Бараладей Даніель Ігалі (англ. Baraladei Daniel Igali; 3 лютого 1974(19740203), Еніварі, штат Баєльса, Нігерія) — нігерійський і канадський борець вільного і греко-римського стилів, чемпіон світу з вільної боротьби, дворазовий чемпіон Африки з вільної боротьби, бронзовий призер чемпіонату Африки з греко-римської боротьби, срібний призер Всеафриканських ігор з греко-римської боротьби, бронзовий призер Панамериканських ігор з вільної боротьби, срібний призер Кубку світу з вільної боротьби, чемпіон Олімпійських ігор з вільної боротьби. Перший канадський олімпійський чемпіон з боротьби та перший олімпійський чемпіон з боротьби, що народився в Африці. Включений до Всесвітньої Зали слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA).[1]
Біографія
ред.
Даніель Ігалі почав займатися боротьбою після того, як нігерійський борець-олімпієць Маколей Аппа відвідав його село в середині 1980-х років. Він виграв свій перший національний чемпіонат з вільної боротьби в 1990 році і повторив цей успіх в 1991, 1993 і 1994 роках. Також він був чемпіоном Нігерії з греко-римської боротьби в 1991 і 1993 роках і чемпіоном Африки з вільної боротьби в 1993 і 1994 роках. Ці досягнення дали йому право представляти свою країну на Іграх Співдружності 1994 року, які відбулися у Вікторії, Канада, де він звернувся за отриманням статусу біженця у зв'язку з політичною ситуацією в Нігерії. Він боровся за Дуглас-коледж, а потім за Університет Саймона Фрейзера в Британській Колумбії і був непереможним більше ніж у 116 поєдинках на університетському рівні аж до 1999 року. Він був чемпіоном Канади з греко-римської боротьби в напівсередній вазі в 1997 році і, після отримання громадянства, національним чемпіоном з боротьби вільним стилем в 1998 році і посів четверте місце на чемпіонаті світу 1998 року. У 1999 році він узяв золото і бронзу на чемпіонаті світу і Панамериканських іграх, відповідно, на додаток до того, став національним чемпіоном в обох стилях боротьби. Потім він був обраний в олімпійську збірну Канади на літніх Олімпійських іграх 2000, де він у фіналі з рахунком 7-4 переміг представника Росії Арсена Гітінова. У тому ж році він виграв «Lou Marsh Trophy», як найкращий спортсмен Канади. Надалі Ігалі повністю зосередився на вільній боротьбі і став чемпіоном Канади в 2001 і 2002 роках. Перейшовши в середню вагу, він отримав золото на Іграх Співдружності 2002 року і змагався на літніх Олімпійських іграх в 2004 році, але зазнав поразки з рахунком 1-3 від бронзового призера тих ігор, кубинця Івана Фундори у чвертьфіналі і посів шосте місце.
Він завершив активні виступи після цих Ігор і був введений в Залу слави спорту Британської Колумбії (2001), Залу слави спорту Канади (2007), Олімпійську Залу слави Канади (2012), і Залу слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (2012). Він був також успішним міжнародним гравцем з каббаді, отримавши прізвисько «Майкл Джордан з каббаді» за свої досягнення.
Ігалі бере активну участь у громадській діяльності. У 2002 році він заснував Фонд Даніеля Ігалі з метою відкриття школи у своєму рідному селі Еніварі в Нігерії, яка згодом була відкрита. У 2006 році він балотувався на політичну посаду в Британській Колумбії, і зазнав поразки, але пізніше став членом палати зборів у нігерійському штаті Баєльса у 2011 році. Він також був тренером збірної Нігерії на літніх Олімпійських іграх 2008 і 2012 років. Отримав вчений ступінь у галузі кримінології в університеті Саймона Фрейзера.
Спортивні результати
ред.
Виступи на Олімпіадах
ред.
Виступи на Чемпіонатах світу
ред.
Виступи на Чемпіонатах Африки
ред.
Виступи на Панамериканських іграх
ред.
Виступи на Всеафриканських іграх
ред.
Виступи на Іграх Співдружності
ред.
Виступи на Кубках світу
ред.
Виступи на інших змаганнях
ред.
Примітки
ред.
Посилання
ред.
Нігерія.svg){kind=small}
Канада
Даніель Ігалі у Вікісховищі
Золото
Бронза
Срібло