Даміан I Єрусалимський
Даміан I (10 липня 1848 — 14 серпня 1931) — грецький православний патріарх Єрусалиму і всієї Палестини з 1897 по 1931 рік.
| Даміан I Єрусалимський | |
|---|---|
| грец. Δαμιανός Α΄ | |
 | |
| Народився |
10 липня 1848 Marathokamposd |
| Помер |
14 серпня 1931 (83 роки) Єрусалим, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Османська імперія |
| Діяльність | священнослужитель |
| Знання мов | грецька |
| Членство | Грецьке філологічне товариство Константинополяd |
| Посада | Патріарх Єрусалимський |
| Конфесія | православ'я |
Біографічні дані ред.
Він народився в Маратокампосі, Самос, а його батьків звали Костянтин і Єлизавета. Не вивчав богослов'я. У 20 років він одружився з дочкою священика, але незабаром його дружина і дочка померли.[1] У 1872 році він відправився в Єрусалим, а в 1873 році постригся в ченці і вступив до Братства Гробу Господнього.
Після висвячення вперше служив в Єрусалимському подвір’ї в Таганрозі, де вивчивросійську мову. Зведений у сан архімандрита. Згодом був представником Єрусалимського патріархату в Тбілісі, а з 1887 року в Константинополі. У 1893 році Патріарх Герасим I висвятив його на єпископа Філадельфійського і призначив патріаршим вікарієм Вифлеєму. У 1896 р. представляв Єрусалимський патріархат на коронації царя Миколи II у Москві.
Патріар ред.
Після смерті Герасима 10 липня 1897 року Даміан був обраний його наступником і 15 серпня інтронізований. За свідченням сучасників, Даміан користувався загальною повагою за своє бездоганне життя і лагідний характер, але ця доброта і нерішучість не дозволяли йому з належною суворістю керувати духовенством і народом[2].
Восени 1908 р. в Палестині почалися демонстрації корінного арабського православного населення з вимогами рівних прав для арабів і греків, прийняття арабомовних на відповідальні церковні посади та створення змішаної ради духовенства для управління православ’ям. Священний Синод відхилив усі прохання і, оскільки його члени підозрювали, що Патріарх намагається досягти компромісу з арабами, 13 грудня 1908 р. вони оголосили його ізгоєм. Дане рішення було ратифіковано Вселенським Патріархатом та іншими Церквами[3]. Архієпископ Тиверіадський Мелетій очолив церкву, а після його смерті в лютому 1909 року, це зробив митрополит Назарет Феофаніс. Однак Даміан ніколи не вважав себе обділеним і ніколи не йшов у відставку. У палестинських містах спалахнули бурхливі протести православних арабів з вимогою повернути патріарха, а грецьких священнослужителів було вигнано з Яффо та Назарету. Даміана підтримав російський консул в Єрусалимі Круглов. Нарешті 16 лютого 1909 року Священний Синод скасував денонсацію грудня 1908 року[1]. У 1909 році конфлікти привели до закриття Богословської школи Святого Хреста і до вигнання від Даміана двох старших членів Братства Агіотафітів: секретаря Патріархату Мелетія Метаксакіса і ректора Богословської школи Хрисостома Пападоса .
Під час Першої світової війни незалежність релігійних громад була припинена, християни були мобілізовані, а економіка регіону постраждала. Голод і холера призвели до втрат тисяч людей. Восени 1917 року військові дії досягли палестинської території. У листопаді, коли фронт наближався до Єрусалиму, турки захопили Даміана і вислали його до Дамаска. До осені 1918 року Британія окупувала весь Близький Схід, і за підтримки британської влади 23 грудня 1918 року Даміан повернувся на своє місце. Ще дві кризи відбулися в 1920 і 1924 роках. Розуміючи нову ситуацію, Даміан підтримував добрі відносини з британською владою і звернувся до англіканської церкви. У 1925 році він відвідав Лондон для святкування 1600-річчя скликання Першого Вселенського Собору.
9 липня 1929 року Патріарх переніс інсульт, отримав геміплегію і відтоді залишається прикутим до ліжка. Помер 14 серпня 1931 року.[4][5]
Посилання ред.
- ↑ а б Μάρκου, Μάρκος. Ο Μακαριώτατος Πατριάρχης Ιεροσολύμων κυρός Δαμιανός. (1848-1931). Процитовано 9 Μαΐου 2021.
- ↑ ДАМИАН. Православной энциклопедии. Процитовано 9 Μαΐου 2021.
- ↑ Υπόμνημα της Ιεραρχίας του Ιεροσολυμιτικού Πατριαρχείου (PDF). Γρηγόριος ο Παλαμάς. ΜΘ: 680—681. 1920. Процитовано 1 Μαΐου 2022.
- ↑ E: Dowling. The Orthodox Greek Patriarchate of Jerusalem. London: 1913, 27-36.
- ↑ Μάξιμος Φιλαδελφείας: «Πατριάρχης Ιεροσολύμων Δαμιανός». στο: Ορθοδοξία 6 (1931) 453-462.