Вікіпедія

Гіларі Дафф

американська акторка та співачка

Гі́ларі Е́ргард Дафф (англ. Hilary Erhard Duff; нар. 28 вересня 1987, Х'юстон, США[6]) — американська співачка (поп-рок, денс-поп), акторка (телебачення, кіно, озвучення), письменниця, підприємиця, кінопродюсерка, дизайнерка одягу, прикрас та парфумів, захисниця прав тварин та філантропка.

Гіларі Дафф
Hilary Duff
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 28 вересня 1987(1987-09-28)[1][2][…] (36 років)
Місце народження Г’юстон, Техас, США
Роки активності 1993—понині
Громадянство США США
Професії акторка, телеакторка, кіноакторка, авторка-виконавиця, кінопродюсерка, письменниця-романістка, акторка озвучення, підприємиця, музична продюсерка, модельєрка
Освіта Простір молодих акторівd
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Мова англійська
Жанр Тін-поп
Поп-рок
Денс-поп
Електро-рок
Електропоп
Синті-поп
Лейбл Walt Disney (2001–2004)
Hollywood (2002–2008)
Buena Vista (2003–2005)
Virgin Records (2006)
RCA Records (2014—понині)
Нагороди Нагороди та номінації Гіларі Дафф
Батько Robert Erhard Duffd[4]
Мати Susan Colleen Cobbd[4]
Автограф
HilaryDuff.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дафф.

Акторську кар'єру почала у дитячому віці та швидко стала підлітковим ідолом завдяки головній ролі в телесеріалі каналу Disney Channel «Ліззі Макгвайр» (2001—2004) та театральному фільмі «Кіно про Ліззі Макгвайр» (2003). Після цього Дафф з'явилася у головних ролях у численних кінострічках: «Агент Коді Бенкс» (2003), «Гуртом дешевше» (2003), «Історія Попелюшки» (2004), «Піднеси свій голос» (2004) та «Гуртом дешевше 2» (2005). Після комерційного провалу фільму «Матеріальні дівчата» (2006) Дафф з'являлася у незалежних стрічках: «Корпорація Війна» (2008), «Запасне скло» (2009), «Відповідно до Грети» (2009) та «Вартість крові» (2010). З 2015 Дафф виконує роль Келсі Пітерс у телесеріалі каналу TV Land «Юна», за що отримала дві номінації на People's Choice Awards у 2016 та 2017.

У царині попмузики загальний наклад її альбомів на квітень 2015 досяг 15 мільйонів примірників[7]. Першою роботою Дафф у музичній індустрії став різдвяний альбом «Santa Claus Lane» (2002), випущений лейблом Walt Disney Records. Перший студійний альбом «Metamorphosis» (2003) отримав 3 платинових сертифікації від RIAA, 4 від CRIA та одну від ARIA. Два наступні альбоми, «Hilary Duff» (2004) та «Most Wanted» (2005), також отримали платинові сертифікації. У 2007 році третій студійний альбом — «Dignity» отримав золоту сертифікацію[8]. В 2008 вийшов другий збірник найкращих хітів — «Best of Hilary Duff». Після паузи у музичній кар'єрі, у 2014 Дафф підписала контракт із лейблом RCA Records[9] та у 2015 випустила свій четвертий студійний альбом «Breathe In. Breathe Out.», який дебютував на позиціях у топі 5 на чартах Північної Америки.

На додаток до акторської та музичної діяльності, Дафф у співавторстві із Еліз Аллен випустила свою першу книгу, роман «Еліксир» (2009), який за підрахунками газети New York Times став бестселером в США. Сиквел «Віддана» вийшов у 2011, а у 2013 вийшла фінальна книга з трилогії — «Правда».

Дафф випустила кілька ліній одягу — Stuff by Hilary Duff (2004), Femme for DKNY (2009[10]) та The Muse x Hilary Duff (спільно з GlassesUSA.com), і два ексклюзивні парфуми: With Love… Hilary Duff та Wrapped With Love. За перший рік продажів колекція Stuff by Hilary Duff принесла $5 мільйонів[11]. Разом із матір'ю Сьюзен Коллін Дафф спродюсувала фільм «Матеріальні дівчата»; самостійно спродюсувала стрічку «Відповідно до Грети» (2009)[12]. Гіларі Дафф була об'єктом інтересу для різних медіа. Диснеївські підліткові зірки Майлі Сайрус та Селена Гомес не раз вказували Гіларі Дафф як джерело натхнення у своїх кар'єрних досягненнях[13].

Біографія ред.

 
Гіларі Дафф та Гейлі Дафф, 2008

Народилася 28 вересня 1987 у американському місті Х'юстон штату Техас.[14][15][16] Батько, Роберт Едгард Дафф, завідував міською мережею магазинів самообслуговування, а матір, Сьюзен Коллін (до шлюбу Коб), була домогосподаркою, а пізніше музичною та кінопродюсеркою. Дафф має старшу сестру Гейлі (нар. 1985), акторку, співачку, авторку пісень та модельєрку. Друге ім'я Ергард батьки дали Гіларі на честь прабабусі батька, Мері Ергард (Mary Erhard), напівамериканки-напівнімкені. Бабуся матері, Емі Балег Шлеммер (Amy Beulah Schlemmer), також була німкенею[17]. В інтерв'ю із Calgary Sun Дафф сказала: "Я завжди хотіла бути як моя старша сестра Гейлі. Коли вона вчилася їздити на велосипеді, я теж хотіла вчитися. Якщо вона брала уроки балету, я брала їх також. Я почала займатися співом, тому що вона почала ходити на заняття. Все стало набагато інтенсивнішим, коли для нас обох всі ці речі перетворилися на кар'єру".

Першу половину дитинства сестри з батьками жили в сімейному будинку в Х'юстоні. Ще з дитинства мати заохочувала дочок до акторської діяльності, завдяки чому вони отримали кілька ролей в місцевих театрах.[18] У 1993 році 8-річна Гейлі і 6-річна Гіларі виступали в балеті «Лускунчик» разом із балетом BalletMet у Сан-Антоніо[6]. У 1993 році дівчата з матір'ю переїхали в Каліфорнію, де всерйоз зайнялись пошуком роботи у шоу-бізнесі, а батько залишився в Г'юстоні займатися бізнесом. Кілька років сестри ходили на прослуховування і знімалися у багатьох телевізійних рекламах. Через заняття акторством Дафф отримала домашнє навчання, на яке перейшла із 8 років.[19] У дитинстві сестри також працювали моделями для різних модельних брендів.[20] Погляди матері на заняття шоу-бізнесом Дафф прокоментувала: "Я зі своєю сестрою показали справжній інтерес та відданість акторству, і наша матір сказала щось на кшталт 'Як я можу казати своїм діткам ні?'. Це схоже на ситуацію із дітьми, які займаються спортом. Батьки підтримують їх і штовхають на нові успіхи".[21]

Кар'єра ред.

1998–2000: Рання кар'єра ред.

Дафф починала акторську кар'єру з незначних ролей, таких як некредитована частина в мінісеріалі True Women у 1997[22] та додаткова некредитована роль у комедійній драмі Playing by Heart в 1998. Того ж року вона виконала першу головну роль у кінофільмі Каспер зустрічає Венді (1998) на Harvey Comics.[23][24] У 1999 Дафф з'явилась у другорядній ролі телевізійного фільму Колекціонері душ (1999) та отримала за роль нагороду Young Artist Award за найкраще виконання ролі в телефільмі або пілотній серії (англ. Best Performance in a TV Movie or Pilot)[25].

У березні 2000 вийшла серія медичного телесеріалу Надії Чикаго, в якій Дафф утілила хвору дитину.[18] Після цього вона долучилась до акторської команди пілотної серії комедії каналу NBC Daddio, в якій грала одну із дітей. Побачивши гру Дафф, актор Майкл Чикліс висловився так: «З кінцем першого ж дня роботи з нею стало ясно, що вона має серйозні наміри стати акторкою. Вона легко зіграла свою роль».[18] Проте перед трансляцією серіалу на телебаченні продюсери вилучили Дафф з акторської команди.[18] Дафф, попри підтримку від матері та менеджера, важко прийняла рішення продюсерів і хотіла кинути акторську роботу.

2001–2003: Успіх в акторській кар'єрі та початок музичної ред.

Наступного тижня після вилучення з команди серіалу Daddio Дафф отримала головну роль у телесеріалі каналу Disney Channel Ліззі Макгвайр.[18] Прем'єра першої серії відбулася 12 січня 2001. Ставши телехітом із кількістю переглядів за серію у понад 2,3 мільйонів,[18] Дафф почала здобувати популярність і швидко стала називатися підлітковим ідолом, а її ім'я стало відомим на всю країну.[26] Компанія Disney почала програму маркетингу телесеріалу за допомогою саундтреків, книжок, ляльок, іграшок та відеоігор, котрі базувалися на персонажці Гіларі Дафф. Лише на мерчендайзингу телесеріалу компанія заробила понад $100 мільйонів.[27]

У 2002 році Дафф виконала роль молодої Патриції Аркетт у кінострічці Людська природа (2002).[28] Того ж року Дафф знялася у головній ролі телефільму каналу Disney Channel Кадет Келлі (2002), котрий став найбільш переглянутою програмою каналу за 19 років історії.[18] Між зйомками фільмів Дафф записала свої перші пісні для саундтреків каналу Disney Channel: кавер-версію пісні Брук Маклімонт «I Can't Wait» для телесеріалу Ліззі Макгвайр[29] та «The Tiki Tiki Tiki Room» для альбому «DisneyMania».[29] Після прояву Дафф інтересу у музичній індустрії почалася робота над її дебютним різдвяним альбомом.[29] Платівка «Santa Claus Lane» вийшла у жовтні 2002 через лейбл Walt Disney Records; через рік лейбл Buena Vista випустив перевидання альбому. Перевищуючи продажі у понад 500,000 копій, альбом отримав золоту сертифікацію від американської компанії RIAA.[30][31] Пізніше Дафф підписала контракт із Андре Реке із Hollywood Records для випуску подальших записів.[32] Хоча ранні музичні записи Дафф набули високої популярності на радіо Radio Disney, Реке та Buena Vista Records вбачали концентрацію наступних робіт Дафф на більш дорослій аудиторії.[29]

