Густав фон Альвенслебен

Густав фон Альвенслебен
Gustav von Alvensleben
Народження	30 вересня 1803; Айхенбарлебен, Королівство Пруссія
Смерть	30 червня 1881 (77 років); Гернроде, Німецька імперія
Країна	Королівство Пруссія
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	Піхота
Роки служби	1821 – 1872
Звання	Генерал від інфантерії (Німеччина)
Командування	IV Corpsd
Війни / битви	Французько-прусська війна
Рід	of Alvenslebend
	Густав фон Альвенслебен у Вікісховищі

Густав фон Альвенслебен (нім. Gustav von Alvensleben; 30 вересня 1803, Айхенбарлебен, Королівство Пруссія — 30 червня 1881, Гернроде, Німецька імперія) — прусський і німецький воєначальник, генерал від інфантерії (1870). Брат генерала Константина фон Альвенслебена.

Біографія ред.

Народився у дворянській родині, син підполковника прусської армії. Два його брати Вернер і Константин також стали військовими і дослужилися до звання генерала.

У 1821 році закінчив Берлінський кадетський корпус, після чого у званні підпоручика служив в Александрівському лейб-гвардійському полку. Із 1847 року служив у Великому Генеральному штабі. Учасник придушення революції 1848—1849 років у Німеччині — у званні майора був начальником штабу корпусу прусської армії який придушував революцію у Бадені^[1]. Із 1850 року — начальник штабу 8-го армійського корпусу. Із 1858 року — генерал-майор. Із 1861 року — генерал-ад'ютант прусського короля Вільгельма I. У 1863 році як представник Пруссії їздив до Санкт-Петербурга для обговорення з російським урядом спільних заходів з придушення Польського повстання і уклав з російським урядом спеціальну конвенцію^[2]. Із 1865 року — генерал-лейтенант.

Під час австро-прусської війни 1866 року служив у королівській ставці. Із 1868 року — генерал від інфантерії^[3]. Під час французько-прусської війни 1870—1871 років — командир 4-го армійського корпусу, учасник битви при Седані та облоги Парижа.

Із 1872 року — у відставці.

Нагороди ред.

Орден Святої Анни 3-го і 1-го ступеня (Російська імперія)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія)
Орден Церінгенського лева, командорський хрест 1-го класу з мечами (1849)
Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест (1849)
Орден Червоного орла
- 4-го класу з мечами (1849)
- 3-го класу з мечами на кільці
- 2-го класу з дубовим листям і мечами на кільці
- 1-го класу з дубовим листям і мечами на кільці
- великий хрест з дубовим листям і мечами на кільці (18 липня 1871)
Королівський угорський орден Святого Стефана, командорський хрест (Австро-Угорщина; 1859)
Орден дому Саксен-Ернестіне
- командорський хрест 1-го класу (січень 1961)
- великий хрест
Королівський орден дому Гогенцоллернів
- лицарський хрест
- командорський хрест із зіркою і мечами
  - хрест (1861)
  - зірка (22 березня 1863)
  - мечі (1866)
Орден Святого Михаїла
- командорський хрест
- великий хрест (1864)
Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (18 листопада 1864)
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (Австро-Угорщина; 1864)
Орден «За заслуги» Баварської корони (1865)
Почесний хрест за кампанію 1866
Орден Альберта (Саксонія), великий хрест (1867)
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Військовий орден Святого Генріха, командорський хрест 1-го класу (1870)
Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (18 жовтня 1870)
Орден Святого Георгія 4-го ступеня (Російська імперія; 27 грудня 1870)
Pour le Mérite (16 червня 1871)
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Орден Нідерландського лева, лицарський хрест
Орден Дубового вінця (Люксембург)
- великий офіцерський хрест
- великий хрест
Авіський орден, великий хрест (Португальське королівство)
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Генріха Лева, великий хрест
Орден Почесного легіону, великий офіцерський хрест (Франція)
Орден Білого Орла (Російська імперія)
Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
Орден Святого Володимира 2-го ступеня (Російська імперія)
Орден дому Ліппе 1-го класу
Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія)
Почесний хрест (Шварцбург) 1-го класу

Примітки ред.

↑ Biographie, Deutsche. Alvensleben, Gustav von - Deutsche Biographie. www.deutsche-biographie.de (нім.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
↑ Hellmuth Scheidt: Konvention Alvensleben und Interventionspolitik der Mächte in der polnischen Frage 1863. Dissertation, 1937.
↑ Bernhard von Poten: Alvensleben, Gustav von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 45, Duncker & Humblot, Leipzig 1900, S. 758 f.

Література ред.

Bernhard von Poten: Alvensleben, Gustav von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 45, Duncker & Humblot, Leipzig 1900, S. 758 f.
Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 7, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. [1939], DNB 367632829, S. 169—172, Nr. 2216.
Hellmuth Scheidt: Konvention Alvensleben und Interventionspolitik der Mächte in der polnischen Frage 1863. Dissertation, 1937.
ru:s:Альвенслебены, фон // [Алжирские экспедиции — Аракчеев, граф, Алексей Андреевич]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911. — С. 355—356. — (Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.] ; 1911—1915, т. 2).
Allgemeine Deutsche Biographie, herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 45 (1900), S. 758—759
Meyers Großes Konversationslexikon. Ein Nachschlagewerk des allgemeinen Wissens. Sechste, gänzlich neubearbeitete und vermehrte Auflage. Leipzig und Wien 1905—1909, S. 402

[1] Biographie, Deutsche. Alvensleben, Gustav von - Deutsche Biographie. www.deutsche-biographie.de (нім.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.

[2] Hellmuth Scheidt: Konvention Alvensleben und Interventionspolitik der Mächte in der polnischen Frage 1863. Dissertation, 1937.

[3] Bernhard von Poten: Alvensleben, Gustav von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 45, Duncker & Humblot, Leipzig 1900, S. 758 f.

[1]

[2]

[3]