Гідроксид кальцію
Гідрокси́д ка́льцію Са(ОН)2, гашене вапно (рос. известь гашеная; англ. slaked lime; нім. gelöschter Kalk, Lóschkalk) — біла дрібнокристалічна речовина.
Загальний опис ред.
Будівельне вапно. Готують змішуванням негашеного вапна з водою (гідратоване водою вапно негашене). При нагріванні розкладається з утворенням оксиду кальцію і води:
![{\displaystyle {\ce {Ca(OH)_2 ->[{t}] CaO + H_2O}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/12c0ed559079cbe05f120224df5d0400fb6285e5)
У воді розчиняється важко: при 20 °C лише 0,165 г, а при 100 °C — 0,077 г на 100 г води. Насичений розчин гідроксиду кальцію називають вапняною водою, а суспензію Са(ОН)2 у воді — вапняним молоком.
Гідроксид кальцію належить до лугів. Розчинений у воді Са(ОН)2 майже повністю дисоціює на катіони кальцію і аніони гідроксиду:
При пропусканні у вапняну воду вуглекислого газу розчин стає каламутним внаслідок утворення нерозчинного карбонату кальцію, а при надлишку СО2 розчин знову стає прозорим в результаті перетворення нормального карбонату в розчинний гідрокарбонат кальцію:
Аналогічна реакція проходить з сірчистим газом SO2 .
Застосування ред.
Гашене вапно використовують в будівництві. Гашене вапно змішують з 3—4 частинами піску і додають таку кількість води, щоб утворилася кашоподібна маса. Цю масу називають вапняним розчином і вживають для зв'язування цегли при будуванні цегляних стін і як штукатурку. До вапняного розчину, що йде для зв'язування цегли і зовнішньої штукатурки, інколи додають цемент, а до внутрішньої штукатурки — гіпс.
Зв'язуючі властивості гашеного вапна ґрунтуються на тому, що Са(ОН)2 поступово кристалізується і, реагуючи з вуглекислим газом повітря, перетворюється на карбонат кальцію:
Внаслідок цього весь вапняний розчин перетворюється в тверду каменеподібну масу.
Колись для гашення вапна виривали спеціальні ями, що називалися творилами[1] чи глицарнями[2]. Палицю, якою мішали вапно, звали глицарем[3].
Див. також ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гідроксид кальцію |
Примітки ред.
- ↑ Творило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Глицарня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Глицарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.
Посилання ред.
- КАЛЬЦІЮ ГІДРОКСИД [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |