Даніель Гаррвіц

німецький шахіст

Даніель Гаррвіц (нім. Даніель Гарвіц; 22 лютого 1821, Бреслау2 січня 1884, Больцано) — німецький шахіст, один з найсильніших у Європі в середині XIX століття. Шаховий літератор, автор підручника шахової гри (1862).

Даніель Гаррвіц
Оригінал імені Daniel Harrwitz
Близько 1850 року
Близько 1850 року
Близько 1850 року
Країна Німеччина Німеччина
Народження 22 лютого 1821(1821-02-22)
Бреслау
Смерть 2 січня 1884(1884-01-02) (62 роки)
Больцано

Більшу частину свого життя прожив у Лондоні і Парижі. У 18461860 зіграв 16 матчів; перший з них програв Говардові Стаунтону (1846; +9 -12 =1); у більшості партій Стаунтон давав Гаррвіцу фору (пішака f7 і 1-2 ходи вперед). 1846 року переміг у матчах Джорджа Вокера — 5 : 3, Е. Вільямса — 3 : 2 і Дж. Медлі — 11: 7. У Бреслау зіграв унічию з Адольфом Андерсеном — 5: 5 (1848).

У 1848—1953 Гаррвіц переміг Карла Маєта (1848; +5 -2 =2), Бернграрда Горвіца (1849; +7 -6 =2), Вільямса (1852; +7 -0 =3; 1853; +7 -2 =3), Йожефа Сена (1853; +3 -1 =1), Йоганна Левенталя (1853; +11 -10 =10). У 1853—1854 видавав у Лондоні журнал «British Chess Review». Програв невеликий матч Андерсену (1858): +1 -3 =3. У матчі з Полом Морфі (1858) Гаррвіцу вдалося виграти так звану попередню партію, а потім дві матчеві. Загальний рахунок матчу був, однак, на користь Морфі (+5 -2 =1); кращого результату проти Морфі не досяг жоден шахіст світу.

Гру Гаррвіца високо оцінили сучасники: «він, безперечно, належить до числа найвизначніших шахістів нашого часу. Чудова оригінальність, надзвичайна тонкість міркувань і швидкість — становлять відмінні риси його таланту» («Шаховий листок» 1858).

Отримавши спадщину після смерті батька оселився в Боцені, де й помер 2 січня 1884 року; похований на місцевому єврейському цвинтарі.[1]

Книги ред.

  • Lehrbuch des Schachspiels, В., 1862;
  • Ein deutscher Vorkampfer des Schachs im Ausland, в кн.: Bachmann L., Aus vergangenen Zeiten, Bd 2, В., [1922].

Література ред.

Примітки ред.

  1. 6286. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 31 грудня 2016.

Посилання ред.