Гільдегард Беренс
Гільдегард Беренс (нім. Hildegard Behrens; 9 лютого 1937 — 18 серпня 2009) — німецька оперна співачка, яку вважали одним з найкращих вагнерівських сопрано.
| Гільдегард Беренс | |
|---|---|
| нім. Hildegard Behrens | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 лютого 1937[1][2][…] |
| Місце народження | Фарель, Фрисландія, Free State of Oldenburgd, Третій Рейх[1] |
| Дата смерті | 18 серпня 2009[4][1][…] (72 роки) |
| Місце смерті | Токіо, Японія[1] |
| Причина смерті | аневризма аорти |
| Поховання | Vareler Friedhofd |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | оперна співачка |
| Освіта | університет Фрайбурга |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Нагороди | |
| web.archive.org/web/20090810105145/http://www.hildegardbehrens.com/hbawards.html | |
 Файли у Вікісховищі | |
Гільдегард Беренс народилася в 1937 році в місті Фарель, вчилася в університеті Фрайбурга, де отримала ступінь юриста, і лише потім серйозно зайнялася музикою. На професійній сцені вона дебютувала в 1971 році в «Весіллі Фігаро» в партії графині, а вже в 1976-му її запросили в Метрополітен-опера, де вона виступала до 1999 року. В середині 1970-х її «відкрив» Герберт фон Караян, у якого вона блистала в заголовній партії в «Соломії» Штрауса на Зальцбурзькому фестивалі.
Коронними партіями Беренс були Брунгільда в «Валькірії», Сента в «Летючому голландці», Ізольда в «Тристані і Ізольді» Вагнера; також вона виступала в операх Моцарта, Пуччіні, Масканьі, Берга.
Померла в Японії у віці 72 років. Похована співачка у Відні.
Беренс була лауреатом численних нагород, включаючи премію Леоні Соннінг, «Греммі», ордени «За заслуги перед ФРН».
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #124614442 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ http://newsticker.sueddeutsche.de/list/id/692244
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 22 серпня 2009 у Wayback Machine.]