В 2003 році Дафф отримала співголовну роль у художньому фільмі Агент Коді Бенкс (2003) разом із Френкі Мунізом. Скот Фондас із Variety назвав гру Дафф "чарівною"[33], а касові збори фільму перевищили $58 мільйонів. Того ж року Дафф знялась у головній ролі фільму Кіно про Ліззі Макгвайр (2003),[34][35][36] який перевищив очікування щодо зборів: $42,6 мільйони в США і $55 мільйонів по всьому світу. Для саундтреків фільму Дафф записала пісні «What Dreams Are Made Of»[37] та «Why Not», яка стала дебютним синглом майбутньої співачки. Пісня досягла топу-20 чартів Австралії та Нової Зеландії, стаючи першою піснею Дафф, яка увійшла до чартів поза межами США. Альбом саундтреків «Кіно про Ліззі Макгвайр: Саундтреки» отримав дві платинові сертифікації від RIAA.[38]

Дафф випустила свій повноцінний дебютний студійний альбом «Metamorphosis» у серпні 2003.[39] Платівка отримала змішані оцінки музкритики, але досягла першого місця американського чарту Billboard 200.[40] Альбом продався у понад 5 мільйонів копій по всьому світі і у 3,7 мільйонів копій в США станом на травень 2005.[16][41] Платівка «Metamorphosis» випустила три сингли: «So Yesterday», «Come Clean» та ексклюзивний для Австралії та Нової Зеландії «Little Voice». Пісня «So Yesterday» досягла топу-10 чартів Канади, Британії, Австралії та Нідерландів. В Австралії сингл отримав платину від компанії ARIA. Сингл «Come Clean» набув більшої популярності в США, ніж попередній «So Yesterday», досягши 35 місця чарту Billboard Hot 100.[42][43] Пісня стала тематичною композицією реаліті-телешоу каналу MTV Laguna Beach: The Real Orange County та отримала золоту сертифікацію від RIAA.[44] Із альбомом «Metamorphosis» Дафф отримала багаторазові нагороди та номінації,[45] а із листопада по грудень 2003 проводила турне Metamorphosis Tour.[46] У грудні 2003 в кінотеатри вийшла стрічка Гуртом дешевше (2003), в якій Дафф грала одну із 12 дітей персонажів Стіва Мартіна та Бонні Гант. Кінофільм зібрав $190 мільйонів і лишається найприбутковішим фільмом із Дафф.

2004–2006: Просування у музичній кар'єрі та перехід на художні фільми ред.

 
Дафф під час концерту, 2006

У січні 2004 Дафф із сестрою Гейлі записали кавер-версію пісні «The Siamese Cat Song» для альбому «DisneyMania 2». 24 лютого 2004 була показана остання серія телесеріалу Ліззі Макгвайр, що стало заключним 65-м епізодом Дафф по контракту із Disney. Хоча телесеріал мав гарні перспективи для подальшого розвитку і були плани на зйомки другого кінофільму, Disney не подовжував контракту із Дафф через різницю у баченні її зарплатні.[47] У 2004 Дафф зіграла головну роль у романтичній кінокомедії Історія Попелюшки із Чедом Майклом Мюррей. Хоча фільм мав негативні оцінки від кінокритиків, стрічка мала комерційний успіх із зборами у $70,1 мільйонів по всьому світі.[48][49] Для саундтреків фільму сестри Дафф записали пісню «Our Lips Are Sealed», яка увійшла до альбому саундтреків «Історія Попелюшки: Саундтреки».

У вересні 2004 Дафф випустила свій третій студійний альбом «Hilary Duff». У ньому Дафф була більше залучена у створення пісень, ніж у попередньому альбомі, маючи надії відлучитися від іміджу, який розробила під час роботи над Ліззі Макгвайр.[50] Альбом, створений у поп-рок стилі, отримав прирівнювання до платівок Авріл Лавінь та Ешлі Сімпсон; він досяг 2 місця чарту Billboard 200 та продався у 1,8 мільйонів копій на території США.[51] Платівка випустила два сингли: «Fly та ексклюзивний для Австралії та Нової Зеландії «Someone's Watching over Me».[52]

У 2004 році вийшла музична драма Піднести твій голос із Дафф у головній ролі. Фільм отримав негативні рецензії від кінокритиків та провалився у продажах.[53] Критика в цілому була спрямована не на акторську майстерність, а на вокальну роботу Дафф, яку багато рецензентів розкритикували за додавання цифрового підсилення.[54][55][56][57] За фільми Історія Попелюшки і Піднести твій голос Дафф отримала першу номінацію Razzie у категорії Найгіршої акторки у 2004.[58] Того ж року Дафф запустила свою першу лінію одягу Stuff by Hilary Duff, яку на території США поширювала мережа Target, Kmart in в Австралії, Zellers в Канаді, Edgars Stores в ПАРі.[59] Пізніше Дафф випустила пісню «(I'll Give) Anything but Up!», яку записала спеціально для альбому «Marlo Thomas & Friends: Thanks & Giving All Year Long» (2004).

У серпні 2005 Дафф випустила свою першу музичну збірку «Most Wanted»,[60] яка досягла першого місця американського чарту Billboard 200[61] та канадського чарту Canadian Albums Chart і увійшла у топ-10 чартів Австралії, Нової Зеландії, Італії та Японії. Платівка містить попередні хіти Дафф та чотири нові пісні, три з яких стали синглами альбому: «Wake Up», «Beat of My Heart» та «Supergirl». Платівка «Most Wanted» отримала платинову сертифікацію від RIAA, а сингл «Wake Up» — золоту.[44] Збірка продалася у понад мільйон копій через місяць опісля випуску[62][63] та була підтримана турне Still Most Wanted Tour.

У 2005 році Дафф зіграла роль старшої дочки Джейн Гамільтон у фільмі Ідеальний чоловік разом із Гізер Локлір. Як і попередній фільм, Ідеальний чоловік отримав негативні рецензії критики та провалився у зборах.[64][65] Під кінець 2005 року відбувся випуск кінофільму Гуртом дешевше 2, який зібрав понад $129 мільйонів по світу, але через який Дафф отримала другу номінацію на Razzie у категорії Найгіршої акторки.[66] У 2005 Дафф виграла у категорії Найкращої кіноакторки на церемонії нагородження Nickelodeon Kids' Choice Awards за кінострічку Історія Попелюшки. Також у 2005 Дафф отримала п'ять номінацій на нагороду Teen Choice Awards, з який виграла одну — у категорії Найкраща сцена заливання рум'янцем у кіно.

У 2006 Дафф із сестрою Гейлі випустили сатиричну комедію Матеріальні дівчата, яка провалилася у продажах. Для фільму сестри записали кавер-версію пісні Мадонни «Material Girls», яка увійшла до альбому саундтреків до фільму.[67] Через стрічку Матеріальні дівчата Гіларі і Гейлі отримали номінацію на Razzie у категорії Найгірша акторка[68] та Найгірша пара на екрані.[69] У травні 2006 Дафф випустила ексклюзивну для Італії музичну збірку «4Ever», в яку увійшли ремікси її попередніх пісень. У вересні 2009 Дафф випустила свій перший парфум With Love… Hilary Duff, який поширювався через компанію Елізабет Арден і став найприбутковішим парфумом у універмагах у 2006.[70] Також у 2006 Дафф переслідували двоє людей, які вимагали уваги і погрожувати вбити себе та натякали на загрозу життя Джоелю Меддену, її бойфренду на той час. Ситуація розв'язалася після того, як переслідувачі порушили умови заборонного наказу і були арештовані. Один із переслідувачів був засуджений до тюремного ув'язнення на 117 днів.

2007–2010: «Dignity», новий імідж та телебачення ред.

 
Гіларі Дафф в Канаді на MuchMusic, 23 квітня 2007
 
Гіларі Дафф на фестивалі 2008 Tribeca Film Festival

На початку 2007 року було підтверджено, що батьки Дафф розлучилися через шлюбну зраду батька.[71] Посеред драми в особистому житті Дафф почала працювати над четвертим студійним альбомом. Вона є співавторкою 13 із 14 пісень, працюючи із такими піснярами, як Кара ДіоГуарді.[72] Платівка «Dignity» вийшла у березні 2007 і має відмінне звучання від всіх попередніх робіт Дафф. Музична критика тепло прийняла альбом, хоча деякі скаржилися на "слабкий" вокал Дафф. Тести альбому сконцентровані на розлученні батьків, розірванні стосунків із Джоелем Медденом та переслідуваннях попереднього року. Платівка дебютувала на 3 місце чарту Billboard 200, проте комерційно зазнала поразки у порівнянні із попередніми альбомами Дафф. Альбом «Dignity» випустив три сингли: «Play With Fire», «With Love» та «Stranger». Останні два досягли першого місця американського чарту Billboard Hot Dance Club Play.[73][74] Влітку 2007 почалося турне Dignity Tour. Створення платівки «Dignity» було знято для спеціального телевізійного випуску Hilary Duff: This Is Now.[75] На зйомки пішло шістдесят тижнів; випуск показує як і записи пісень для альбому, так і підготовлення до релізу самого альбому.[76][77]

У 2007 в зв'язку зі зміною іміджу та новим стилем певні ЗМІ стали називати Дафф "секс-символом".[78] Журнали FHM та Maxim почали додавати Дафф до своїх списків Найсексуальніших жінок. Імідж "секс-символа" також підсилала роль Дафф у політичній сатирі Корпорація Війна (2008), в якому вона грає центральноазійську "понадсексуальну" попзірку Йоніку Бейбі. Для саундтреку фільму Дафф записала пісні «Boom Boom Bang Bang» та «I Want to Blow You Up».[79] Кінофільм Корпорація Війна вийшов в обмеженій кількості кінотеатрів на території США та зібрав лише $1,3.[79]

