Дайнеко Леонід Мартинович
Леонід Мартинович Дайнеко (біл. Леанід Марцінавіч Дайнека, 28 січня 1940, с. Дмитрівка 2-а, Кличівський район, Могильовська область — 21 серпня 2019[1]) — білоруський письменник.
| Дайнеко Леонід Мартинович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
28 січня 1940 Dzmitraŭka 2d, Кличівський район, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Помер | 21 серпня 2019 (79 років) | |||
| Поховання | Q20962841? | |||
| Країна |
 СРСР Білорусь | |||
| Діяльність | письменник, поет, прозаїк | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
| Заклад | Nizhniy Tagil Iron and Steel Worksd, Телерадіокомпанія «Вітебськ»d, Національна державна телерадіокомпанія Республіки Білорусь, Молодість[d] і Мастацкая літаратура | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Жанр | історична белетристика і Історична проза[d] | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: daineka.by/ru/ | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Закінчив БДУ (1967). Працював на будівництвах, на Нижньотагільському металургійному комбінаті, на Вітебській студії телебачення, Білоруському телебаченні. У 1972—1989 відповідальний секретар журналу «Молодість». З 1989 р. у видавництві «Мастацкая літаратура». З 1993 року займався підприємницькою діяльністю, заснував фірми «Посад» і «БелПі».
Творчість ред.
Дебютував у пресі в 1961 р. Автор збірок віршів «Голоси» (1969), «Берег чекання» (1972), «Моя весна сорокова» (1979), «Вічна мить» (1985) — лейтмотиви творів: уславлення рідної землі й людини праці, роздуми над роками війни, дитинства, життям села. Деякі вірші Л. Дайнеко покладені на музику. Також автор збірки оповідань «Батьківська криниця» (1976).
Автор романної дилогії «Люди і блискавки» (1977) і «Запам'ятаємо себе молодими» (1979), яка розкриває складні події революції, громадянської війни, боротьби з окупантами, становлення білоруської державності в 1917—1919; роману «Футбол на замінованому полі» (1987), де осмислює тему міста; фантастичного роману «Людина з діамантовим серцем» (біл. Чалавек з брыльянтавым сэрцам, 1992).
Історичні романи ред.
Відомий як один з найкращих білоруських історичних письменників. Автор романів «Меч князя Вячки» (1987) про боротьбу Полоцька з німцями в Нижньому Подвинні в 13 ст., «Слід перевертня» (1988) про полоцького князя Всеслава Брячиславича, «Залізні жолуді» (1990) про ранній етап становлення Великого Князівства Литовського;. У 2008 році вийшов роман «Назви сина Костянтином», дія в якому відбувається у XV—XVI ст. в Римі, ВКЛ і Константинополі.
Премії та нагороди ред.
- Літературна премія Спілки письменників Білорусі імені Івана Мележа (1989) за історичний роман «Меч князя Вячки» (1987)
- Державна премія Білорусі імені Кастуся Калиновського (1990) за історичні романи «Меч князя Вячки» (1987) і «Слід перевертня» (1988).
- Премія імені Валентина Пікуля (2010) з врученням залатого медалі за цикл історичних романів.
- Медаль «500-річчя Оршанської битви» (2015).
Примітки ред.
- ↑ Памёр Леанід Дайнека, адзін з найлепшых гістарычных пісьменьнікаў Беларусі. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
Джерела ред.
- Беларусь: энцыкл. давед. — Мн., 1995. — С. 259.
- Беларуская энцыклапедыя. Т. 6. — Мн., 1998. — С. 11.
- Беларускія пісьменнікі: біябібліягр. слоўн. Т. 2. — Мн., 1993. — С. 312.
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав. рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X — С. 168.