Гісарський хребет

гірський хребет

Гісарський хребет — гірський хребет у Середній Азії, у західній частині Паміро-Алайської гірської системиУзбекистані і Таджикистані), вододіл басейнів Зеравшану та Амудар'ї.

Гісарський хребет
Північний схил хребта. Дорога на Анзобський перевал
Північний схил хребта. Дорога на Анзобський перевал
Північний схил хребта. Дорога на Анзобський перевал

38°56′49″ пн. ш. 68°10′22″ сх. д. / 38.9470000000277778° пн. ш. 68.17300000002778404° сх. д. / 38.9470000000277778; 68.17300000002778404Координати: 38°56′49″ пн. ш. 68°10′22″ сх. д. / 38.9470000000277778° пн. ш. 68.17300000002778404° сх. д. / 38.9470000000277778; 68.17300000002778404
Країна Таджикистан, Узбекистан
Регіон Центральна Азія
Система Паміро-Алай
Тип гірський хребет
матеріал граніт
Висота 4643 м
Гісарський хребет. Карта розташування: Таджикистан
Гісарський хребет
Гісарський хребет
Гісарський хребет (Таджикистан)
Мапа

Протяжність Гісарського хребта — близько 200 км. Проходить на південь від Заравшанского хребта і на північ від міста Душанбе через Гісарський район Таджикистану і північну частину Сурхандар'їнської області Узбекистану [1].

Найвищою точкою хребта є гора Хазрет-Султан (узб. Hazrati Sulton choʻqqisi) (колишній Пік ім. XXII з'їзду КПРС) заввишки 4 643 м, розташований на території Узбекистану в прикордонні з Таджикистаном (на північний захід від міста Душанбе). Цей пік є водночас найвищою горою Узбекистану.

Хребет складений переважно з кристалічних порід, сланців та пісковиків, прорваних інтрузіямі гранітів. На нижніх частинах схилів — субтропічні високотравні степи, вище — дереново-злакові степи і деревно-чагарникова рослинність, ще вище — субальпійські луки, нагірні ксерофіти, низькотравні альпійські луки[2].

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Атлас Узбекской ССР, Киргизской ССР, Таджикской ССР, Туркменской ССР.— М.: Гл. управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1988.
  2. БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія, електронне видання [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)