Хоча в планах був реліз розширеного видання альбому «Dignity» у 2008, Дафф згодом підтвердила, що замість цього випустить альбом найбільших хітів, аби задовольнити контракт із Hollywood Records.[80] Платівка «Best of Hilary Duff» вийшла у листопаді 2008 і не отримала жодного маркетингу до дати релізу, хоча це не завадило їй дебютувати на 125 місці чарту Billboard 200.[81] Збірка випустила єдиний сингл «Reach Out»,[82] який став третьою піснею Дафф, що досягла першого місця американського чарту Hot Dance Club Play. У грудні 2008 в інтерв'ю із MTV Дафф повідомила, що почне працювати над новим альбомом, проте платівка так і не пішла у виробництво.[83][84] Того ж року Дафф втратила контроль над своєю лінією одягу Stuff by Hilary Duff і лінія припинила своє існування.[85][86]

У 2009 році вийшла драма Відповідно до Грети, в якій Дафф зіграла головну роль підлітки, яка має суїцидальні нахили. Стрічка отримала змішані оцінки від кінокритики; журнал Variety написав, що їй варто триматися подалі від підліткових фільмів,[87] в той час як Los Angeles Times підтримав Дафф у спробі себе у якості бунтівної підлітки.[88] Пізніше в 2009 вийшла драма Запасне скло, в якій Дафф зіграла головну роль разом із Стівом Куганом. Хоча Дафф відхилила пропозицію ролі в серіалі каналу The CW 90210, аби уникнути проєктів, пов'язаних із підлітковими жанрами, пізніше Дафф підтвердила, що з'явиться у третьому сезоні телесеріалу Пліткарка.[89][90] Дафф зіграла роль Олівії Бурк, яка мала короткочасні романтичні стосунки із персонажем Пенна Беджлі.[91] За цю роль Дафф виграла Teen Choice Award.[92] У 2009 Дафф вступила у співпрацю із DKNY Jeans та створила дизайн своєї другої колекції одягу для жінок її віку під назвою Femme for DKNY, котра надійшла у продаж у США у серпні 2009 та перебувала в обігу обмежений час.[93][94][95][96] В серпні 2009 також було анонсовано, що Дафф зіграє головну роль у телефільмі на базі книги Даніели Бродскі Щоденник працюючої дівчини (англ. Diary of a Working Girl).

2010–2014: Письменництво ред.

 
Дафф підписує свою книгу Еліксир, жовтень 2010

У лютому 2010 на Міжнародному кінофестивалі Санта Барбари відбулася прем'єра драми Вартість крові, в якій Дафф зіграла Рейвен Галфакр — дочку алкогозалежної, яка закохується у внука персонажа Кріса Крістофферсона. Багато рецензентів написало позитивні огляди ролі Дафф у цій стрічці; The Examiner написав, що "найбільшим сюрпризом [у фільмі] мабуть була гра Гіларі Дафф".[97] У лютому 2010 Дафф і Комрі повідомили про своє заручення. У квітні 2010 на каналі ABC Family вийшов телефільм Краса і портфель, в якому Дафф грає оглядачку модного журналу, яка пише про свої зусилля у побаченнях у місті. Прем'єру фільму дивилося 2,4 мільйонів осіб.[98] Незабаром Дафф з'явилася у епізоді другого сезону Спільнота.[99][100] 14 серпня 2010 в Санта Барбарі штату Каліфорнія відбулося весілля Дафф та Комрі. В 2010 Дафф підписала контракт із виданням Simon & Schuster,[101] а в жовтні 2010 вийшла дебютна книга Дафф — «Еліксир», у співавторстві із Еліз Аллен. Книга «Еліксир» стала бестселером за підрахунками продажів за версією газети New York Times.[102]

У вересні 2011 вийшла комедія польських братів Поліш Зберігай спокій, в якій Дафф зіграла з Вайноною Райдер та Марком Полішем.[103][104] У жовтні 2011 вийшов сиквел «Віддана», котрий продовжує історію персонажів із дебюту Дафф «Еліксир».[105] Того ж місяця Дафф повідомила журналу E!, що працює над п'ятим студійним альбомом.[106] У січні 2012 вона повідомила на своєму вебсайті та Twitter, що почала записувати пісні для нової платівки.[107][108] Для створення альбому Дафф працювала із пісняром Алі Тампозі, музикантами Меттом Скваєром та Джейсоном Евіганом, але пісні, які вони створили разом пізніше були відхиленні лейблом і не увійшли до фінального випуску платівки.[109] У 2012 Дафф з'явилася у фільмі Вона мене хоче у другорядній ролі.[110] В серпні 2012 Дафф підписала контракт із 20th Century Fox для розробки ситкому із нею у головній ролі. Згідно із угодою, якщо 30-хвилинний епізод не стане успішним, Дафф отримає роль у іншому шоу. Проте весь план не зміг розвинутися далі.[111][112][113] У вересні 2012 Дафф з'явилася у якості запрошеної судді для реаліті-шоу Project Runway.[114]

В 2013, вперше після вагітності і пологів, Дафф з'явилася у епізоді ситкому каналу Fox Підіймаючи Хоуп.[115] Пізніше з'явилася у фіналі десятого сезону ситкому CBS Два з половиною чоловіки.[116] У квітні 2013 вийшла фінальна книга трилогії Еліксир — «Правда».[117] Також у 2013 Дафф озвучила анімаційний фільм Крила разом із Джошем Демелом та Джессі Маккартні; наступного року також виконала озвучування сиквела.[118] До липня 2013 Дафф закінчила зйомки незалежного фільму Зграя чуваків, який увійшов у пост-продакшн у серпні 2013.[119]

2014–2017: Юна та «Breathe In. Breathe Out.» ред.

 
Лого Дафф в альбомі «Breathe In. Breathe Out.»

15 січня 2014 було анонсовано, що Дафф стала частиною акторської команди пілотної серії комедійної драми Юна. Телесеріал базується на новелі Памели Редмонд Сатран і створений Дерреном Старом для каналу TV Land. Дафф отримала роль Келсі Пітерс — "амбіційної 20-з-чимось дівчини", яка стає подругою головної героїні, яку грає Саттон Фостер.[120] У квітні 2014 було оголошено, що телесеріал був прийнятий продюсерами та отримав 12-епізодну угоду із прем'єрою першої серії восени 2014; пізніше прем'єру було перенесено на березень 2015.[121][122] Шоу стало першою довготривалою роллю Дафф із часів її роботи із Ліззі Макгвайр.[123] Прем'єра першої серії Юної відбулася 31 березня 2015 і отримала позитивні рецензії від критики. У квітні 2015 було укладено угоду на зйомки другого сезону, а 6 січня 2016 — на зйомки третього сезону.[124] Згодом 14 червня 2016 серіал подовжили на четвертий сезон.[125] За роль Келсі Пітерс Дафф отримала номінацію у категорії Найкраща акторка кабельного телебачення на церемонії нагородження People's Choice Awards у 2016 і 2017 роках.

1 травня 2014 Дафф відвідала церемонію нагородження 2014 iHeartRadio Music Awards, де повідомила, що працює із автором пісень Саваном Котечою та британським співаком Едом Шираном.[126] 23 липня 2014 було оголошено, що Дафф підписала контракт із лейблом RCA Records для випуску її п'ятого студійного альбому. 29 липня 2014 Дафф випустила перший сингл від майбутнього альбому «Chasing the Sun» та супроводжувальне музичне відео.[127][128] Сингл зайшов до чарту Billboard Hot 100 на 79 позицію, ставши першою піснею Дафф, яка чартувалася в США із часів синглу «Stranger» в 2007.[129] Музичне відео отримало 14 мільйонів переглядів за перший тиждень опісля офіційного релізу.[130] 12 серпня було випущено другий сингл «All About You», який не потрапив до чарту Billboard Hot 100, але досяг 38 місця чарту Mainstream Top 40. Пісня увійшла в топ-20 чарту Австралії, де також отримала золоту сертифікацію від ARIA. «All About You» став другим сертифікованим у Австралії синглом для Дафф після пісні «So Yesterday» (2003), що відбулося одинадцять років тому. У листопаді 2014 Дафф озвучувала персонажку Льодяної відьми для мультсеріалу Дора-мандрівниця.[131]

6 квітня 2015 Дафф випустила третій сингл своєї нової платівки — «Sparks», котрий досяг 93 місця чарту Billboard Hot 100.[132] П'ятий студійний альбом «Breathe In. Breathe Out.» вийшов у червні 2015 та досяг 5 місця американського чарту Billboard 200, 4 місця австралійського чарту Australian Albums Chart та 5 місця канадського чарту Canadian Albums Chart. Дафф планувала розпочати турне для підтримки альбому на початку 2016,[133] але в лютому 2016 анонсувала, що не зможе вирушити у турне.[134] У червні 2016 Дафф повідомила, що вже почала працювати над наступним альбомом. Вона сказала, що на відмінно від «Breathe In. Breathe Out.» він буде "темнішим та важчим у тонах". Пізніше вона повідомила, що одна із пісень буде називатися «Tied to You», проте подальша доля альбому лишається невідомою.[135]

2018–дотепер: Повернення до дизайну та кіно ред.

У січні 2018 Дафф вперше повернулася до дизайну після випуску лінії Femme for DKNY у серпні 2009. Вона запустила колекцію окулярів разом у співробітництві із GlassesUSA.com під назвою The Muse x Hilary Duff Collection.[136] Того ж місяця було оголошено, що вона почала зйомки незалежного фільму Переслідування Шерон Тейт, в якому Дафф виконує роль Шерон Тейт. Стрічка пов'язана із вбивствами Менсона. Це стало першим фільмом, в якому знімалася Дафф із часів Зграї чуваків у 2013.[137] Кінострічка була прийнята із негативними реакціями Дебри Тейт, сестри Шерон, яка назвала фільм "клейким", "безкласовим" та "експлуататорським", додаючи, що кіно є "нетактовним" у незалежно від того, ким є актори. До початок зйомок фільму Дафф їздила в Данфермлін в Шотландії для зйомок в серії майбутнього сезону документального серіалу Ким ви думаєте ви є?[138]

Підприємницька діяльність ред.

