Вікіпедія

Дабагян Арег Вагаршакович

науковець
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дабагян.

Арег Вагаршакович Дабагян (28 травня 1920 м. Тифліс — 26 вересня 2005, Харків) — радянський і український вчений у галузі кібернетики, механіки, динаміки машин, прикладної теорії коливань і систем управління, член міжнародної федерації з автоматичного управління і контролю (ІФАК) від СРСР, дійсний член академії технічної кібернетики, заслужений працівник народної освіти України, почесний доктор НТУ «Харківський політехнічний інститут», професор (1963), доктор технічних наук (1962).

Дабагян Арег Вагаршакович
вірм. Արեգ Վաղարշակի Դաբաղյան
Народився 28 травня 1920(1920-05-28)
Тифліс, Грузинська Демократична Республіка
Помер 26 вересня 2005(2005-09-26) (85 років)
Харків, Україна
Країна  Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
 Україна
Діяльність науковець
Alma mater НТУ «ХПІ»
Галузь кібернетика, механіка, Теорія коливань і система керування
Заклад НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь доктор технічних наук

Біографія ред.

Син більшовика, учасника Громадянської війни, партійного діяча Вагаршака Шаміровича Дабагяна (1899—1938). Середню школу закінчив із золотою медаллю. У 1936 р. без вступних іспитів був прийнятий у Московський авіаційний інститут (МАІ)[1]. Займаючись в МАІ, одночасно відвідував лекції в Медичному інституті, а також лекції з математики в Московському університеті.

Після арешту батька в 1938 р., як син «ворога народу», був підрахований з вузу і комсомолу, перебивався випадковими заробітками. Від нервових потрясінь і важких побутових умов у А. В. Дабагяна почався туберкульоз легенів і кілька місяців він пролежав у лікарні.

Після того, як у 1938 році в газеті «Правда» було опубліковано знаменитий «лист товариша Сталіна товаришу Іванову», в якому було сказано, що «син за батька не відповідає», він звернувся з проханням про поновлення на навчання в МАІ, але отримав відмову. А. Дабагяну запропонували вибрати з декількох ВНЗ не в столиці, і він вирішив навчатися у Харківському механіко-машинобудівному інституті (ХММІ)[2]. З вересня 1939 р. А. В. Дабагян — студент автотракторного факультету за спеціальністю «Динаміка і міцність машин» (ДПМ).

Після початку Великої Вітчизняної війни, він разом з усіма однокурсниками в повному складі подав заяву до військкомату з проханням відправити на фронт. Але отримав направлення на навчання в Академію бронетанкових і механізованих військ. Після короткого, напруженого навчання, у вересні 1941 р. курсантам академії видали довідки про закінчення інституту без захисту дипломного проекту. Кращі випускники були спрямовані викладачами в танкові училища. У їх число потрапив і Арег Вагаршакович, який отримав призначення в Київське танкове технічне училище, яке знаходилося тоді на Уралі в місті Кунгур. У лютому 1944 р. був призначений викладачем кафедри танків Академії бронетанкових і механізованих військ.

У 1945 р. переведений на кафедру електротехніки Владивостоцького вищого морехідного училища. Кафедра електротехніки тільки створювалася, на ній не було ні одного викладача, і Арег Вагаршакович був призначений виконуючим обов'язки завідувача. Йому було поставлено завдання: протягом року обладнати кафедру і обов'язково захистити кандидатську дисертацію.

В Академії бронетанкових і механізованих військ А. В. Дабагян займався дослідженнями коливань підвіски танків і опублікував на кафедрі танків дві роботи з грифом «Для службового користування»: «Аналіз роботи танкових амортизаторів, встановлених на танках, які застосовувалися у Вітчизняній війні» та «Ходова система танків (Аналіз танків, які застосовувалися у Вітчизняній війні)».

У 1947 р. у ХММІ захистив кандидатську дисертацію на тему «Електричне моделювання коливань танка при русі по пересіченій місцевості» та запрошений на кафедру теоретичної механіки ХММІ (Харків).

У 1964 р. на інженерно-фізичному факультеті на основі тісної співпраці КБ Електроприладобудування» і ХПІ була відкрита нова спеціальність — «Динаміка польоту та управління рухом ракет і космічних апаратів» та кафедра «Автоматичне управління рухом», якій доручена підготовка фахівців за вказаним напрямом. Завідувачем кафедри став доктор технічних наук, професор А. В. Дабагян[3]. В тому ж році між КБ «Електроприладобудування» і ХПІ укладається договір про цільову підготовку інститутом для КБ інженерів-дослідників за спеціальністю «Динаміка польоту та управління».

В 1972 р. на кафедрі АУР була відкрита нова спеціальність — автоматизовані системи управління виробництвом (АСУВ). У 1977 р. ця спеціальність виділилася в окрему кафедру, завідувачем якої став професор Дабагян. За всіма зазначеними спеціалізаціями були створені оригінальні навчальні плани і пакети програм. Сам Дабагян читав курси «Теорія коливань», «Теорія управління», «Методи експериментальних досліджень», а також оригінальні курси «Проектування країн техніко-економічних систем» та «Інтелект людини та штучний інтелект». Професор Дабагян був членом редакційної колегії та редакційної ради міжнародного журналу «Engineering & automation».

Працював: завідувачем кафедри динаміки машин і управління (1947-1977) та кафедрою АСК (1977-1990), професор (з 1990).

А. В. Дабагян завідував кафедрою до 1990 р., а лекції читав до 1998-го. У 1998 р. в результаті важкої хвороби Арег Вагаршакович втратив ногу, але наукову роботу не залишав до кінця днів. Вже, будучи прикутим до інвалідного крісла, він створив нову теорію хвильових процесів у політико-економічних системах, яку опублікував у монографії.

Наукова діяльність ред.

Вніс великий внесок у дослідження динамічних процесів роторів турбогенераторів. Вивчаючи динамічні процеси, що відбуваються в роторі і лопатковому апараті турбіни, а також в її системі управління, він по-новому глянув на проблеми динаміки і міцності турбомашин. З 1951 р. вчений вів дослідження в галузі електромеханічних коливань роторів гідро - і турбогенераторних установок.

Докторська дисертація на тему «Деякі коливальні процеси в роторах турбо - і гідрогенераторних установок при несиметричних і асинхронних режимах роботи генератора» була захищена у січні 1961 р. Працюючи над нею, А. В. Дабагян відвідував великі заводи Харкова, брав участь в урядових комісіях, аналізував причини аварій на гідравлічних і теплових електростанціях.

Досліджував питання технічної кібернетики і її застосування в різних галузях науки, освіти і виробництва.

Автор 12 монографій, 117 написаних без співавторів статей, їм отримано 10 авторських свідоцтв.

Педагог, серед його учнів 51 кандидат наук, 10 — докторів наук. 24 з його учнів стали викладачами ХПІ, п'ятеро стали завідувачами кафедр.

Вибрані праці ред.

  • Оптимальне проектування машин і складних пристроїв / А. В. Дабагян. — Москва, 1979. — 279 с.
  • Проектування технічних систем / А. В. Дабагян. — М. : Машиностроение. — 1986. — 251,[1] с.
  • Принципи автоматизованого проектування систем машин і технологічних процесів : Навч. посібник / А. В. Дабагян ; Харк. політехн. ін-т ім. В. І. Леніна, 1987. — 65 с.
  • Моделювання процесів розвитку і реконструкції гнучких виробничих систем / А. В. Дабагян, В. В. Кононенко, Харків : Вища шк.; Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1989. — 155 с.
  • Формалізована модель інваріантної частин заробітної плати спеціалістів, які працюють за наймом / А. В. Дабагян. — Київ : ІК, 1990. — 52 с.
  • Шляхи узгодження досягнень науково-технічного прогресу і соціально-економічних проблем в умовах глибокої кризи / А. В. Дабагян. — Х., 1994 (у співавт.)
  • Вдосконалення професійної підготовки та перепідготовки фахівців у сучасних умовах [Текст] / А. В. Дабагян, А. М. Михайліченко. — Х. : [б.в.], 1996. — 296 с.
  • Людина, її свідомість та культура в павутині електронно-цифрових мереж [Текст] / А. В. Дабагян. — Х. : Торсінг, 2003. — 336 с.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Дабагян Арег Вагаршакович http://zhzh.info/publ/9-1-0-7654 [Архівовано 11 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  2. ↑ ЗАЖЕЧЬ ЛУЧИНУ http://www.noravank.am/rus/articles/detail.php?ELEMENT_ID=13431
  3. ↑ Биографические сведения http://users.kpi.kharkov.ua/dav/about.htm [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дабагян_Арег_Вагаршакович&oldid=40777611