Гімнура

Гімнура, щуроїжак (Echinosorex) — центральний рід підродини гімнурових, або гімнур (Galericinae) з родини їжакових (Erinaceidae) ряду їжакоподібні (Erinaceiformes).

Включає лише один вид — гімнуру велику (Echinosorex gymnura).

Відрізняється від інших гімнур великими розмірами (довжина тіла до 40 см) та доволі довгим хвостом (до 50% довжини тіла). Колір хутра світлий.

"Гімнури" як загальна назва підродини

Первинно назва гімнура (можливо, правильно позначати в чол. роді — "гімнур"?) з'явилася як власна назва згаданого виду (Echinosorex gymnura). Після опису інших видів "напівїжаків", або "їжачих землерийок" (дослівно з Echinosorex) було з'язовано, що гімнури поширені не тільки в Африці, але у інших субтропічних і тропічних районах Старого Світу. Понад те, було виявлено кілька нових видів, переважно дрібнорозмірних.

Hylomys, або гімнура мала (Hylomys) описана з Китаю (Юннань), Індокитаю, Таїланду, Малаки тощо і представлена принаймні 3-ма видами — короткохвостою (Hylomys suillus) та двома близькими видами — Hylomys parvus та Hylomys megalotis.

Podogymnura. Зоологами описано з Філіппін обидва види окремого роду "філіпінських їжаків" — Podogymnura truei та Podogymnura aureospinula.

Neotetracus. Рід "землерийкових їжаків" — Neotetracus — з одним видом (Neotetracus sinensis) описано з Китаю, Бірми та Північного В'єтнаму. Вирізняється дрібними розмірами тіла (10-15 см) і довгим хвостом (6-6 см). Загалом подібний до гімнури малої, але довгохвостість і наявність уздовж спини довгою чорної смуги є надійною діагностичною ознакою цього виду.