Дан Д'Еран
Гора Дан Д'Еран (фр. Dent d'Hérens) (висота 4171 м) належить до Пенінських Альп і знаходиться на кордоні Італії та Швейцарії на північ від гори Матергорн.
| Дан Д'Еран | ||||
.jpg) | ||||
|
45°58′20″ пн. ш. 7°36′30″ сх. д. / 45.97222° пн. ш. 7.60833° сх. д.Координати: 45°58′20″ пн. ш. 7°36′30″ сх. д. / 45.97222° пн. ш. 7.60833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Швейцарія і  Італія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Вале | |||
| Розташування | Швейцарія/Італія | |||
| Система | кордон Італія — Швейцарія | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 4171 м | |||
| Висота відносна | 692 м | |||
| Ізоляція | 4,2 км | |||
| Перше сходження | Флоренс Крофорд Грове, Вільям Едвард Холл, Реджінальд Сомерлід Макдональд, Монагу Вудмас, Мельхіор Андерег , Жан-П'єр Каша та Пітер Перен 12 серпня 1863 | |||
| Маршрут | Південно-західний бік та західний хребет з боку бази Аоста | |||
  Дан Д'Еран Дан Д'Еран (Швейцарія) | ||||
 | ||||
 Дан Д'Еран у Вікісховищі | ||||
Походження назви ред.
Свою назву вершина отримала за найменуванням долини д'Еран, розташованої на північ від вершини Дан-Бланш. Ймовірно, що спочатку вершина називалася Дан-Бланш. Цю назву зараз носить вершина, що перекриває вид на Дан-д'Еран з долини. На старих картах область, в якій були розташовані обидві вершини, називалася одним словом Weisszahnhorn (в перекладі з нім. — Пік Білий Зуб). Французька назва Дан-Бланш (фр. Dent Blanche) з'явилася тільки в 1820 році. Оскільки Дан-д'Еран іноді буває прихований за Дан-Бланшем, то в результаті останній отримав це ім'я. Однак місцеві жителі називали дану гору Дан-д'Еран ім'ям Дан-Бланш, що породжувало плутанину. Теперішні імена вершин є офіційними після виходу карти Дюфура в 1862 році[1].
Фізико-географічна характеристика ред.
Дан-д'Еран розташована в основному гірському ланцюзі Альп між швейцарським кантоном Вале на півночі і італійською провінцією Валле-д'Аоста на півдні. Північна частина вершини входить до водозбірного басейну річки Рона, тоді як південна частина гори живить річку По.
Дан-д'Еран розташована за 4 км на захід від вершини Матергорн і на такій же відстані на північ від італійського гірського курорту Брей-Червінія. На швейцарській (північній) стороні гора підноситься над льодовиком Змютт. За 12 км на північний схід розташоване село Церматт. Вершина Дан-Бланш розташована за 7 км на північ.
Історія сходження ред.
Перше сходження здійснили Флоренс Крофорд Грове, Вільям Холл, Реджінальд Сомерлід Макдональд, Монагу Вудмас, Мельхіор Андерег, Жан-П'єр Каша та Пітер Перен 12 серпня 1863.
Перше зимове сходження було здійснено М. П'яченцою, Дж. Дж. Карелом та Г. Б. Пеліз'єром 16 січня 1910 року.
Сходження через 1300-метрову північну стіну вперше здійснили Вілло Вельценбах та Євген Альвайн 10 березня 1925 року.
Маршрути ред.
Існує три наступних маршрути:
• Західно-північнозахідний бік (класичний маршрут з боку Швейцарії);
• Західний хребет (класичний маршрут з боку Італії) від бази Аоста;
• Східний хребет.
Посилання ред.
- ↑ Hilary Sharp: Tour of the Matterhorn. A Trekking Guide, p.62, ISBN 1852844728(англ.)
Посилання ред.
- The Dent d'Hérens on SummitPost [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Normal route from the Aosta hut (in English) [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]