 
Підпис Дафф

У березні 2004 Дафф випустила лінію одягу Stuff by Hilary Duff. У США колекція поширювалася через магазини Target, в Австралії через Kmart і Target, в Канаді через компанію Hudson's Bay Company (одяг продавався в магазинах Zellers, Home Outfitters і The Bay), в Південній Африці через Edgar's[139]. Журнал People повідомив, що в перший рік випуску лінія принесла $5 мільйонів.[11] Первинно колекція включала лише одяг, але з часом була додана декоративна косметика та біжутерія.

Наприкінці 2006 іграшкова компанія Mattel випустила ляльку Barbie Hilary Duff, яку було створено за образом Гіларі Дафф. У вересні 2006 Дафф випустила на ринок свій перший парфум — With Love… Hilary Duff, який в США поширювала компанія Елізабет Арден. Первинно парфуми продавались виключно на території США, але потім ринки збуту розширилися до Канади, Австралії та Японії. With Love… Hilary Duff був найбільш продаваним парфумом в універмагах США за 2006 рік. У 2007 Дафф випустила ще одну лінію парфумів — літній Wrapped With Love, а вже в 2009 на прилавках магазину з'явилась весняна лінія, випущена спеціально до Дня Святого Валентина. Дафф та її собачка Лола знялися в рекламі для комп'ютерної гри The Sims 2: Pets від Electronic Arts, яка вийшла в жовтні 2006.[140] Згодом Організація Захисту Тварин критикувала цю рекламу через те, що тварину представляли у якості моделі.

У серпні 2009 Дафф випустила другу лінію одягу, яку створила для жінок свого віку. Колекція Femme for DKNY була створена як частина DKNY Jeans Донни Каран і була в обігу обмежений час. Одяг відрізнявся від попередньої колекції Дафф, оскільки фокусувався на дорослу категорію молодих жінок. У січні 2018 Дафф запустила колекцію окулярів у співробітництві із GlassesUSA.com під назвою The Muse x Hilary Duff Collection.

Музичний стиль ред.

 
Гіларі Дафф в Канаді на MuchMusic, 23 квітня 2007

У дебютному альбомі Дафф чітко проглядатися елементи поп та поп-рок музики.[141] Відповідно до Дафф, ще з дитинства вона слухала багато рок-музики, що значно вплинуло на її музичну кар'єру.[141] Для свого другого студійного альбому Дафф співпрацювала із записною командою The Matrix, що дало підставу музичним критикам порівнювати її роботи із піснями Авріл Лавінь, Ешлі Сімпсон та Ліндсі Лоан.[142] Рок-музика стала більш явною у третьому альбомі «Hilary Duff» (2004), а в піснях використовувалася сильна концентрація на барабані та гітарних долях.[143] Дафф брала участь у написані декількох пісень для «Hilary Duff», тематика яких включала критицизм, слідування мріям та кохання.[144] Новий матеріал, який з'явився у збірці «Most Wanted» (2005) перевів музичний стиль Дафф до більш поп та денс музики.

Пізніше ці жанри набули основного стилю в її четвертому студійному альбомі «Dignity» (2007). Під час створення платівки основна база для натхення бралася із європоп, хіп-хоп та рок-н-рол музики. Сама Дафф описала нове звучання як "денс", "рок" та "електро".[145] Вона є співавторкою 13 із 14 пісень альбому, а тематика композицій базується на її досвіді із переслідувачами, розривом стосунків із Джоелем Медденом та розлученню її батьків через шлюбну зраду батька. Платівка «Breathe In. Breathe Out.» має більше фольк-напрямку та інді-поп звучання[146] у порівнянні із її попередніми роботами.[147][148] Провідний сингл п'ятого студійного альбому — «All About You» містить банджо[149] та акустичну гітару.[150] Хоча у планах перед створенням альбому було задумано мати більше фольк-напрямку, в результаті платівка вийшла у вигляді комбінації EDM та фольк-попу.[151] Таким чином Дафф консолідована у якості денс-поп співачки.[152]

Публічний імідж ред.

 
Дафф із сенаторами США, липень 2004

Після прем'єри телесеріалу Ліззі Макгвайр Дафф здобула значну кількість уваги від ЗМІ та популярність серед підліткової аудиторії. Згодом шоу стало телехітом, що призвело до повномасштабного мерчендайзингу, котрий включав ляльки, відеоігри, м'які іграшки, книги із Ліззі Макгвайр та навіть Іграшку щасливої страви від McDonald's.[153] Успіх кінофільму Кіно про Ліззі Макгвайр показав, що успіх Дафф на телебаченні можна перевести і на екрани кінотеатрів.[154] Після успіху, який Дафф отримала завдяки Ліззі Макгвайр Річард Хафф із New York Daily News назва її "версією Аннетт Фунічелло 2002 року", але вказав, що персонажка із Ліззі Макгвайр стала як і благословенням, так і тягарем для молодої акторки. У 2003 Хафф прокоментував, що публічний імідж Дафф "прив'язаний" до персонажки Ліззі Макгвайр.[18][155] У 2005 Кейті Лонг із Центру розуміння батьків/юнацтва написала працю по аналізу Дафф і її придатності у якості ідола для підлітків. Вона написала, що Дафф "не є Брітні Спірс чи Крістіною Агілерою... поки що", посилаючись на знаменитостей, які використовують сексуальну привабливість для продажів альбомів, але залишаються "кимось, на якого юні дівчата можуть бути подібними і з ким відчувають схожість". Проте в той час як Дафф залишалася "позитивним прикладом", який "має близькі стосунки" із своєю родиною, письменниця також визнала дорослішання Дафф, яке призведе і до дорослішання її зовнішності та іміджу.[156]

Дафф приписують відродження успіху лейблу Hollywood Records після випуску її платівки «Metamorphosis» (2003).[154] Діловий журнал San Fernando Valley Business Journal написав, що "альбом дав Hollywood Records потрібний поштовх" після зниження продажів CD, які відбувалися за минулі два роки і змусили лейбл знизити свої витрати та змінити свою роботу. Аналітик із Hilliard Lyons Джеффрі Томісон посилався на «Metamorphosis» у якості прикладу можливостей Disney розробити "чудову синергію між їхнім кабельним телебаченням, фільмом та музичним сегментом".[154] Перехід Дафф із диснеївської зірки до успішної співачки став формулою, яку Hollywood Records намагався прикласти до таких своїх наступних зірок, як Майлі Сайрус, Селени Гомес, Демі Ловато, Джессі Маккартні та багато інших.[157] Такі виконавці як Майлі Сайрус,[158] Селена Гомес,[159] Демі Ловато,[160] Аріана Ґранде[161] та Кеке Палмер[162] називали Гіларі Дафф джерелом натхнення у своїх власних кар'єрних досягненнях.

Пісня Дафф «Come Clean» (2003) стала тематичною композицією реаліті-телешоу каналу MTV Laguna Beach: The Real Orange County, що допомогло у промоушені синглу на території США. Її пісня «Sweet Sixteen» (2003) була використана у якості тематичної композиції реаліті-телешоу каналу MTV із такою ж назвою.[163] Квитки на безліч концертів для турне Most Wanted Tour, котрий проводився для підтримки альбому «Hilary Duff» продавалися за лічені хвилини.[164] Успіх Дафф у музичній індустрії зазначився продажами її альбомів у понад 14 мільйонів станом на 2014 рік.[9]

Перехід Дафф від підліткової зірки до дорослої акторки схвалювався кінокритиками,[165] хоча у порівнянні із таким же переходом знаменитостей її віку, Дафф була менш успішною.[166][167] У 2007 році поява Дафф на обкладинці журналу Maxim призвело до заяви, що вона "перейшла від королеви підлітків до нового секс-символу".[168] Після цього журнал Maxim помістив Дафф на 23 місце свого щорічного списку 100 гарячих жінок. З тих часів Дафф щорічно залишається у цьому списку, а журнал FHM щорічно додає її у свій список 100 найсексуальніших жінок (пікової позиції Дафф досягла у 2008 на 8 місці). Інформативне агентство The Associated Press написало, що раптова провокативність є проявом "чіткого руху [Дафф], який має залишити минуле Ліззі Макгвайр позаду неї", і що її більш провокативний імідж допоможе синглам Дафф досягни більшого успіху на популярних радіостанціях: "Зрештою, природа, час і генетика можуть допомогти Дафф таким чином, яким компанія Disney, незважаючи на всю її могутність, не зможе".[168] В той же час Young Hollywood написав, що незважаючи на "факт, що вона таки подорослішала", Дафф "все-таки змогла залишитися милою людиною".[169]

Після народження сина Дафф критикували за вигляд її тіла після вагітності.[170] У 2013 Дафф повідомила, що витратила рік, аби позбутися ваги після пологів і що з часу народження сина вона скинула близько 22,5 кілограмів.[171] Вона прокоментувала, що змінила свою дієту та найняла персонального тренера з боксу, що стало одним із причин втрати її ваги на додаток до пілоксингу і крутильного велосипеда.[172] Повільний, але здоровий метод Дафф скидання післяпологової ваги схвалили експерти зі здоров'я, він став натхненням для акторки Тіа Маурі, яка назвала Дафф своїм ідолом у процесі здорового позбавлення післяпологової ваги.[173] Дафф неодноразово виступала проти фотографування папараці дітей.[174] У 2014 на своїй сторінці в Twitter вона висловила свою злість на двох папараці, які фотографувала її сина без її згоди. Вона написала: "Я вирішила відпустити їх із суворим попередженням. Наступного разу я не буду такою доброю. #NoKidsPolicy".[175] Гештеґ посилається на законопроєкт, який просунули акторки Голлі Беррі та Дженніфер Гарнер, який забороняє папараці фотографувати дітей знаменитостей.[176]

Філантропія і активізм ред.

