Націона́льний гімн Брази́лії (порт. Hino Nacional Brasileiro) в першому варіанті був створений 7 квітня 1832 року, проте не був визнаний офіційно до проголошення республіки в 1889 році. Декрет про затвердження гімну був підписаний 29 січня 1890. Сучасний текст гімну був затверджений 6 вересня 1922, напередодні сотої річниці проголошення незалежності Бразилії.

Гімн Бразилії
Hino Nacional Brasileiro
Країна Бразилія Бразилія
Слова Жоакім Озоріо Дуке Естрадаd, 1832
Мелодія Франсіско Маноел да Сілваd
Затверджений 1890
Музичний приклад

Hino Nacional Brasileiro у Вікісховищі

Музика — Франсіско Маноел да Сілва (1795—1865).

Текст — Жоакім Озоріо Дуке Естрада (1879—1927).

Слова ред.

Hino Nacional Brasileiro
(португальською мовою)
Національний гімн Бразилії
(переклад)
Перший куплет

Ouviram do Ipiranga as margens plácidas
De um povo heróico o brado retumbante,
E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos,
Brilhou no céu da Pátria nesse instante.

Se o penhor dessa igualdade
Conseguimos conquistar com braço forte,
Em teu seio, ó Liberdade,
Desafia o nosso peito a própria morte!

Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!

Brasil, um sonho intenso, um raio vívido,
De amor e de esperança à terra desce,
Se em teu formoso céu, risonho e límpido,
A imagem do Cruzeiro resplandece.

Gigante pela própria natureza,
És belo, és forte, impávido colosso,
E o teu futuro espelha essa grandeza.

Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!

Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!

Тихі береги річки Іпіранґа почули
Гучний голос героїчного народу
Та діамантні промені сонця волі
Осяяли небо батьківщини в ту саму мить.

Ми виконали нашу обіцянку
Рівності нашою могутньою зброєю,
В твоїй душі, о воля,
Наші хоробрі груди переборють саму смерть!

О люба,
Батьківщино, перед якою ми схиляємось,
Слава, слава!

Бразиліє, яскравий сон, живий промінь
Любові та надії спускається на землю
На твоїх прекрасних і чистих небесах, що посміхаються
Зображення Південного хреста сяє сліпуче.

Величезна своєю власною природою,
Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос,
А твоє майбутнє відображає твою величність.

Люба земля
Серед тисяч інших
Це ти, Бразиліє,
О люба Батьківщино!

Для синів цієї землі
Ти любляча матір,
Люба Батьківщина,
Бразилія!

Другий куплет

Deitado eternamente em berço esplêndido,
Ao som do mar e à luz do céu profundo,
Fulguras, ó Brasil, florão da América,
Iluminado ao sol do Novo Mundo!

Do que a terra mais garrida
Teus risonhos, lindos campos têm mais flores,
«Nossos bosques têm mais vida»,
«Nossa vida» no teu seio «mais amores».

Ó Pátria amada,
Idolatrada,
Salve! Salve!

Brasil, de amor eterno seja símbolo
O lábaro que ostentas estrelado,
E diga o verde-louro dessa flâmula
 — Paz no futuro e glória no passado.

Mas se ergues da justiça a clava forte,
Verás que um filho teu não foge à luta,
Nem teme, quem te adora, a própria morte.

Terra adorada
Entre outras mil
És tu, Brasil,
Ó Pátria amada!

Dos filhos deste solo
És mãe gentil,
Pátria amada,
Brasil!

Вічно лежачи в розкішній колисці,
Під звуки моря осяяна глибоким небом,
Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки,
Що освітлюється сонцем Нового Світу!

Найпрекрасніша країна,
Твої посміхаючіся, красиві поля мають найбільше квітів,
В нашіх гаях є більше життя,
В нашому житті — більше твоєї любові.

О, люба батьківщина,
Перед якою ми склоняємося,
Слава, Слава!

Бразилія, дозволь твоєму прикрашеному зірками прапору
Стати символом вічної любові,
І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити
Славу в минулому та мир у майбутності.

Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості,
Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви,
Та навіть не бояться самої смерті.

Люба земля
Серед тисяч інших
Ти, Бразилія!
О, люба батьківщина!

Синам цієї землі
Ти любляча матер,
Люба батьківщина,
Бразилія!

Див. також ред.