Густав Ландауер

Густав Ландауер (нім. Gustav Landauer; нар. 7 квітня 1870(18700407) 7 квітня 1870, Карлсруе — пом. 2 травня 1919 , Мюнхен) — німецький філософ і письменник, анархо-індивідуаліст, соціаліст. Автор релігійно-містичної концепції революції, в якій народжується нова людина. Згідно Ландауеру, соціалізм може бути здійснено не в результаті класової боротьби, а силою прикладу піонерів-одинаків, що створюють в рамках старого суспільства нові форми колективного життя. Також здобув популярність дослідженнями і перекладами Шекспіра на німецьку мову. Опублікував безліч найважливіших джерел з історії Великої французької революції.

Густав Ландауер
нім. Gustav Landauer
Народження	7 квітня 1870(1870-04-07) Карлсруе
Смерть	2 травня 1919(1919-05-02) (49 років) Мюнхен вогнепальне поранення
Поховання	Neuer israelitischer Friedhof Münchend
Громадянство	Німеччина
Національність	євреї
Проживання	Hermsdorfd
Знання мов	німецька, англійська, російська і французька
Діяльність	політик, перекладач, письменник, журналіст, редактор, книгар, видавець, драматург, театральний критик, редактор
Alma mater	Bismarck-Gymnasium Karlsruhed, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, HU Berlin і Страсбурзький університет
Зазнав впливу	Йоганн Вольфганг фон Гете, Толстой Лев Миколайович, Фрідріх Ніцше, Йоганн Ґотліб Фіхте, П'єр Жозеф Прудон, Бакунін Михайло Олександрович, Кропоткін Петро Олексійович і Бенедикт Спіноза
Визначний твір	Skepticism and mysticismd, Revolution, For socialismd, Preacher of Deathd, Friedrich Hölderlin in seinen Gedichtend, Arnold Himmelheberd і Shakespeare
У шлюбі з	Hedwig Lachmannd
Діти	Brigitte Landauerd, Charlotte Landauerd і Gudula Landauerd
Густав Ландауер у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

З сім'ї комерсанта. Вивчав філософію і германістику в університетах Гейдельберга і Берліна. У студентські роки під впливом концепцій Прудона та Кропоткіна захопився ідеями анархізму. Редагував незалежний журнал анархо-соціалістичного спрямування «Соціаліст».

Двічі (в 1893 році — за обвинуваченням у підбурюванні до заколоту в його першому романі «Проповідник смерті», і в 1899 році — за анархістську діяльність) піддавався тюремному ув'язненню. У червні 1914 року разом зі своїм другом Мартином Бубером бере участь у групі лівих інтелектуалів, які намагалися створити міжнародну асоціацію для запобігання війні.

У 1919 році на запрошення Курта Айснера обійняв посаду міністра народної освіти в революційному уряді Баварії, перебуваючи на якій, встиг прийняти єдину постанову про заборону уроків історії в школах Баварії. Незабаром вийшов з нього через незгоду з тактикою комуністів.

Після придушення повстання заарештований і забитий до смерті.

Онук — кінорежисер Майк Ніколс.

Твори

• «Анархізм — Соціалізм» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1895)
• «Анархізм в Німеччині» [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (1895)
• «Анархічні думки про анархизме» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1901)
• Жовтий камінь. Казка [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (1910)
• «Жозеф Дежак» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1900)
• «До історії слова Анархія» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1909)
• «Дещо про мораль» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1893)
• «Про шлюб» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1910)
• «Про дурниці і про вибори» [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] (1912)
• «Поліцейські і вбивці» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1910)
• «Послання з Титаніка» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (1912)
• «Припинення війни допомогою народного самоврядування» [Архівовано 6 серпня 2009 у Wayback Machine.] (1911)
• «Соціалістичний почин» [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (1909)

Посилання

• Густав Ландауэр, революціонер духу [Архівовано 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Ландаузр [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• в бібліотеці vive-liberta