 
Чотирьохрічна Сара Негретте і Гіларі Дафф під час тижня National Military Families Week, 10 червня 2005

Протягом років Дафф займалася різною філантропічною діяльністю.[177] У 2005 вона пожертвувала $250,000 на допомогу жертвам Урагану Катріна на додаток до пожертвування понад 2,5 мільйонів одиниць харчових продуктів жертвам Урагану Катріна на півдні США. У серпні 2006 Дафф поїхала до Нового Орлеану, аби допомагати поширювати їжу в початкових школах разом із організацією USA Harvest.[178][179]

Дафф допомагала різним молодіжним благодійним організаціям. Вона була членом комісії фонду Audrey Hepburn Child Benefit Fund і консультанткою-знаменитістю організації Kids with a Cause.[180] У жовтні 2008 Дафф брала участь у громадській службі організації Ad Council Think Before You Speak Campaign і GLSEN, яка виступила із оголошенням задля запобігання використання юнацтвом анти-ЛГБТ лексики, наприклад фрази "That's So Gay".[181] У липні 2009 Дафф стала Послом юності для дітей колумбійської столиці Богота, і провела в Боготі п'ять днів, роздаючи рюкзаки з найнеобхіднішими речами дітям без батьків чи з батьками із складним фінансовим становищем.[182]

Дафф є наполегливою захисницею тварин і на запитання, ким би вона була, якщо би не стала знаменитістю, відповіла: "Коли я була маленькою, я завжди хотіла бути ветеринаркою, але коли зрозуміла, що навіть у клініках тварини все рівно помирають, то переконалася, що це не зможе стати моєю професією. Точно щось із дітьми чи тваринами, або щось схоже на це".[183]

У 2012, через кілька місяців після народження сина Дафф брала активну участь у кампанії Johnson's Baby Cares, що включала такі активності, як посилання комплектів по піклуванню за новонародженими чи листівок із словами підтримки молодим матерям США у якості мотиваційного руху. Кампанія також збирала кошти для дітей і бідних сімей разом із організацією Save The Children.[184]

У листопаді 2013 перед початком сезону різдвяних покупок Дафф залучилася до команди Duracell в Канаді, яка проводила кампанію для дітей в лікарнях. Кампанія Powering Holiday Smiles пожертвувала 20,000 батарейок канадським лікарням, аби допомогти в обслуговуванні медичних обладнань по підтриманню життя, а також тисячі іграшок для ігрових кімнат та ігор, які діти із їх сім'ями зможуть використовувати під час святкового сезону у 2013 і в подальшому. Кампанія заохочувала канадійців купувати батарейки Duracell Quantum AA-16, оскільки один долар із кожної проданої пачки надходитиме організації Children's Miracle Network. Кампанія розпочалася 22 листопада і закінчилася 27 грудня 2013. Для підтримки кампанії Дафф відвідала Лікарню хворих дітей в Торонто із новими іграшками від Hasbro у якості подарунків. Вона також розповідала про кампанію на радіо-шоу Breakfast Television Toronto та у численних інтерв'ю із журналами.[185]

Дафф також брала участь у різних онлайнових благодійних кампаніях, включаючи партнерство із Claritin,[186] та збирала кошти для допомоги жертвам потопу Ханалей в 2018 через продажі колекції окулярів The Muse x Hilary Duff Collection.[187] У 2017 Дафф стала однією із знаменитостей, які брали участь у телемарафоні 2017 для жертв потопу в Х'юстоні,[188] а також написала есе про руйнівні наслідки урагану, котрі залишилася в її рідному місті. Есе було опубліковане на офіційному сайті Marie Claire.[189]

У 2022 році у зв'язку із вторгненням Росії висловила підтримку Україні.[190]

Особисте життя ред.

 
Майк Комрі — чоловік Дафф із 2010 по 2016

У 2001 Дафф почала зустрічатися зі співаком Аароном Картером, підлітковою зіркою США.[191] Він з'явився в одному епізоді із Дафф в телесеріалі Ліззі Макгвайр. За трирічними стосунками слідкували ЗМІ, особливо після повідомлень про любовний трикутник між Дафф, Картером та американською акторкою Ліндсі Лоан.

У липні 2004 16-річна Дафф почала зустрічатися із 25-річним вокалістом гурту Good Charlotte Джоелем Медденом.[192] Після довгих таблоїдних спекуляцій у червні 2005 року матір Дафф, Сюзан, офіційно повідомила про їх відносини в інтерв'ю із журналом Seventeen.[193] Того ж місяця Дафф почала відкрито зустрічатися з ним на публіці. В листопаді 2006 повідомила, що порвала стосунки.

У листопаді 2006 Гіларі Дафф почав переслідувати 18-річний російський іммігрант, який називався Максом, та його 50-річний співмешканець Девід Джозеф Кляйн. Дафф подала на них обох заборонний наказ,[194] за яким вони не мали права наближатися чи мати будь-які контакти з нею. Макс погрожував, що він "вб'є себе", аби привернути її увагу, та "усунути ворогів", котрі стоять у нього на шляху, включаючи хлопця Дафф — Джоеля Меддена. Пізніше Макса, якого ідентифікували як Максима Маяковского, заарештували і засудили до тюремного ув'язнення на 117 днів і 5 років випробування.[195]

На початку 2007 батьки Дафф розлучилися після 22 років подружнього життя. Дафф повідомила, що батько зраджував матері. Свої почуття вона приховувала від всіх, навіть сестри Гейлі, виливала у творчості, включаючи дві пісні із платівки «Dignity» — «Stranger» і «Gypsy Woman».

У 2007 Дафф почала зустрічатися із гравцем НХЛ Майком Комрі і часто відвідувала ігри за його участю. На 20-річчя Дафф Майк подарував їй авто Mercedes-Benz.[196]. У лютому 2010 Дафф повідомила про заручини.[197][198] Весілля відбулося 14 серпня 2010 в Санта-Барбарі штату Каліфорнія.[199] 20 березня 2012 року народила сина — Лука Круз Комрі.[200][201] 10 січня 2014 пара повідомила, що мирно розійшлася та продовжують вдвох ростити сина.[202][203] В лютому 2015 Дафф подала на розлучення з Комрі, посилаючись на непримиренні відмінності і вимагаючи первинної фізичної та спільної юридичної опіки над сином.[204] Процес закінчився в лютому 2016.[205]

У лютому 2017 року в інтерв'ю із журналом Cosmopolitan Дафф розповіла, що мала короткочасні романтичні стосунки зі своїм колишнім тренером Джейсоном Волшем.[206] Пара мирно розійшлася у листопаді 2016.

У січні 2017 Дафф почала зустрічатися із співаком Меттью Кома. 8 червня 2018 в Instagram повідомила, що чекає на другу дитину.[207] Оголошення про вагітність Дафф відбулося через одну добу опісля народження другої дитини, також дочки, її старшої сестри Гейлі Дафф. 25 жовтня 2018 Дафф народила дочку, Бенкс Вайолет Беар.[208] 24 березня 2021 народила другу доньку Мей Джеймс Беар. Обох дочок Дафф народила під час домашніх пологів.

Фільмографія ред.

Докладніше: Фільмографія Гіларі Дафф

Знизу представлені найзначніші роботи із Гіларі Дафф. Для повного списку дивіться статтю про фільмографію Гіларі Дафф.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1998 ф Каспер зустрічає Венді Casper Meets Wendy Венді
2001—2003 с Ліззі Макгвайр Lizzie McGuire Ліззі Макгвайр
2002 ф Кадет Келлі Cadet Kelly Келлі Соллінс
2003 ф Агент Коді Бенкс Agent Cody Banks Наталі Коннорс
2003 ф Кіно про Ліззі Макгвайр The Lizzie McGuire Movie Ліззі Макгвайр / Ізабелла Паріссі
2003 ф Гуртом дешевше Cheaper by the Dozen Лорейн Бейкер
2004 ф Історія Попелюшки A Cinderella Story Саманта «Сем» Монтгомері
2004 ф Піднести твій голос Raise Your Voice Террі Флетчер
2004 ф У пошуках Санти In Search of Santa Кристал
2005 ф Ідеальний чоловік The Perfect Man Голлі Гамільтон
2005 ф Гуртом дешевше 2 Cheaper by the Dozen 2 Лорейн Бейкер
2006 ф Матеріальні дівчата Material Girls Тензі Маршетта
2008 ф Корпорація Війна War, Inc. Йоніка
2009 ф Зберігай спокій Stay Cool Шаста Оніл
2009 ф Запасне скло Safety Glass Люсі
2009 ф Відповідно до Грети Greta Грета
2009 с Пліткарка Gossip Girl Олівія Бурк
2010 ф Краса і портфель Beauty & the Briefcase Лейн Деніелс
2011 ф Вартість крові Bloodworth Рейвен Лі Холфейкр
2015—2021 с Юна Younger Келсі Пітерс

Дискографія ред.

Докладніше: Дискографія Гіларі Дафф

Студійні альбоми:

Компіляційні альбоми:

Різдвяні альбоми:

Концертні альбоми:

Міні-альбоми:

Бібліографія ред.

Нагороди та номінації ред.

