Данелія Георгій Миколайович

Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Зображення
Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженні გიორგი დანელია
Дата народження 25 серпня 1930(1930-08-25)[1]
Місце народження Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР[1]
Дата смерті 4 квітня 2019(2019-04-04) (88 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР, Росія
Національність грузин
Alma mater Московський архітектурний інститут (1955) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1959)
Професія актор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра 19582019
Заклад Мосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство СК СРСР і РАМd
Magnum opus Міміно, Зовсім безнадійний, Афоня і Я простую Москвою
Нагороди
IMDb ID 0199381
CMNS: Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 25 серпня 1930 року.

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

У 1955 році закінчив Московський архітектурний інститут. У 1956 Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) звернув на себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звертається до жанру сатири, він стає визнаним майстром комедії. Творчість Данелія вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелія як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-ті роки запрошувався до журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплювався живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкав і працював у Москві. Помер 4 квітня 2019 року у Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвинтарі.

Фільмографія ред.

Режисер ред.

Сценарист ред.

Актор ред.

Продюсер ред.

Книги ред.

  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра)
  • Про кого тост — п'є до дна (2006) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2007) (рос. Чито-грито)
  • Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008)
  • Не журись! (2008) (рос. Не горюй!)
  • Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась)

Премії та нагороди ред.

Примітки ред.

Посилання ред.