Грінченко Микола Вікторович
Мико́ла Ві́кторович Грі́́нченко (2 березня 1983 — 13 квітня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Грінченко Микола Вікторович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
2 березня 1983 Данилівка | |
| Смерть |
13 квітня 2015 (32 роки) Піски | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєвий шлях ред.
Народився в родині колгоспників, закінчив 11 класів Вишнівської ЗОШ. У Дніпропетровську вивчився на слюсаря, працював на будівництві.
У часі війни — кулеметник 7-ї роти 93-ї окремої механізованої бригади.
Загинув 13 квітня 2015-го у селищі Піски Ясинуватського району під час мінометного обстрілу ротного опорного пункту. Боєць ДУК, що тоді ж зазнав поранення, розповів, що 13 квітня їх позицію у селищі Піски обстріляли з танка, снаряд влучив у будівлю, де перебували бійці 93-ї бригади та ДУК-ПС, Микола Грінченко загинув, троє бійців зазнали поранень та опіків.
Похований у Данилівці наприкінці квітня 2015 року.
Без Миколи лишились мама, син Назар 2012 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 22 вересня року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Гончаренко Богдан Анатолійович [Архівовано 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |