Гіяс ад-дін Азам-шах
Гіяс ад-дін Азам-шах (перс. غیاثالدین اعظم شاه, бенг. গিয়াসউদ্দীন আজম শাহ; д/н — 1411) — султан Бенгалії в 1390—1411 роках. Його період відомий як «золота доба» середньовічної бенгальської літератури.
| Гіяс ад-дін Азам-шах | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1411 |
| Поховання | Sonargaond |
| Країна |
 Бенгальський султанат |
| Посада | Султан Бенгаліїd |
| Конфесія | іслам |
| Діти | Сайф ад-дін Гамза-шах |
Життєпис ред.
Походив з династії Ільяс-шахів. Син Сікандар-шаха I. Замолоду звався Азам-хан. 1390 року з невідомих причин повстав проти батька, захопивши важливі міста Сатгаон і Сонаргаон. У вирішальній битві біля Гоалпари завдав поразки Сікандар-шаху I. якого було вбито при втечі, незважаючи на наказ Азама зберегти тому життя. Посів трон, прийнявши ім'я Гіяс ад-дін Азам-шах.
Спочатку завдав поразки Гаджанки, магарджи Камати, який визнав зверхність султаната. Потім змусив підкоритися державу Ахом. До 1400 року було підкорено землі сучасної Бангладеш, штатів Біхар, Орісса.
Продовжив політику батька з розвитку дипломатичні контактів. Було встановлено відносини з мінським імператором Чжу Ді, зміцнено торговельні відносини з султанатами Суматри, Малакки та Яви, встановлено — з державою Джафна, Мальдівським і Аджуранським султанатами, Абісиінією. Зберігав мирні відносини з джаунпурськими султанами на півночі, закріпивши статус-кво в кордонах на 1394 рік. 1410 року відправив кошти Хасану ібн Аджлану, шаріфу Мекки, для спорудження мадрас в Мецці.
Багато зусиль доклав до створення міцної судової системи, демонструючи усіляко дотриманню права й законів (про це складено багато історій та легенд) та розвитку перської та бенгальської культури.
Помер 1411 року. Трон спадкував його син Сайф ад-дін Гамза-шах.
Меценат ред.
Був покровителем вчених і поетів. Листувався з перським поетом Гафізом (іноді у вигляді окремих рядків вірша, який інший повинен був продовжити). Розповідь про початок цього листування міститься в книзі Абульфазла Алламі та Ріяда ас-Салатіна «Аїн Акбарі». Через похилий вік Гафіз відхилив пропозицію султана прибути до Бенгалії.
На замовлення Азам-шах склав твір «Юсуф-Зулеха» бенгальський мусульманський поет Шах Мухаммад Сагір. Поет Кріттібас Оджа переклав «Рамаяну» бенгальською під назвою «Кріттівасі Рамаян».
Джерела ред.
- Ghosh, A. K. (1968). Legends from Indian History. Children's Book Trust. ISBN 81-7011-046-7.
- Richard Maxwell Eaton (1996). The Rise of Islam and the Bengal Frontier, 1204—1760. University of California Press
- Billah, AMMA (2012) The Development of Bengali Literature during Muslim Rule. Journal of South Asian Cultural Studies. Edge Hill University.
- Sen, Sailendra (2013). A Textbook of Medieval Indian History. Primus Books. ISBN 978-9-38060-734-4