Докладніше: Нагороди та номінації Гіларі Дафф
Рік Нагорода Категорія Результат
2000 Young Artist Award Найкраще виконання у фільмі чи пілотній серії — другорядна роль молодої акторки (за фільм The Soul Collector)
Best Performance in a TV Movie or Pilot — Supporting Young Actress The Soul Collector 		Виграла
2003 Nickelodeon Kids' Choice Awards Улюблена жіноча телевізійна зірка (Ліззі Макгвайр)
Favorite Female TV Star (Ліззі Макгвайр) 		Номінована
2004 DVD Awards
Franchise's Performance Award 		Виграла
2004 World Music Awards Найкраща нова акторка світового рівня
World's Best New Female Artist 		Виграла
2005 Teen Choice Awards Вибраний фільм із сценами збентеження
Choice Movie Blush Scene (Історія Попелюшки) 		Виграла
2007 TRL Awards (Італія) Перша Леді
First Lady 		Виграла
2007 Teen Choice Awards Вибрана пісня про кохання — «With Love»
Choice Love Song — «With Love» 		Виграла
2007 Kids Choice Awards (Італія) Найкращий міжнародний виступ
Best International Act 		Виграла
2007 Razzie Award Найгірша акторка (разом з Гейлі Дафф) (Матеріальні Дівчата)
Worst Actress (разом з Гейлі Дафф) (Матеріальні Дівчата) 		Номінована
2009 Poptastic Award Вічний кумир
All-Time Idol 		Виграла
2009 TRL Awards (Італія) Перша Леді
First Lady 		Виграла

Світлини ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гіларі Дафф
  •  
    Дафф на MuchMusic Video Awards, [[2007
  •  
    Дафф на фестивалі eTalk Star! Schmooze, 2007
  •  
    Дафф під час концерту, 2007
  •  
    Дафф нра фестивалі 2008 Tribeca Film Festival
  •  
    Дафф із візажистом Боббі Браун, 2009
  •  
    Дафф, яка підписує свою книгу «Еліксир», жовтень 2010

