Дагомба

Дагомба; Dagomba
Кількість	655 700 чол. (2000)
Ареал	Гана:; Північна область
Близькі до:	мосі, мампрусі, гурма
Мова	дагбані
Релігія	традиційні культи (Анімізм); мусульмани-суніти; християни

Даго́мба (самоназва: дагбамба, тж. нґвана) — народ гур у Західному Судані (Західна Африка).

Розселення і чисельність ред.

Дагомба проживають на півночі Гани в околицях міста Єнді в міжріччі Біла Вольта-Оті. Адміністративно це переважно Північна область країни.

Загальна чисельність — 655 700 чол. (2000).

Мова і релігія ред.

Мова дагомба — дагбані підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім'ї.

Писемність — на основі латинської графіки (з поч. ХХ ст.).

Чимало людей дагомба дотримуються традиційних культів (анімізм і культ предків), частина — мусульмани-суніти; є також християни (протестанти і католики).

Історія ред.

Стратифіковане ранньокласове суспільство сформувалося в дагомба в доколоніальний період. В XV ст. дагомба створили ранньодержавне утворення Дагомба з осередком в Єнді, на чолі якого стояв вождь і рада старійшин з місцевих вождів.

У 1745—1874 рр. королівство Дагомба перебувало в залежності від Конфедерації Ашанті.

З кін. XIX ст. у складі британської колонії Золотий берег.

З 1957 року — в незалежній Гані.

Господарство і суспільство ред.

Основні традиційні заняття — тропічне ручне, переважно підсічно-вогневе землеробство (ямс, просо, сорго, рис, кукурудза, фоніо, арахіс, бобові) і скотарство.

Серед ремесел розвитку набули ковальство, гончарство, ткацтво, плетіння, різьблення на дереві.

Мисливство, рибальство і збирання плодів поширені в окремих групах, в цілому носять підсобний характер.

Основу соціальної організації складає сільська громада, зберігаються великі родини, патрилінійні роди.

Матеріальна і духовна культура ред.

Живуть дагомба в круглих глиняних хатинах з конічним верхом із соломи. Традиційні поселення — згруповані в одному місці хатини.

Національний чоловічий костюм — довгі смугасті сорочки з короткими рукавами; у жінок — обернута навколо стегон тканина і накидка на плечі.

У раціоні переважають продукти землеробства (каші, варені і печені ямс, боби тощо).

Вірування пов'язані з магією, культом предків і поклонінням матінці-Землі, для справляння культу якої існували спеціальні жерці (тенгдана).

Розвинутий музичний і усний фольклор.

Джерела, посилання і література ред.

Попов В. А. Дагомба // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 150 (рос.)
Попов В. А. Дагомба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 154 (рос.)
Профайл дагомба на християнському ресурсі www.global12project.com (англ.)
Пиляшевич Ст. (Stanislaw Pilaszewicz), Варшавський університет, Історія Королівства Дагомба за деякими хауса аджамі-манускриптами (англ.)
Benzing B. Die Geschihte und das Herschaftssystem der Dagomba, Meisenheim am Colan, 1971 (нім.)
Manoukian M. Tribes of the nothern territories of the Gold Coast., L., 1951 (англ.)
Rattray R.S. The tribes of the Ashanti hinterland, vv. 1-2, Oxford, 1932 (англ.)
Staniland M. The Lions of Dagbon: Political Change in Northern Ghana. // The American Political Science Review, Vol. 71, No. 3 (Sep., 1977), стор. 1257 (англ.)