Міклош Гімеш
| Міклош Гімеш | ||||
|---|---|---|---|---|
| угор. Gimes Miklós | ||||
| Народився |
23 грудня 1917 Будапешт, .svg){kind=small} Угорщина | |||
| Помер |
16 червня 1958 (40 років) Будапешт,  Угорщина·повішення | |||
| Поховання | Новий громадський цвинтарd | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина, Угорщина | |||
| Національність | угорець | |||
| Діяльність | журналіст та політик | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Роки активності | 1942–1956 | |||
| Жанр | журналістика | |||
| Партія | Угорська партія трудящих[1] | |||
| Мати | Lilly Hajdud | |||
| Діти | Miklós Gimesd | |||
|
| ||||
 Міклош Гімеш у Вікісховищі | ||||
Міклош Гімеш (угор. Gimes Miklós; 23 грудня 1917 р., Будапешт — 16 червня 1958 р.) — угорський журналіст і політик, що брав активну участь в Угорській революції 1956 року. Він був страчений разом з прем'єр-міністром Угорщини Імре Надем та Міністром оборони Угорської Народної Республіки Палом Малетером в 1958 році за звинуваченням у зраді, але згодом був реабілітований в 1989 році.
Походження ред.
Батьки М. Гімеша були угорськими євреями. В 1919 році вони активно підтримували створення Угорської Радянської Республіки. Його батько помер від черевного тифу у 1944 році в Ляйтмеріці під час Голокосту. Його сестра Йука[2] та мати Лілі Хайду пережили завдяки захисному паспорту, що зробив їм Рауль Валленберг[3].
Участь у комуністичному русі ред.
В 1942 році він активно долучається до угорського комуністичного руху, працюючи журналістом в різних комуністичних газетах.
Однак, в 1955 році він був виключений з Угорської партії трудящих за вимогу реабілітувати Ласло Райка. І лише за наполягання Імре Надя, його членство було відновлено в 1956 році.
В цей час він познайомився з майбутньою дружиною Алісою Хальдою[4].
.JPG)
Участь в революції 1956 року ред.
Під час Угорської революції 1956 року, М.Гімеш брав активну участь в політиці та революційній журналістиці. Він заснував і редагував газету Magyar Szabadság разом з іншими революціонерами. Він брав участь в революції навіть після радянського вторгнення, виступаючи в складі Угорського демократичного руху за незалежність.
5 грудня 1956 року М.Гімеш був заарештований і притягнутий до суду. Після півтора року слідства, він був засуджений Верховним судом Угорщини до смертної кари. Страта була проведена 16 червня 1958 року.
Реабілітація ред.
На початку політичних змін, що відбулися в Угорщині у 1989 році на могилі М.Гімеша та чотирьох інших жертв були перепоховані за участю кількох сотень тисяч осіб. 6 жовтня 1989 року смертний вирок угорським судом було скасовано.
Твори ред.
- Harcolunk a békéért a nemzetközi békemozgalom útja., Budapest: Hungaria Könyvnap, 1950
- Übersetzung: Adam Raffy, Wenn Giordano Bruno ein Tagebuch geführt hätte, Budapest: Litteratura 1956
Примітки ред.
- ↑ Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- ↑ Juca Magos-Gimes (1920-) передача телеканалу SWR [недоступне посилання] (нім.)
- ↑ Lilly Hajdu (1891—1960) в Психоаналітики Угорщини [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Halda Alíz országgyűlési képviselői adatlapja. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
Джерела ред.
- Paul Harmat: Freud, Ferenczi und die ungarische Psychoanalyse Edition Diskord, Tübingen 1988, ISBN 3-89295-530-1. Übersetzung von: Harmat Pál: ISBN 3-926567-04-X