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130398403 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ NooSFere — 1999.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  5. ↑ https://people.com/parents/all-about-hilary-duff-kids/
  6. ↑ а б Hilary Duff Biography. HilaryDuff.com. Архів оригіналу за 21 березня 2008. Процитовано 9 листопада 2007.
  7. ↑ Hilary Duff Releases New Single “Sparks” Today. rcarecords.com. 07 April, 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  8. ↑ RIAA Database search. RIAA.com. 8 січня 2008. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 31 серпня 2009.
  9. ↑ а б Trakin, Roy (23 липня 2014). Hilary Duff Signs to RCA Records. Billboard. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2010. Процитовано 20 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ а б Hilary Duff Biography. People.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 червня 2015.
  12. ↑ Material Girls Official website. Архів оригіналу за 13 січня 2008. Процитовано 30 грудня 2007.
  13. ↑ Журнал Seventeen, ред. (23 липня 2015). Selena Gomez Fangirling Over Hilary Duff is Every "Lizzie McGuire" Fan. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  14. ↑ Krulik, Nancy (2003). Hilary Duff: A Not-So-Typical Teen. Simon & Schuster. с. 73. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 8 серпня 2015.
  15. ↑ Israel, Elaine (2007). Hilary Duff. Gareth Stevens. с. 10. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 8 серпня 2015.
  16. ↑ а б Hilary Duff Biography. People. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 листопада 2007.
  17. ↑ Material Girls Official website. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 30 грудня 2007.
  18. ↑ а б в г д е ж и Huff, Richard (2 грудня 2002). Hilary Duff makes the most of TV fame. New York Daily News. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 16 січня 2008.
  19. ↑ Klappholz, Adam (24 квітня 2009). Was Hilary Duff Too Cool for High School?. Vanity Fair. Архів оригіналу за 14 червня 2011. Процитовано 2 вересня 2010.
  20. ↑ Macatee, Rebecca (8 листопада 2013). Hilary Duff Tweets Childhood Beauty Queen Picture: "There Are So Many Things Wrong With This". E!. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 березня 2015.
  21. ↑ HILARY DUFF SAD SHE MISSED OUT ON A NORMAL CHILDHOOD. TheHotHits.com. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 2 березня 2015.
  22. ↑ True Women. The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 3 травня 2013.
  23. ↑ Rabin, Nathan (23 квітня 2002). Casper meets Wendy. The A.V. Club. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 23 листопада 2007.
  24. ↑ Scheib, Richard. Casper meets Wendy Review. Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 23 листопада 2007.
  25. ↑ 21st Annual Awards. Young Artist Awards. Архів оригіналу за 19 липня 2012. Процитовано 30 грудня 2007.
  26. ↑ Phares, Heather. Hilary Duff biography on Yahoo! Music. Yahoo! Music. Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 24 листопада 2007.
  27. ↑ 'Disney's 'Tween Machine: How the Disney Channel became must-see TV--and the company's unlikely cash cow.' [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.] Fortune, September 29, 2003, accessed April 19, 2009
  28. ↑ Hilary Duff Music News & Info Billboard.com. Billboard. Процитовано 25 липня 2007.
  29. ↑ а б в г Rosen, Craig. "Hilary Duff: A Performer's Metamorphosis" [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]. Billboard. January 26, 2004.
  30. ↑ Santa Claus Lane Album charts position. Allmusic.com. Процитовано 19 лютого 2010.
  31. ↑ 2003 Ends With a Bang!. RIAA.com. 18 грудня 2003. Архів оригіналу за 12 лютого 2008. Процитовано 31 січня 2008.
  32. ↑ "Hilary Duff comes clean." [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] News Times January 21, 2005.
  33. ↑ Foundas, Scott (2 березня 2003). Variety Reviews — Agent Cody Banks — Film Reviews — New U.S. Release — Review by Scott Foundas. Variety. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 12 червня 2012.
  34. ↑ Levine, David. The Lizzie McGuire Movie movie guide, DVD Release — Filmcritic.com. Filmcritic.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 23 листопада 2007.
  35. ↑ McCarthy, Todd (1 травня 2003). Variety Reviews — The Lizzie McGuire Movie — Film Reviews — New U.S. Release — Review by Todd McCarthy. Variety. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 23 листопада 2007.
  36. ↑ Smith, Neil (4 жовтня 2003). BBC — Films — review — The Lizzie McGuire Movie. BBC. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 23 листопада 2007.
  37. ↑ The Lizzie McGuire Movie: Various Artists: Music. Amazon.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 2 листопада 2011.
  38. ↑ Gold & Platinum Certification – August 2003. Canadian Recording Industry Association. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 21 серпня 2010.
  39. ↑ Amazon.com: Hilary Duff: Metamorphosis: Music. amazon.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  40. ↑ Martens, Todd. "Duff Debut Tops Album Chart" [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Billboard. September 10, 2003.
  41. ↑ Disney Stars on the Rise. Billboard. Процитовано 27 січня 2011.
  42. ↑ ARIA Charts – Accreditations – 2004 Singles. Aria.com.au. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 24 листопада 2010.
  43. ↑ Music Square chart positions for "So Yesterday". Musicsquare.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 2 березня 2008.
  44. ↑ а б Hilary Duff: Gold and Platinum Certifications. Recording Industry Association of America. 21 квітня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 квітня 2013.
  45. ↑ Internet Archive Wayback Machine. Web.archive.org. 19 травня 2006. Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 5 серпня 2011.
  46. ↑ Material Girls. SeattlePi.com. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 30 липня 2007.
  47. ↑ Silverman, Stephen M. (27 травня 2003). 'Lizzie McGuire' Star Divorces Disney. People. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 25 червня 2012.
  48. ↑ A Cinderella Story (2004) - Box Office Mojo. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 13 березня 2010.
  49. ↑ Chauncey, Sarah. A Cinderella Story (2004). Reel.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2007. Процитовано 25 листопада 2007.
  50. ↑ Dover community news. Dover Community news. 31 грудня 2004. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 24 листопада 2007.
  51. ↑ Harris, Chris (20 травня 2005). Hilary Duff Lines Up 32 Summer Dates. MTV. Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 31 січня 2008.
  52. ↑ Hilary Duff - Someone's Watching Over Me. Musicsquare.net. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 30 липня 2007.
  53. ↑ Bell, Josh (7 жовтня 2004). Las Vegas Weekly. Las Vegas weekly. Архів оригіналу за 24 липня 2009. Процитовано 24 листопада 2007.
  54. ↑ Cohn, Angel. Raise your voice Review. TV Guide. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20 січня 2008.
  55. ↑ Cordova, Randy (8 жовтня 2004). Raise Your Voice. The Arizona Republic. Процитовано 23 червня 2005.
  56. ↑ Hanke, Ken (13 жовтня 2004). Movie Review: Raise Your Voice. Mountain Xpress. Архів оригіналу за 22 листопада 2007. Процитовано 23 червня 2005.
  57. ↑ Ringel Gillespie, Eleanor. Access Atlanta: Raise Your Voice review. Cox news service. Access Atlanta. Архів оригіналу за 19 лютого 2006. Процитовано 23 червня 2005.
  58. ↑ Rashbaum, Alyssa (25 січня 2005). Britney Spears And Hilary Duff Got Acting Nominations? Oh, Right, For That ... MTV. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
  59. ↑ IMG World-Hilary Duff. IMG World modelling agency. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
  60. ↑ Hilary Duff Bio on iTunes. iTunes.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 20 лютого 2010.
  61. ↑ Margo Whitmire (24 серпня 2005). Duff Is 'Most Wanted' On Billboard Album Chart. Billboard. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2008.
  62. ↑ Most Wanted certified platinum. Архів оригіналу за 19 жовтня 2015. Процитовано 3 січня 2012.
  63. ↑ Hilary Duff Is 'Most Wanted' in US. Accessallareas.net. Архів оригіналу за 30 вересня 2009. Процитовано 20 лютого 2010.
  64. ↑ The Perfect Man (2005). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 24 липня 2007.
  65. ↑ Sean O'Connell. The Perfect Man movie review. Contactmusic.com. Архів оригіналу за 18 грудня 2007. Процитовано 16 січня 2008.
  66. ↑ Razzie nominations deride remakes. BBC News. 30 січня 2006. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 29 червня 2012.
  67. ↑ Mike Bell (10 січня 2006). Jam ! Music: Interview with Hilary Duff. JAM ! Music. Архів оригіналу за 29 жовтня 2006. Процитовано 10 травня 2006.
  68. ↑ Christy Lemire. Material Girls: Critics' Reviews. MSN movies. Архів оригіналу за грудня 1, 2007. Процитовано 24 листопада 2007.
  69. ↑ Serpe, Gina (22 січня 2007). Stone, Wayans Bros. Get Razzed. E!. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 29 червня 2012.
  70. ↑ Wrapped With Love. Hilaryduff.com. 15 січня 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  71. ↑ Hilary Duff: The teenage star who has it all. Mail Online. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 14 червня 2018.
  72. ↑ Saroyan, Strawberry (1 липня 2007). The outsider. The Telegraph. London. Архів оригіналу за 30 листопада 2007. Процитовано 17 лютого 2008.
  73. ↑ RIAA Database search. RIAA.com. 8 січня 2008. Архів оригіналу за 26 червня 2007.
  74. ↑ Hilary Duff returns With Love and Dignity!. Access All Areas. 26 лютого 2007. Архів оригіналу за 27 грудня 2007. Процитовано 14 січня 2008.
  75. ↑ MTV & Hilary Duff Celebrate New Album, Dignity, with the Premiere of... - re> NEW YORK, March 15 /PRNewswire/. Prnewswire.com. 14 березня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 квітня 2013.
  76. ↑ Hilary Duff Returns to TV | TV Envy. Television.gearlive.com. 30 квітня 2007. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 2 квітня 2013.
  77. ↑ MTV In-Studio Event features The Hills Girls and Hilary Duff — Monsters and Critics. Smallscreen.monstersandcritics.com. 28 березня 2007. Архів оригіналу за 24 грудня 2007. Процитовано 2 квітня 2013.
  78. ↑ Newman, Melinda (18 липня 2007). Hit Disney Acts Find No Love at Top 40. The Washington Post. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 27 листопада 2015.
  79. ↑ а б War, Inc. (2008). Box Office Mojo. 7 серпня 2008. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
  80. ↑ Off the Cuff with Hilary Duff — AOL Music Canada. AOL. 24 березня 2009. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 26 липня 2010.
  81. ↑ Karen Bliss. Off the Cuff with Hilary Duff. AOL Music, Canada. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 23 листопада 2007.
  82. ↑ Hilary Duff Talks New LP, Depeche Mode Backstage At 'Total Finale Live'. MTV. 16 листопада 2008. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2013.
  83. ↑ Tormo, Jennifer (23 липня 2008). Hilary Duff to begin recording new album. Celebrity News Service. All Headline News. Архів оригіналу за 30 липня 2008. Процитовано 24 липня 2008.
  84. ↑ Hilary Talks new LP at event. MTV. Архів оригіналу за 8 березня 2009. Процитовано 26 травня 2009.
  85. ↑ Jimenez, Daniel. Hilary Duff: The Right Stuff. Young Money. Архів оригіналу за 30 липня 2007. Процитовано 25 липня 2007.
  86. ↑ Hilary Duff Discontinues Clothing Line And Starts New Venture. Fashion Rules!. Архів оригіналу за січня 19, 2016. Процитовано 28 березня 2012.
  87. ↑ Variety Reviews — According to Greta — Film Reviews — New U.S. Release — Review by Andrew Barker. Variety.
  88. ↑ Hilary Duff's brat is tamed in 'According to Greta'. Los Angeles Times. 11 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 червня 2018.
  89. ↑ Kristin Dos Santos (28 квітня 2008). Hilary Duff not bound for 90210?. E! Online — Watch with Kristin. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 13 грудня 2009.
  90. ↑ Hilary Duff Biography. Yahoo! Movies. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 13 грудня 2009.
  91. ↑ Michael Ausiello (1 липня 2009). Hilary Duff joins Gossip Girls. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  92. ↑ Teen Choice awards 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2011. Процитовано 14 січня 2011.
  93. ↑ Hilary Duff Joins Forces With DKNY. Celebrity Clothing Line. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 17 лютого 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  94. ↑ Stylewatch (18 вересня 2009). Hilary Duff Takes her Femme for DKNY Jeans Line on a "Chase". People. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 20 квітня 2017.
  95. ↑ Hilary Duff and DKNY Jeans Launch Femme for DKNY Jeans. PRNewswire. 5 лютого 2009. Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 5 лютого 2009.
  96. ↑ Tracey Lomrantz (5 лютого 2009). Hilary Duff For DKNY Jeans: Would You Wear It?. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 5 лютого 2009.
  97. ↑ Linden, Sheri (19 травня 2011). Review: 'Bloodworth'. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 14 червня 2018.
  98. ↑ Original Series Drive ABC Family to All-Time June Highs in Prime in Total Viewers — Ratings | TVbytheNumbers. Tvbythenumbers.zap2it.com. 29 червня 2010. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 26 жовтня 2012.
  99. ↑ Hilary Duff is a mean girl on 'Community'. Marquee.blogs.cnn.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  100. ↑ 'Community' Exclusive: Hilary Duff to headline 'Mean Girls' homage. EW.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  101. ↑ Hilary Duff to write a YA series. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
  102. ↑ Duff inks deal for young adult book series. UPI. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 20 травня 2010.
  103. ↑ Hotz, Amy (24 квітня 2009). Hilary Duff among actors filming 'Provinces' in Pender County. StarNewsOnline.com. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 квітня 2010.
  104. ↑ Kit, Borys (24 червня 2008). Hilary Duff joins 'Cool' school. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 27 червня 2008. Процитовано 25 червня 2008.
  105. ↑ Books : Devoted : Online Retailers. Books.simonandschuster.com. Архів оригіналу за жовтень 23, 2012. Процитовано 26 липня 2011.
  106. ↑ Malkin, Marc (20 жовтня 2011). Pregnant Hilary Duff Reveals Post-Baby Plans!. E!. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 27 листопада 2011.
  107. ↑ Yeaaaaa baby!just got back fro... Hilary Duff. 9 січня 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 28 березня 2012.
  108. ↑ Another great studio day! Its ... Hilary Duff. 11 січня 2012. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 28 березня 2012.
