Гіпертрофічна кардіоміопатія

хвороба

Гіпертрофічна кардіоміопатія (англ. Hypertrophic cardiomyopathy) — ураження міокарду, хвороба, за якого відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин. Зустрічається з частотою близько 1:500 осіб. Захворюваність у чоловіків і жінок приблизно рівна. Хворіють люди різного віку[1]

Гіпертрофічна кардіоміопатія
Спеціальність кардіологія
Симптоми серцева недостатність, тахікардія, задишка, набряк, втома, біль і запаморочення
Метод діагностики Hypertrophic cardiomyopathy screeningd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 BC43.1
МКХ-10 I42.1-I42.2
OMIM 192600
DiseasesDB 6373
MedlinePlus 000192
eMedicine med/290
MeSH D002312
CMNS: Hypertrophic cardiomyopathy у Вікісховищі

Етіологія та патогенез ред.

Обструктивна або не обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія характеризується значною гіпертрофією міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка, нормальним або зменшеним об'ємом шлуночка та змінами його форми, а також підвищенням кінцевого діастолічного тиску, потужним некоординованим скороченням міокарда. Етіологія невідома. Вважається, що захворювання є спадковим та передається за аутосомно-домінантним типом. Анатомічним субстратом гіпертрофічної кардіоміопатії є асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки.

Класифікація ред.

Перший тип (найчастіший) — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, що витинається у виносний тракт лівого шлуночка, що веде до звуження шляхів відтоку з нього та утрудненню викиду крові в аорту. Другий тип — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки нижче виносного тракту лівого шлуночка, так звана «серединна обструкція». Можлива й концентрична гіпертрофія міокарда з долученням до процесу вільної стінки лівого шлуночка та верхівки серця. Іншою характерною анатомічною ознакою гіпертрофічної кардіоміопатії є зміна передньої стулки мітрального клапана, яка розташована під кутом до нього, потовщена та впадає у просвіт виносного тракту лівого шлуночка, утворюючи додаткову перешкоду відтоку крові в аорту.

Клінічні прояви ред.

Клінічна картина характеризується наявністю скарг пацієнта на задишку при фізичному навантаженні, біль у ділянці серця, запаморочення, головний біль, швидку втомлюваність. Нерідко виявляються аритмія, порушення провідності.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Cardiomyopathy | National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). www.nhlbi.nih.gov. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 5 березня 2019.