Гімількон Мореплавець

Гімількон, Гімількон Магонід — карфагенський полководець, державний діяч і мореплавець V ст. до н. е., онук Магона Великого, брат Ганнона Мореплавця[2].

Гімількон Мореплавець
Народився 6 століття до н. е.
Помер 5 століття до н. е.[1]
Діяльність мандрівник-дослідник

Відомий насамперед своєю мандрівкою на північний захід Європи, не надто інформативні повідомлення про яку збереглися у Плінія[3] і Авіена. Метою подорожі Гімількона було дослідження атлантичних берегів, встановлення безпосередніх контактів з постачальниками олова (до того в ролі посередників виступали торгівці з Кадіса) та, можливо, пошук місць для заснування нових факторій і колоній Карфагена. Гімількон першим з карфагенян пройшов уздовж берегів Біскайської затоки, знайшов гирло Луари, відвідав острів Уксісама і Естримніди — зазвичай вони ототожнюються з Бретанню, Корнуоллом та сусідніми з ними островами[4].

Попри досягнення земель, багатих на поклади олова, і успішне повернення додому, Гімількону проте не вдалося порушити фактичну монополію Кадіса на торгівлю з мешканцями атлантичного узбережжя. Про певні труднощі свідчать і скарги мореплавця на вітри, водорості і чудовиськ, які нібито заважають мандрам в Атлантиці[5] — хоча цілком можливо, що жахливі подробиці були спеціально додані до публічного звіту, щоб відбити бажання інших (зокрема, й конкурентів карфагенян) повторити мандрівку Гімількона[6].

Примітки ред.

  1. а б Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr.NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
  2. Юстин, XIX, 2, 1
  3. Пліній Старший, Природна історія, II, 169a
  4. Авіен,114-129
  5. Авіен,380-389, 404—415
  6. W.D.Roller, Through the pillars of Herakles: Greco-Roman exploration of the Atlantic, cc.27-28