  109. ↑ Hilary Duff Is Making Music Again, And I Predict It'll Be Her Best Work Yet. Buzzworthy. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 8 грудня 2014.
  110. ↑ Lodderhose, Diana (25 жовтня 2010). Hilary Duff joins 'She Wants Me'. Variety. Архів оригіналу за 28 жовтня 2010. Процитовано 14 червня 2018.
  111. ↑ Lambert, Evan (14 серпня 2012). Hilary Duff Tweets Son Luca's Latest Milestone: Teething. People. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2012.
  112. ↑ Ross, Robyn (14 серпня 2012). Hilary Duff Signs TV Deal with 20th Century Fox. TV Guide. TVGuide.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 серпня 2012.
  113. ↑ Busis, Hillary (14 серпня 2012). Nostalgia alert! Hilary Duff plots a return to TV. Entertainment Weekly. Popwatch.EW.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 серпня 2012.
  114. ↑ Hot Mama Hilary Duff Critiques Adorable Kid Fashions on Project Runway. Us Weekly. 27 вересня 2012. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  115. ↑ Casting Scoop: Hilary Duff Guest Stars on Raising Hope as Jimmy's Ex-Girlfriend. E! Online. 23 січня 2013. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 жовтня 2014.
  116. ↑ Hilary Duff to Guest Star on Two and a Half Men Season Finale. TV Fanatic. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 13 жовтня 2014.
  117. ↑ True. Simon & Schuster. April 2013. Архів оригіналу за 15 лютого 2014. Процитовано 25 травня 2013.
  118. ↑ YouTube. Youtube.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  119. ↑ Ellin, Simone (15 серпня 2013). Major Dude. Jewish Times. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 22 вересня 2013.
  120. ↑ [1]
  121. ↑ Younger | Official Website. TV Land. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 4 жовтня 2014.
  122. ↑ TV Land Releases Extended Scene from New Comedy 'Younger' Featuring Sutton Foster and Hilary Duff (PDF) (Пресреліз). TV Land. 4 грудня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
  123. ↑ Hilary Duff comedy Younger gets TV Land series order. Digital Spy. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  124. ↑ Holloway, Daniel (6 січня 2016). 'Younger' Renewed for Season 3 by TV Land. TheWrap. The Wrap News Inc. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  125. ↑ Nakamura, Reid (14 червня 2016). 'Younger' Gets Early Season 4 Renewal at TV Land. TheWrap. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016.
  126. ↑ Ed Sheeran Has A Song For Hilary Duff: Hallelujah! - MTV. MTV News. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  127. ↑ Trakin, Ray (23 липня 2014). Hilary Duff Signs to RCA Records. The Hollywood Reporter. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  128. ↑ Trakin, Ray (23 липня 2014). Hilary Duff Signs to RCA Records. Billboard. Prometheus Global Media. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.
  129. ↑ Billboard Hot 100. Billboard. 8 вересня 2012. Процитовано 13 вересня 2012.
  130. ↑ Alter The Press!: Hilary Duff Announces New Single "All About You". Alterthepress.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  131. ↑ TV News Desk. Hilary Duff to Guest on DORA THE EXPLORER Primetime Special, 11/25. Broadwayworld.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
  132. ↑ Vain, Madison (6 квітня 2015). Hilary Duff releases synthy new single 'Sparks'. Entertainment Weekly. Time Inc. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  133. ↑ Kaufman, Amy (16 червня 2015). After years away, Hilary Duff chooses the spotlight with a new show, new album. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
  134. ↑ How do we balance it all? Hilary Duff answers the question we all ask ourselves. Facebook. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016.
  135. ↑ Fisher, Kendall (23 червня 2016). Hilary Duff's Secrets to Party Planning, Fitness & Dating This Summer. E!. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 17 січня 2017.
  136. ↑ Frey, Kaitlyn (23 січня 2018). Hilary Duff Designed Her Own Glasses Collection and Named the Styles After Inspiring Women. People. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  137. ↑ Farley, Rebecca (24 січня 2018). Hilary Duff's Next Role Is Very, Very Far From Lizzie McGuire. Refinery29. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  138. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  139. ↑ [2] [Архівовано 12 лютого 2007 у Wayback Machine.]
  140. ↑ Hilary Duff to appear in EA's The Sims 2 Pets. The Sims 2 Online. 5 жовтня 2006. Архів оригіналу за 3 листопада 2006. Процитовано 5 жовтня 2006.
  141. ↑ а б Menze, Jill (23 серпня 2013). Oral History: The Making of Hilary Duff's 'Metamorphosis'. Архів оригіналу за 24 серпня 2013. Процитовано 24 серпня 2013.
  142. ↑ Internet Archive Wayback Machine. 15 жовтня 2007. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 5 серпня 2011.
  143. ↑ Murray, Rebecca. "Hilary Duff Talks About 'Raise Your Voice'" [Архівовано 2006-12-21 у Wayback Machine.]. About.com. Retrieved October 27, 2006.
  144. ↑ Moss, Corey and Downey, Ryan J. "Hilary Duff Works It With New LP, More Movies, Little Rest" [Архівовано 2009-01-15 у Wayback Machine.]. MTV News. March 15, 2004. Retrieved October 27, 2006.
  145. ↑ 2007. "At Home with Hilary Duff" featurette on Dignity deluxe edition DVD. Hollywood Records.
  146. ↑ Is Hilary Duff's New Song 'Sparks' Her Comeback Jam?. MTV News. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  147. ↑ Feeney, Nolan (12 серпня 2014). Hilary Duff's Comeback Gets Cooking With 'All About You'. Time. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
  148. ↑ Harris, Kristin (12 серпня 2014). Hilary Duff "All About You" - Seventeen. Seventeen. Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
  149. ↑ Menyes, Carolyn (12 серпня 2014). Review:Hilary Duff New Single 'All About You' is Full of Hooks, Banjo and Sweetly Sexy Lyrics. Music Times. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
  150. ↑ McGahan, Michelle. Listen to Hilary Duff's New Single 'Chasing the Sun'!. PopCrush. Townsquare Media. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  151. ↑ Rob Copsey (18 червня 2015). Hilary Duff interview: "Starting all over again is terrifying". Official Charts. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
  152. ↑ Breathe In. Breathe Out. - Hilary Duff - Songs, Reviews, Credits, Awards. AllMusic. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 21 червня 2015.
  153. ↑ Yahoo!Movies. Архів оригіналу за 13 липня 2012. Процитовано 11 грудня 2007.
  154. ↑ а б в Martinez, Carlos. "Hollywood Records turns up volume amid downturn." [Архівовано 10 лютого 2012 у Wayback Machine.]. San Fernando Valley Business Journal. September 29, 2003.
  155. ↑ Huff, Richard (29 квітня 2003). For Hilary Duff, 'Lizzie' Is A Blessing & A Burden — New York Daily News. Articles.nydailynews.com. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 15 червня 2012.
  156. ↑ Cultural Analysis: Hilary Duff. Cpyu.org. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 15 червня 2012.
  157. ↑ Chmielewski, Dawn C. "A Cinderella story for Disney Music Group". Los Angeles Times. July 9, 2007.
  158. ↑ Shawn Adler. 'Hannah Montana' Star Miley Cyrus Raves About Hilary Duff, Lays Out Five-Year Plan 'Hopefully, I can just keep singing and acting and just doing what I love and living the dream,' actress/singer says. MTV. Архів оригіналу за 1 жовтня 2011. Процитовано 31 січня 2008.
  159. ↑ Goodman, Jessica (22 липня 2013). Hilary Duff Was The Perfect Teenager. The Huffington Post. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  160. ↑ Three memorable moments from Demi Lovato's Dallas concert. Pop Culture Blog. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  161. ↑ Ariana Grande Flips Out Over Meeting Hilary Duff At The iHeartRadio Festival. Disney Dreaming. Архів оригіналу за травень 4, 2014. Процитовано 4 травня 2014.
  162. ↑ Keke Palmer Loves Watching Hilary Duff's Disney Channel Show "Lizzie McGuire". Disney Dreaming. Архів оригіналу за вересень 5, 2014. Процитовано 15 вересня 2013.
  163. ↑ The 18 Greatest Hilary Duff Songs. BuzzFeed Community. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  164. ↑ Stevenson, Jane. "Duff to sing for George W. Bush" [Архівовано 9 липня 2012 у Archive.is]. Toronto Sun. January 13, 2005. Retrieved October 27, 2006.
  165. ↑ Hilary Duff Was The Perfect Teenager. The Huffington Post. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
  166. ↑ Johnny Galecki - Former Child Stars That Didn't Go Crazy - Teen Newz. teennewz.com. Архів оригіналу за 9 березня 2015.
  167. ↑ Disney Channel Stars Who Turned Out Normal and Healthy. Crushable. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 14 червня 2018.
  168. ↑ а б Newman, Melinda. Hit Disney Acts Find No Love at Top 40. The Washington Post. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 14 червня 2018.
  169. ↑ Hilary Duff: Moving Beyond Lizzie McGuire & The Child Star Curse. Young Hollywood. 26 серпня 2011. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2012.
  170. ↑ Hilary Duff hits back at critics of her post-baby bikini body. Daily Mail. 2 липня 2012. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 27 вересня 2014.
  171. ↑ Clark, Cindy (16 травня 2013). Hilary Duff: 'It took a year to lose the baby weight'. USA Today. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 27 вересня 2014.
  172. ↑ Hilary Duff Pre Baby Body. Life and Style. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 16 листопада 2016.
  173. ↑ Tia Mowry on Post Baby Weight Loss. Us Weekly. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
  174. ↑ Puente, Maria (24 березня 2014). Celebrities push back against the paparazzi. USA Today. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  175. ↑ Hilary Duff on Twitter: "I chose to let them off with a stern warning,next time I will not be so nice. #NoKidsPolicy". Twitter. Архів оригіналу за 5 серпня 2015. Процитовано 13 жовтня 2014.
  176. ↑ Johns, Nikara (25 лютого 2014). People, Just Jared Announce 'No Kids' Policies on Paparazzi Photos. Variety. Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
  177. ↑ Hilary Duff turns from tunes to toys to help visually impaired children. 14 січня 2005. Архів оригіналу за 3 грудня 2005. Процитовано 10 травня 2006.
  178. ↑ Hilary Duff Donates $250,000 To Katrina's Victims. Softpedia.com. Архів оригіналу за 27 червня 2006. Процитовано 10 травня 2006.
  179. ↑ Hilary Duff Visits Hurricane Victims on First Anniversary of Storm. Modern Guitars Magazine. 22 серпня 2006. Архів оригіналу за 17 листопада 2006. Процитовано 16 вересня 2006.
  180. ↑ Hilary Duff biography. About.com. 20 серпня 2003. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2008.
  181. ↑ Elliott, Stuart (7 жовтня 2008). A push to curb use of ugly phrases. The New York Times. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 11 жовтня 2008.
  182. ↑ Duff made youth ambassador in Colombia. DigitalSpy.com. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 14 червня 2018.
  183. ↑ PETA2 // Out There // On Our Radar. Peta2.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2005. Процитовано 17 лютого 2010.
  184. ↑ Hilary Duff: "I Love Being A Mom". Celebrity Baby Scoop. Архів оригіналу за травня 26, 2013. Процитовано 8 травня 2013.
  185. ↑ Hilary Duff Power Smiles. Businesswire. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 3 грудня 2013.
  186. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 14 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  187. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  188. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  189. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  190. ↑ «Дивитись новини нестерпно». Хіларі Дафф підтримала Україну та гнівно висловилася про Путіна. life.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  191. ↑ Aaron Carter — Carter Reveals All About Hilary And Lindsay Love Triangle — Contactmusic News. ContactMusic.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 15 червня 2012.
  192. ↑ Hilary Duff Moviefone. AOL.com. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 25 листопада 2007.
  193. ↑ How Hilary Found 'The Perfect Man' !!. Extra TV. Warner Bros. 16 червня 2005. Архів оригіналу за 13 серпня 2006. Процитовано 10 травня 2006.
  194. ↑ WENN. Duff Seeks Restraining Order Against Russian 'Stalker'. Contactmusic.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 14 червня 2018.
  195. ↑ Kilkelly, Daniel (20 січня 2007). Hilary Duff stalker to serve jail time. Digital Spy. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
  196. ↑ Mike Fleeman (21 вересня 2007). Hilary Duff's Boyfriend Gives Her a Mercedes for Her Birthday. People magazine. Архів оригіналу за 11 жовтня 2007. Процитовано 10 жовтня 2007.
  197. ↑ Catherine Donaldson-Evans (19 лютого 2010). Hilary Duff Engaged to Hockey Player Beau. People magazine. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 19 лютого 2010.
  198. ↑ Hilary Duff is Engaged. Toronto Sun. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 19 лютого 2010.
  199. ↑ Gena Oppenheim (14 серпня 2010). OK! Exclusive: Hilary Duff & Mike Comrie Tie the Knot. OK!. Архів оригіналу за 16 серпня 2010. Процитовано 14 серпня 2010.
  200. ↑ Welcome to the World Luca Cruz Comrie. Hilary Duff. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 28 березня 2012.
  201. ↑ "Hilary Duff and Mike Comrie Welcome a Son" [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]. CBS News March 22, 2012.
  202. ↑ Malec, Brett. Hilary Duff Splits From Husband Mike Comrie: Duo Amicably "Remain Best Friends". E!. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  203. ↑ Macatee, Rebecca (10 вересня 2014). Hilary Duff and Mike Comrie Have "Uncoupled," But There's a "Chance" of Getting Back Together. E!. NBCUniversal. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  204. ↑ Finn, Natalie (20 лютого 2015). Hilary Duff Files for Divorce From Mike Comrie a Year After Separation: Report. E!. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
  205. ↑ Judge finalizes Hilary Duff's divorce from Mike Comrie. CTV News. 3 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  206. ↑ Hilary Duff Says Ex Jason Walsh Was Her First ‘Serious’ Relationship Post-Divorce. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  207. ↑ Hilary Duff's son Luca was 'surprised' to hear of pregnancy but is 'warming up' to having a sister. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 14 червня 2018.
  208. ↑ Karen Mizoguchi; Jen Juneau (29 жовтня 2018). Hilary Duff and Matthew Koma Welcome Daughter Banks Violet: She's 'Absolute Magic'. People. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 29 жовтня 2018.

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гіларі_Дафф&oldid=42327541