Данилова гора

геологічна пам'ятка природи в Тернопільській області

Дани́лова Гора́ (Гора Стіжок або Трійця) — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Тернопільській області України.

Данилова Гора
(пам'ятка природи)
Вигляд з Данилової гори на довколишні гори
Вигляд з Данилової гори на довколишні гори
Вигляд з Данилової гори на довколишні гори
50°11′30″ пн. ш. 25°54′26″ сх. д. / 50.19166666669477195° пн. ш. 25.907222222249779° сх. д. / 50.19166666669477195; 25.907222222249779Координати: 50°11′30″ пн. ш. 25°54′26″ сх. д. / 50.19166666669477195° пн. ш. 25.907222222249779° сх. д. / 50.19166666669477195; 25.907222222249779
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Тернопільська область,
Шумський район
Найближче місто Кременець, Шумськ
Площа 11,5 га
Висота над р. м. 358 м
Засновано 2001 р.
Оператор ДЛГО «Тернопільліс»
Данилова гора. Карта розташування: Тернопільська область
Данилова гора
Данилова гора (Тернопільська область)
Мапа

CMNS: Данилова гора у Вікісховищі

Географія ред.

Гора-останець розташована поблизу хутора Данилівка Кременецького району Тернопільської області. Відчленована ерозійними процесами від північно-східного краю Гологоро-Кременецького кряжу. Висота — 358 м.

Гостроверха Данилова гора піднімається над долиною по сусідству з низкою гір Малий Уніяс, Гостра Дубова, Злодійка, Ямна. Має зрізано-конічну форму з плоскою овально-витягнутою вершиною. Складена з пластів крейдяних мергелів, неогенних пісків, пісковиків і вапняків та антропогенних супісків із великою кількістю дрібного каміння.

Історія ред.

Про Данилову гору існує легенда, що Роман Мстиславович, оглядаючи волинські землі, зупинився табором неподалік від Стіжка. Тут він отримав приємну звістку: його дружина Ганна народила первістка — сина, якого нарекли Данилом. На честь цієї події князь звелів закласти на горі фортецю, яку назвали град Данилів. Згодом Данило став князем і всіляко зміцнював свій град, перетворивши його у неприступну фортецю.

На території гори на початку XIII століття виникло літописне місто Данилов (Данилів). Коли у 1240 році почалося монголо-татарське нашестя, і стали падати одна за одною фортеці, то не здалися ворогу дві з них — Кременець та Данилівград. Однак, у 1261 році, на вимогу татарів, князь Данило Романович наказав знищити багато міст на Волині, разом зі столицею Волині — Володимиром, тоді й було знищено град Данилів.

 
Каплиця на Даниловій горі

Археологічні розкопки на Даниловій горі вказують на залишки фундаментів: руїн масивних будівель, що височіли тут e XI—XIII століттях. Град збудували на вершині крутої гори. Фортеця мала три концентричні стіни, кожна з яких була нездоланною лінією оборони. Вона була складовою оборонного ансамблю південної Волині.

Між старими дубами та ясенами на вершині Данилової гори стоїть пам'ятний храм Святої Трійці — пам'ятник архітектури, де збереглися рештки давнього печерного монастиря-скиту X століття, майже ровесника княжого граду. Ця святиня належить до тих перших печерних монастирів Волинської землі, яку пізніше ченці вибудували над печерою на вершині гори і зруйнований татарами монастир воскрес в добу Іова Почаївського у XVI столітті.

Ще й досі на вершині Данилової гори видно сліди отвору, засипаного землею, який веде до печери. Сама церква святої Трійці побудована з дикого каменю, почорнілого від часу. Храм невеликих розмірів двокупольний з добудованою дзвіницею. В давні часи тут знаходилася чудотворна ікона Святої Трійці.

Перед війною храм Святої Трійці був приписаний до Різдво-Богородичної церкви села Антонівці. Нині він належить до місцевого храму Преображення Господнього УПЦ КП і на другий Трійці, коли проходить мистецько-краєзнавчий фестиваль «Братина», започаткований в 2006 році, тут відбуваються урочисті Богослужіння, на які прибувають тисячі вірних.

Цікаві факти ред.

Біля гори проходить велосипедний маршрут № 4 «Шляхами південного краю Волині»[1] Національного природного парку «Кременецькі гори». Протяжність маршруту — 90 км.

Охорона природи ред.

Площа — 11,5 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 13 грудня 1971 року за № 645 із змінами, затвердженими її ж рішенням від 27 квітня 2001 року за № 238. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО «Тернопільліс».

Круті схили й вершина гори частково вкриті дубово-грабовими та сосновим лісом.

У 2010 році увійшла до складу Національного природного парку «Кременецькі гори».

Примітки ред.

  1. Національний природний парк «Кременецькі гори». kremgory.in.ua. Національний природний парк «Кременецькі гори». Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 3 червня 2019.

Джерела ред.

Посилання ред.