баскетбольний клуб «Черкаські Мавпи». mavpabasket.com. Процитовано 25 травня 2020.
  5. Український клуб вперше в історії переміг у баскебольній Євролізі. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 25 травня 2020.
  6. Grissin Bon Reggio Emilia announces Darjus Lavrinovic. web.archive.org. 14 червня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 25 травня 2020.
  7. Prienų komandos generalinė rėmėja – įmonė „Skycop“ – BC CBet Prienai (lt-LT) . Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  8. Britains best – now with Lithuanian’s finest – Lavrinovic Brothers to join the Royals. London City Royals (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 25 травня 2020.
  9. BC Vytis sign Ksistof, Darjus Lavrinovic. Sportando (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  10. D.Lavrinovičius uždarytas į Lukiškių kalėjimą. DELFI (лит.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  11. Natalija Lavrinovič verkdama prisipažino: dabar netekėčiau ir negelbėčiau prievartautojų nuo kalėjimo. 15min.lt (лит.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.
  12. ekspresas, Dienraštis Vakaru. Kriminalų suvestinėse - Lietuvos atletų žygdarbiai. Dienraštis Vakaru ekspresas (лит.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 25 травня 2020.

Посилання ред.